Визначення нормативних інваріантів
Інваріантність – структурне відношення, узагальнений кількісний чи якісний індикатор, який зберігається в ході деяких перетворень змін тієї системи, яку характеризує.
— властивість системи не змінювати своїх характеристик при перетвореннях.
Види:
-
Стрктурні
-
Функціональні
-
Генетичні/еволюційні
-
Метричні
Інваріанти в сукупності найбільш адекватні інтегральному відтворенню та засвоєнню дійсності природи речей та служать опорою процесів самоорганізації та розвитку в природі і суспільстві.
Типи інваріантності:
-
Гносеологічна: забезпечується збереження інформаційного змісту, образу або відтворення в різних пізнавальних ситуаціях відношення субєкта та обєкта.
-
Логічна: збереження інформаційного змісту логічного образу при будь-яких правильних мисленнєвих перетворень образу.
Отже, можна зробити висновок, що теорія приймається науковцями і претендує вважатися істинною тоді, коли її зміст можна описати мовою інваріантів. Це означає, що у процесі трансформації змісту наукових теорій ті її положення чи зв’язки, які виявляються інваріантними певним групам перетворень, виступають показниками істинності цієї теорії. Було б помилковим вважати, що теорії, які не містять інваріантів, не є істинними – просто теорії, що їх містять, мають більше шансів на істинність. У цьому полягає сенс інваріантності як показника істинності.
- Поняття, сутність, принципи, предмет, структура, функції методології.
- Загальнонаукові
- Фундаментальні
- 3.Конкретнонаукові
- Поняття, сутність, функції методології
- Фундаментальні, загальнонаукові принципи: діалектика, детермінізм, цілісність, ізоморфізм, функціональність, системності, їх вплив на формування наукових теорій.
- Діалектика як метод пізнання природи, суспільства, мислення
- 5.Частковонаукові принципи (об’єктивність, узагальнююча цінність, модельність, ймовірність, перевіреність)
- 6. Конкретні (спеціалізовані) принципи
- 7.Конкретнонаукові принципи
- 8.Взаємозв’язок наукових принципів і методів.
- 9.Формування системи методів у соціально комунікаційних науках
- 4 Самостійні комплекси наук
- 10.Емпіричне накопичення фактів, запозичення, класифікація.
- 12. Первинні методи (вивчення джерел, спостереження, опитування), метод експертних оцінок, збору дослідницького матеріалу.
- 13. Вторинні методи: обробка і аналіз ( кількісний та якісний аналіз, систематизація, інтерпретація), факторний аналіз, метод імплікацій них шкал.
- 14. Контент-аналіз
- 15. Дискурс аналіз
- 16. Наукометричні методи: бібліометрія, інфометрія,когнітометрія
- 17. Методи третього типу – перевірка результатів: верифікаційні методи (порівняння постійних та змінних факторів)
- 18.За способом реалізації: логіко-аналітичні, візуальні, експериментально-ігрові методи.
- 19.Історичні методи
- 20.Соціологічні методи
- 21. Діяльнісний метод
- 22. Методи системного підходу: структурний, функціональний, системного аналізу
- Інформаційний підхід
- 24. Соціальнокомунікаційний підхід
- 25. Соціокультурний підхід
- 26. Синергетичний підхід
- 27. Когнітивні (пізнавальні) методи
- 28. Методи моделювання
- 29. Методи прогнозування
- 30. Соціометричний метод
- Порівняльний метод
- Визначення нормативних інваріантів
- 33. Методи соціального проектування
- 34. Процес наукового дослідження, його характеристика та етапи проведення
- Доказовість даних та доказовість висновків.
- 36. Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження