20.Соціологічні методи
Соціологічне дослідження – система логічно послідовних, методологічних, організаційно-технічних процедур, яка передбачає отримання достовірних даних та фактів про явища та процеси, що вивчаються, для їх використання в соціальному управлінні. Елемнети: об’єкт дослідження (явища соціальної дійсності, суб’єкт, засоби, які використовуються для досягнення мети, завдань; результати дослідження). Завдання: добування фактів про соціальну дійсність, її окремі явища, сторони..
Соціальне спостереження - реєстрація соціальних явищ, їх елементів. Особливості: повинно відбуватися під оком того хто досліджує; емоційність сприймання; складність повторного спостереження. Характеристики: є носієм важливої інформації. Види соц. досліджень: за умовами організації (польове, лабораторне); за місцем знаходження(включене, невключене); безперервне (від початку до кінця); за метою, характером і об’єктом: дискретне (не має суспільного характеру), пошукове , вузькоспеціалізоване (виділяє певне соціальне явище), самоспостереження.
Опитування - це метод збору соціальної інформації про досліджуваний об'єкт під час безпосереднього (інтерв’ю) або опосередкованого (анкетування) спілкування соціолога з респондентом. Інтервю – проведена за конкретним планом бесіда, що має прямий контакт з респондентом і відповіді записуються інтерв’юером. В соціології використовується як один з основних методів збору первинної соціологічної інформації. В журналістиці є самостійним жанром, що представляє суспільно вагому новину у вигляді відповідей особи на запитання журналіста. Анкетине опитування - процес збору первинних матеріалів у соціологічних, економічних, демографічних, маркетингових та інших дослідженнях. Анкетування організовується спеціальними службами, лабораторіями, науководослідними підрозділами. Анкетування може проводиться за місцем проживання опитуваного (перепис населення), за місцем роботи, у місцях придбання товарів чи послуг, у транспорті, а також за допомогою поштового зв'язку, інтернету, засобів масової інформації. Шляхом узагальнення заповнених анкет одержується об’єктивна інформація про ставлення населення, окремих соціальних груп, регіону споживачів до певних товарів, послуг чи до окремих явищ, подій тощо. Ця інформація може використовуватись при розробці програм впливу на певні соціально-політичні події, розвиток ринку, формування попиту населення, при здійсненні заходів щодо вдосконалення виробництва товарів та розширення послуг. Види – поштове, пресове, телефонне, роздаткове, та ін.
Експеримент - Форма пізнання об'єктивної дійсності, один з основних методів наукового дослідження, в якому вивчення явищ відбувається в доцільно вибраних або штучно створених умовах, що забезпечують появу тих процесів, спостереження яких необхідне для встановлення закономірних зв'язків між явищами. Пасивний експеримент - при пасивному експерименті інформація про досліджуваному об'єкті накопичується шляхом пасивного спостереження, тобто інформацію отримують в умовах звичайного функціонування об'єкта. Активний експеримент - дозволяє швидше й ефективніше вирішувати завдання дослідження, але більш складний, вимагає великих матеріальних витрат і може перешкодити нормальному ходу технологічного процесу. Іноді відсутня можливість проведення активного експерименту (наприклад, при дослідженні явищ природи). Проте, враховуючи переваги активного експерименту, тоді, коли це можливо, перевагу віддають йому. При активному експерименті фактори повинні бути керованими і незалежними.
Аналіз документів - це сукупність методичних прийомів і процедур, які застосовуються для вилучення з документальних джерел соціологічної інформації при вивченні соціальних процесів і явищ з метою вирішення певних дослідницьких задач. Традиційний аналіз документів являє собою сукупність певних логічних побудов, спрямованих на розкриття основного змісту досліджуваного матеріалу. У більшості випадків цікавить дослідника інформація, що міститься в документах, присутній у них в неявному вигляді, у формі, що відповідає цілям, в ім'я яких документ був створений (статистичний звіт, закон і т. п.), а це далеко не завжди збігається з інтересами і завданнями соціологічного аналізу. Традиційний аналіз дозволяє перетворити початкову форму інформації, що міститься в документі в ту форму інформації, яка цікавить дослідника.
- Поняття, сутність, принципи, предмет, структура, функції методології.
- Загальнонаукові
- Фундаментальні
- 3.Конкретнонаукові
- Поняття, сутність, функції методології
- Фундаментальні, загальнонаукові принципи: діалектика, детермінізм, цілісність, ізоморфізм, функціональність, системності, їх вплив на формування наукових теорій.
- Діалектика як метод пізнання природи, суспільства, мислення
- 5.Частковонаукові принципи (об’єктивність, узагальнююча цінність, модельність, ймовірність, перевіреність)
- 6. Конкретні (спеціалізовані) принципи
- 7.Конкретнонаукові принципи
- 8.Взаємозв’язок наукових принципів і методів.
- 9.Формування системи методів у соціально комунікаційних науках
- 4 Самостійні комплекси наук
- 10.Емпіричне накопичення фактів, запозичення, класифікація.
- 12. Первинні методи (вивчення джерел, спостереження, опитування), метод експертних оцінок, збору дослідницького матеріалу.
- 13. Вторинні методи: обробка і аналіз ( кількісний та якісний аналіз, систематизація, інтерпретація), факторний аналіз, метод імплікацій них шкал.
- 14. Контент-аналіз
- 15. Дискурс аналіз
- 16. Наукометричні методи: бібліометрія, інфометрія,когнітометрія
- 17. Методи третього типу – перевірка результатів: верифікаційні методи (порівняння постійних та змінних факторів)
- 18.За способом реалізації: логіко-аналітичні, візуальні, експериментально-ігрові методи.
- 19.Історичні методи
- 20.Соціологічні методи
- 21. Діяльнісний метод
- 22. Методи системного підходу: структурний, функціональний, системного аналізу
- Інформаційний підхід
- 24. Соціальнокомунікаційний підхід
- 25. Соціокультурний підхід
- 26. Синергетичний підхід
- 27. Когнітивні (пізнавальні) методи
- 28. Методи моделювання
- 29. Методи прогнозування
- 30. Соціометричний метод
- Порівняльний метод
- Визначення нормативних інваріантів
- 33. Методи соціального проектування
- 34. Процес наукового дослідження, його характеристика та етапи проведення
- Доказовість даних та доказовість висновків.
- 36. Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження