3.1 Журналістське дослідження та джерела інформації
В журналістиці відомості розташовують та подають за певними правилами. Повідомлення спираються частково (причому здебільшого) на отриманий матеріал, частково на матеріал, здобутий самостійно. Якість цього матеріалу має особливе значення, адже самостійне збирання, упорядкування та оцінка інформації становить основу для функціонування журналістики в суспільстві.
Процес збирання інформації називають «журналістським дослідженням». При цьому йдеться про верифікацію, фальсифікацію або модифікацію висловлювань і фактів.
Професійне застосування правил журналістського дослідження є важливою передумовою серйозної новинної журналістики. Дослідження має довести ось що:
* для повідомлення про подію (див. розділ 2.2) є переконливі причини (суттєвість, актуальність),
* наявні достовірні відомості з даної теми (надійність, солідність),
* інформація про подію зібрана та перевірена точно й детально, що дозволяє впорядкувати її так, аби вона добре сприймалася (зрозумілість).
З огляду на суттєвість та актуальність теми журналісти часто виходять - хоча часто несвідомо - з інформаційної цінності події. Стосовно надійності інформації діє правило, згідно з яким слід уважно перевіряти як факти, так і джерела; достовірність особливо «гарячих» відомостей найкраще забезпечує використання кількох джерел [5, 123].
Проблему джерел неможливо розвязати лише в кількісному плані. Великого значення набуває достовірність та надійність джерела, можливість довіряти йому. Для цього випадку важливо знати також, чи джерело особливо зацікавлене в оприлюдненні інформації. У принципі достовірність джерела залежить від його дистанції до події.
Коли говорять про надійність та солідність інформації, мають на увазі вивчення відповідей на сім запитань: поряд із джерелами вивчаються «хто?», «що?», «коли?» та «де?» події. Особливі проблеми для журналістського дослідження становлять відповіді на запитання «як?» та «чому?». Саме ці відповіді часто виявляються основою для такого викладу повідомлень, щоб він задовольняв вимоги постулату про зрозумілість.
У який саме спосіб проводиться журналістське дослідження, залежить від теми та ресурсів. В одному випадку ведеться більш-менш цілеспрямований пошук інформації, в інших - інформацію лише перевіряють. Великі й складні події вимагають іншого підходу, ніж порівняно просто структуровані явища. Достатні ресурси часу та коштів дозволяють деяким медіа отримувати солідніші результати журналістських досліджень, ніж Іншим.
- Вступ
- Розділ 1. Теоретико-методичні основи документної інформації
- 1.1 Поняття про інформацію та документ
- 1.2 Інформаційна діяльність та її роль за переходу до інформаційного суспільства
- Розділ 2. Теоретичні аспекти засобів масової інформації
- 2.1 Засоби масової інформації: поняття, концепції діяльності, функції
- 2.2 Засоби масової інформації та масова комунікація
- 2.3 Вплив засобів масової інформації на діяльність людей
- 2.4 Роль ЗМІ в геополітиці
- Розділ 3. Аналіз документів у журналістиці
- 3.1 Журналістське дослідження та джерела інформації
- 3.2 Отримання інформації