Журналістський твір. Поняття про композицію твору, її залежність від жанру.
Композиція (від латинського -compositio - складати, створювати, поєднувати, компонувати) – це зумовлена задумом, змістом побудова літературного твору, поєднання частин, компонентів, їх гармонія співвідношення. Але розуміння того, що таке композиція твору, ще не означає вміння практично втілювати задум у відповідну форму, об”єднувати епізоди, факти, події у єдине ціле. Очевидно, ніколи так не відчувається єдності змісту і форми, думки і побудови твору, задуму автора і жанру виступу, як при компонуванні журналістського виступу. Справді, аналізуючи твір, незалежно від його жанру – цієї органічної єдності не відчуваєш. Нерідко створюється враження незалежності, автономності форми стосовно змісту. А ось при написанні власного твору, коли на журналіста навалюється надмір зібраної інформації,таке відчуття відсутнє. Не випадково на запитання про те , що найважче у процесі написання журналістом твору часто чуєш - “організація життєвого матеріалу”.
Композиція - це, по-перше, розташування та зв”язок частин у творі.Композиція - це співвідношення частин.
У замітці - це факт. З нього, як правило, замітка починається, Факт є композиційним центром замітки.
Довкола нього групуються подробиці, деталі.
В основі звіту - важлива розмова. Своєрідним стержнем є перебіг розмови - це збори, чи сесія, конференця, чи нарада. Тут багато важить вміння відібрати головне, найсуттєвіше, зробити його композиційним центром розповіді.
Композиційною основою репортажу є подія. Хід події, її перебіг становить своєрідний хребет твору.
Це надає розповіді відповідної динаміки. У газетному репортажі про подію розповідається, у телевізійному репортажі - вона наочно відтворюється. В основі кореспонденції лежить конкретне явище, система однорідних фактів.
У статті - наявний розвиток думки на основі різноманітних, як правило, фактів і явищ.
Значно складнішою є композиція художньо-публіцистичних жанрів - зарисовки, нарису, фейлетону,памфлету. У них, по-перше, життєві явища і факти аналізуються, по-друге, проблеми розкриваються через людей, шляхом образного відтворення дійсності. А це неможливо без розгляду життєвих суперечностей, без відображення конфліктів.
- Запитання до екзамену Оглавление
- Що таке журналістка.
- Значення терміну “газета".
- Коли заявилися перші газети.
- Як ти розумієте поняття «могутність слона», «муки творчості»?
- Які типи журналістики ви знаєте? Коли в Україні та Харкові з’явилося радіо і телебачення?
- Вимоги до журналістського твору: перерахуйте і дайте характеристики.
- Що таке "ера персонального журналізму".
- Коли прийшов кінець "ері персонального журналізму”.
- Джерела фактів. Де вони знаходяться?.
- Потоки інформації.
- Що таке публіцистика. Своєрідність предмету відображення у публіцистиці.
- 11А. Новина - поняття багатозначне. Категорії новини.
- 12А. Цінність новини. Критерії високого коефіцієнта прочитуваності. Навіщо вони?
- 12Б. На яких принципах будується робота редакції газети і від чого вона залежить, ви знаєте.
- 12В. Принципи побудови новинарних матеріалів. «Перевернута піраміда» - що це?
- 12Г. Лід. Хедлайн. Корпус.
- Своєрідність предмету відображення у публіцистиці.
- Структура творчого процесу. Його етапи.
- Задум. Тема. Ідея твору.
- Тема і факт. Визрівання концепція-гіпотези.
- Методи журналістської творчості. Метод інтерв'ю. Спостереження Вивчення документів.
- Журналістський твір. Поняття про композицію твору, її залежність від жанру.
- Конфлікт і сюжет. Своєрідність сюжету у журналістському творі. Елементи сюжету у безсюжетному творі.
- Написання журналістського твору. Оперативність і темп праці. Темп і якість.
- Роль і види плану. Заголовок твору і вимоги до нього.
- Перша фраза і перший абзац. "Муки творчості" і натхнення.
- Майстерність аргументації і доказовість журналістського твору. Його кінцівка. Авторська правка.
- Перерахуйте види ліду.
- Лексичні, фразеологічні та синтаксичні особливості мови публіцистики.
- Індивідуальний стиль журналіста як сукупність ідейно-літературних особливостей, манери письма автора.
- Жанри журналістики. Їх залежність від об’єкта відображення, призначення твору і масштабу охоплення дійсності та літературно-стилістичних засобів.
- Інформаційні жанри.
- Аналітичні жанри.
- Художньо-публіцистичні жанри.
- 3Амітка.Її жанрові особливості.
- Звіт. Його жанрові особливості.
- Поняття про жанрові особливості. Інтерв’ю. Вимоги до нього.
- Жанрові особливості репортажу. Вимоги до нього. Різновиди репортажу.
- Публіцистичний аналіз і синтез у статті.
- Рецензія як жанр.
- Роль і місце кореспонденції у пресі.
- Місце огляду у газеті.
- Огляд преси.
- Лист як особливий жанр публіцистики.
- Штамп. Боротьба із ним.
- Сатиричні жанри та їх функціонування в журналістиці.
- 3Начення терміну “журнал” та його характеристика.
- Життєвий факт і тема твору. Шляхи пошуку теми.
- Визрівання концепції твору. Концепція-гіпотеза та її перевірка..
- Суб’єктивне і об’єктивне в журналістському творі.
- Фейлетон і памфлет як сатиричні жанри.
- Байка, епіграма як сатиричні жанри.
- Вимоги професії до журналіста. Як це: журналіст - вічний учень, журналіст людина поінформована та обов’язкова?.
- Навіщо журналісту уміти бачити, слухати, аналізувати?
- Чому говоримо, що перед «паном Фактом» слід знімати капелюха?
- Чи є у нас в Україні свобода слова?
- Спонсорство. Економічна залежність змі.
- ”Четверта" влада і її залежність від “п’ятої” влади.
- Чи існує в змі України цензура?
- Вимоги до професії журналіста
- 60.Телеграфні агентства, час їх народження, призначення
- 61.Новина.Категорії новинної інформації
- 62. Класифікація критеріїв високого «коефіцієнта прочитуваності»
- 63. Час народження нових типів журналістики – радіо- та теле- журналістика. Що стало підґрунтям до їх появи?
- 64. Документалізм і факт. Навіщо вони для журналіста?
- 65.Типова структура редакції газети
- 68. Суб’єктивне і об’єктивне в журналістському творі
- 69. Четверта влада. Її залежність від п’ятої влади
- 52. Спілка журналістів України