7. Повага. Право дітей на індивідуальність

(Статті 7-10, 14, 15, 20, 21, 29, 30)

В ідеалі, діти, які залишились без сім’ї, повинні мати право рости в звичному середовищі, з його традиціями, етнічними та мовними особливостями. Кожна дитина має право на індивідуальність, що охороняється законом. Індивідуальність визначається трьома аспектами – національністю, ім’ям та родоводом. Індивідуальність передбачає право дитини на збереження вірності традиціям свого народу, його релігії та мові, не піддаючись дискримінації.

Держава зобов’язана охороняти детальну таємницю про генеалогію дитини, про реєстрацію дитини та інші дані, що мають стосунок до її перших років життя, які вона може не пам’ятати. Індивідуальність надзвичайно важлива для біженців, іммігрантів, переселенців, підкиднів, підопічних держави і навіть для дітей розлучених батьків.

В Україні складна ситуація з покинутими дітьми, особливо з немовлятами, де закон не гарантує збереження таємниці індивідуальності дитини і не забороняє її продаж та перепродаж стороннім особам.

Працівникам ЗМІ необхідно знати, що діти, які хочуть встановити свою індивідуальність мають право розраховувати на підтримку держави. Заходи, які допомагають встановити індивідуальність, повинні знати діти. Ось вони:

• генетичне дослідження, що виявляє походження дитини.;

• офіційна інформація про зміни імені та національності дитини;

• надання дитині доступу до офіційних документів, що мають до неї стосунок;

• організація судового слухання справи про незаконний вивіз дитини;

• прискорена процедура встановлення національності дитини і надання притулку в разі потреби.

Пропоновані сюжети:

Вивчіть закони, що визначають національну приналежність громадян, зробіть про це матеріал. У якому віці діти можуть самостійно приймати рішення про свою національність, і що для цього потрібно? Які дітям дають імена і чи знають вони, що вони означають? Де знаходиться їх запис? Чи мають діти доступ до офіційної інформації про себе та чи можуть самі змінити своє ім’я?

Спробуйте поговорити зі старшими дітьми в інтернатах, з вуличними підлітками – саме у підлітковому віці вони починають цікавитись своїм походженням. Можливо, вам вдасться простежити спроби якоїсь сироти дізнатися правду про себе.

Чи можуть діти зберігати вірність своїм традиціям у чужому для них середовищі? Чи є у вашому регіоні школи для меншин? На які засоби вони існують? Чи відвідують їх діти з власного бажання чи під примусом? Чи можуть діти спокійно перейти зі школи для меншин до звичайної школи? Чи не утискають у вашому регіоні меншини і як себе почувають діти меншин, як складаються їхні стосунки з іншими дітьми?

Зверніть увагу, чи створений вами матеріал не здатен розпалити ворожнечу і ненависть, посилити дискримінацію, чи може, навпаки, допоможе зрозуміти одне одного і домовитись між собою різним етнічним і релігійним групам, групам з різними звичаями?