25. Соціокультурний підхід

Соціокультурний підхід – методологічний підхід на базі системного підходу, сутність якого полягає в спробі розгляду суспільство як єдність культури та соціальності, що утворилися і перетворюються за допомогою діяльності людини. Ця єдність, згідно з принципами системного підходу, утворює ціле, властивості якого не виводяться з характеристик частин. Сама особистість при соціокультурному підході пов'язана із суспільством як системою відносин і культурою, так і сукупністю цінностей і норм. Основі цього підходу лежить поняття «соціокультурний простір».

Соціокультурний простір – це специфічна смислова цілісність, яка створює умови для результативної активності людини. Він забезпечує і обмежує конкретно-історичні можливості вибору форм самореалізації людини в суспільній

життєдіяльності.

Формоутворюючою основою соціокультурного простору є:

1) людина, як homo activus, зі своїми індивідуальними особистісними характеристиками;

2) соціальна диференціація суспільства, способи і форми організації суспільної життєдіяльності;

3) фундаментальні матеріальні умови, які визначають, що і яким чином може робити людина для реалізації своїх потреб, цілей, інтересів, і встановлюють межі і форми самореалізації людини в певний історичний час.

Принципи за М.І.Лапіним:

- активної людини (homo, activus), яка здійснює соціальні дії та вступає у соціальну взаємодію;

- взаємопроникнення культури та соціальності за умови їхньої фундаментальної нетотожності стверджує наявність цих двох вимірів у будь-якій людській спільності;

- антропосоцієтальної відповідності або сумісності особистісно-поведінкової характеристики людини та соцієтальних харaктeристик цього суспільства;

- соціокультурного балансу або рівноваги між культурними та соціальними компонентами як умова стійкості суспільства;

- симетрії та взаємооберненості соцієтальних процесів: одні процеси забезпечують відтворення відповідних структур, інші – їхню зміну;

- незворотності еволюції соціокультурної системи як цілого пояснює природу її динамізму.

Структура соціокультурного підходу:

1) особистість як суб’єкт взаємодії;

2) суспільство як сукупність взаємодіючих індивідів з його соціокультурними відносинами і процесами;

3) культура як сукупність значень, цінностей і норм, якою володіють взаємодіючі особи, і сукупність носіїв, які об’єктивують, соціалізують і розкривають ці значення.