Порівняльний метод
Порівняльний метод, як особливий спеціально-науковий метод дослідження, застосовується поряд з іншими методами та способами наукового пізнання й полягає у знаходженні рис, які характеризують схожість та відмінність певних явищ. Вивчення певного явища, в усій його багатоманітності та складності, неможливе без широкого й систематизованого порівняльного аналізу. Як науковий метод він остаточно сформувався в XIX столітті.
Порівняльний метод спрямований на пошук схожого, для відсіювання різного. Спосіб дослідження, що дає змогу шляхом порівняння встановити схожість і відмінність між явищами, що вивчаються.
Мета порів.методу - реконструкція колишнього через подолання існуючого.
В основі цього методу лежить порівняння чи зіставлення об´єктів за якими-небудь подібними властивостями, у результаті якого виявляють спільне і відмінне між цими об´єктами. Метод порівняння має науковий характер лише тоді, коли якщо порівнюють не випадкові, а закономірні та типові факти діяльності, які мають достатній ступінь достовірності. Порівняння відіграє значну роль в умовиводах щодо узагальнення інформації. Порівняння можна розглядати і як складову методу спостереження.
Для здійснення порівняння необхідно визначити одиниці або критерії вимірювання об´єктів, виміряти останні, а потім зіставити і визначити досліджувані властивості з боку їх наявності або відсутності, кількісних характеристик. Шляхом порівняння матеріалу, здійснюваного за єдиними критеріями (за часом, за суб´єктами, за обсягом), виявляють їхні загальні, особливі або унікальні риси та зв´язки явищ. Порівняння може бути:
• якісним, коли виявляється наявність або відсутність властивостей об´єктів;
• кількісним, у процесі якого виявляють кількісні розходження або тотожність;
• динамічним, в основі якого лежить порівняння різноманітних станів одного об´єкта.
В науках, де використовується метод: найпоширеніший метод, що використовується у багатьох науках (географія, біологія, психологія, педагогіка, історія, юридична наука, правознавство і т.д.)
-
Содержание
- Поняття, сутність, принципи, предмет, структура, функції методології.
- Загальнонаукові
- Фундаментальні
- 3.Конкретнонаукові
- Поняття, сутність, функції методології
- Фундаментальні, загальнонаукові принципи: діалектика, детермінізм, цілісність, ізоморфізм, функціональність, системності, їх вплив на формування наукових теорій.
- Діалектика як метод пізнання природи, суспільства, мислення
- 5.Частковонаукові принципи (об’єктивність, узагальнююча цінність, модельність, ймовірність, перевіреність)
- 6. Конкретні (спеціалізовані) принципи
- 7.Конкретнонаукові принципи
- 8.Взаємозв’язок наукових принципів і методів.
- 9.Формування системи методів у соціально комунікаційних науках
- 4 Самостійні комплекси наук
- 10.Емпіричне накопичення фактів, запозичення, класифікація.
- 12. Первинні методи (вивчення джерел, спостереження, опитування), метод експертних оцінок, збору дослідницького матеріалу.
- 13. Вторинні методи: обробка і аналіз ( кількісний та якісний аналіз, систематизація, інтерпретація), факторний аналіз, метод імплікацій них шкал.
- 14. Контент-аналіз
- 15. Дискурс аналіз
- 16. Наукометричні методи: бібліометрія, інфометрія,когнітометрія
- 17. Методи третього типу – перевірка результатів: верифікаційні методи (порівняння постійних та змінних факторів)
- 18.За способом реалізації: логіко-аналітичні, візуальні, експериментально-ігрові методи.
- 19.Історичні методи
- 20.Соціологічні методи
- 21. Діяльнісний метод
- 22. Методи системного підходу: структурний, функціональний, системного аналізу
- Інформаційний підхід
- 24. Соціальнокомунікаційний підхід
- 25. Соціокультурний підхід
- 26. Синергетичний підхід
- 27. Когнітивні (пізнавальні) методи
- 28. Методи моделювання
- 29. Методи прогнозування
- 30. Соціометричний метод
- Порівняльний метод
- Визначення нормативних інваріантів
- 33. Методи соціального проектування
- 34. Процес наукового дослідження, його характеристика та етапи проведення
- Доказовість даних та доказовість висновків.
- 36. Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження