2. Використання статистичних даних
Від доцільного та правильного використання статистичних даних іноді залежить безпека й психологічний стан читачів, глядачів та слухачів. Проте журналісти досить вільно використовують ті чи інші відомості.
Чорнобильська катастрофа призвела до зростання наукових матеріалів у пресі, коментарів учених на радіо та телебаченні, використанню наукових даних усіма засобами масової інформації. На жаль, матеріали журналістів мають іноді серйозні помилки. «Забруднення плутонієм дуже плямисте, але середнє значення приблизно 4 кюрі/кв. км», - повідомила про рівень забруднення в місті Коростені газета «Факты» в матеріалі І.Осипчука «Радиоактивность «неуязвима»?» 26 листопада 1997, аналізуючи в матеріалі конфліктну ситуацію між фахівцями та населенням.
Після виходу публікації, за даними житомирського журналіста О.Ігоніна, черговий Міністерства з надзвичайних ситуацій терміново надіслав до цього населеного пункту групу швидкого реагування, яка виїхала з метою оголосити надзвичайний стан. Чому так сталося?
Подивимося підручник «Основи екології»: «Саме плутонієве забруднення ґрунту вважається найнебезпечнішим з усіх видів радіонуклідного забруднення після Чорнобильської катастрофи, а радіус зони відселення був обраний за попередніми даними про відстань поширення плутонію від решток реактора. Активність 35 тис. Бк пилового осаду на поверхні легенів підвищує ймовірність виникнення раку до 5 % (одна особа з кожних 20 обов’язково захворіє на рак легенів). Нескладні підрахунки показують, що для створення 35 тис. Бк необхідно мати в легенях приблизно 250 крупинок чистого плутонію з радіусом 1 мкм кожна».
Існує дві системи вимірювань, система СІ й загальноприйнята. Журналісти не повинні змішувати їх при підготовці статті. Застарілу одиницю. активності «кюрі» введено на початку ХХ ст. Міжнародна система СІ використовує іншу одиницю активності - «беккерель (Бк)». 1 кюрі дорівнює 37 млрд. Бк. Згадані 4 кюрі в матеріалі газети «Факты» відповідно в чотири рази більші. Але й без цієї пропорції вони б були надзвичайно небезпечними для людини. Чи не допущено тут помилки? Її можна було б виправити, якби цей матеріал показали (або хоча б прочитали по телефону) тим, хто надавав цю інформацію. Але з вини журналіста чи редакції цифра могла змінитися і на це зовсім не звернули уваги.
Кореспондент газети закінчує матеріал таким висновком: «Стіна непорозуміння між фахівцями та мешканцями забруднених територій - серйозна проблема, про що свідчить і цей конфлікт. Поки таке положення буде зберігатися, чорнобильський стрес залишатиметься одним із важливіших факторів негативного впливу на здоров’я людей». Прикро, що саме журналіст своїм непрофесійним ставленням до роботи з науковими даними і додає цього стресу вже й так постраждалим та серйозно хворим людям.
Але й правильно подана журналістом інформація не завжди досягає своєї мети, адже аудиторія сприймає лише прокоментовану статистику. Надзвичайно обережно треба ставитися до обсягів її використання в матеріалі. Цілком зрозумілим є бажання вченого довести, що всі отримані результати є наслідком такої-то кількості дослідів, таких-то співвідношень тощо. Чи все це потрібно читачеві? Пріоритетні дані можна викласти у вигляді невеличкої таблиці чи діаграми, хоча і вони на сторінках преси - рідкість. Текстові статистичні дані можуть бути представлені декількома засобами.
Приклад 1. Викиди у повітря однієї з отруйних речовин вбивають 1,4 людини з 1000 протягом всього життя. У різних звітах та повідомленнях можливі такі варіанти: «Ризик протягом життя становить 0,0014.» «Ризик протягом життя складає 0,14 відсотка.» «Ризик протягом життя 1:710.» «У місті з 100 000 населення очікується 140 загиблих.»
Приклад 2. Можливість захворіти на рак у зв’язку з викидами діоксину під час спалення сміття становить на одну людину за рік: 0,000001; 10-6; 0,0001 %; 1:1000000.
Такі дані варто замінити описом словами та вдалими порівняннями. Зокрема, співвідношення 1:1000000 відповідає 1 міліграму до 1 кілограма, 1 хвилині до 2 років, 1 сантиметру до 10 кілометрів, 1 копійці до 10000 гривень.
Журналісти іноді забувають, що їх матеріали розраховані на аудиторію з різною фаховою підготовкою та освітою. Коли мова матеріалів наукової тематики стане зрозумілою широкому загалу, засоби масової інформації від цього тільки виграють.
Запитання і завдання для самоконтролю:
-
Як правильно подавати екологічні терміни?
-
Чому не можна використовувати суху статистику і як її подавати?
-
Наведіть приклади із преси з правильним і невірним використанням екологічної термінології та статистики.
Рекомендована література до теми:
1. Бєляков О.О. Екологічна проблематика в засобах масової інформації. – К., 2002.
2. Беляков А.А. Экологическая пресса Украины. – К., 1995.
3. Масова комунікація та екологічна політика – К., 2001.
4. Бугрим В.В. Чорнобильська катастрофа у засобах інформації // Чорнобиль і преса: реалії взаємодії : Матеріали Першої Міжнар. науково-практ. конф. «Чорнобиль у засобах інформації», Київ, 15-16 квітня 1991 р. – К., 1992.
5. Фридман М. Шарон и Фридман А. Каннет. Пособие по экологической журналистике. – М., 1998.
6. Адаменко О.М., Періжок Й.І., Пилипчук О.Я. та ін. Основи екології. – Івано-Франківськ, 2000.
- 1. Законодавство про вибори Президента України в контексті діяльності змі
- 2. Правове регулювання проведення передвиборної агітації у змі
- 3. Форми передвиборної агітації у змі
- 4. Права та обов’язки змі у період виборів Президента України
- 5. Як змі уникнути відповідальності за зміст розповсюджуваної ним передвиборної агітації
- 6. Особливості поширення інформації про кандидатів
- 2. Як викликати довіру до того висвітлення виборів, яке пропонуєте ви
- 2. Роль емоцій у політичному портретуванні
- 2. Цензура в Україні і тиск влади на змі
- 2. Економічна тема у загальнополітичних виданнях
- 3. Словник найуживаніших економічних термінів
- Тема 6. Джерела економічної інформації
- 1. Про що говорять цифри і факти
- 2. Інтернет- джерела економічної інформації
- 1. Про що говорять цифри і факти
- 2. Інтернет- джерела економічної інформації
- 2. Для ділового тижневика у регіоні
- 3. Для щоденної економiчної газети
- 4. Поради журналістам, котрі пишуть про економіку та бізнес
- 3. Способи одержання інформації
- 4. Кодекс етики екологічного журналіста
- 1. Розвиток екологічної журналістики
- 2. Поняття «екологічна журналістика»
- Тема 2. Проблеми екології і змі (лекція розроблена за посібником Бєляков о.О. «Екологічна проблематика в засобах масової інформації». – к., 2002.)
- 1. Тематика екологічного матеріалу
- 2. Актуальність екологічного матеріалу
- 1. Тематика екологічного матеріалу
- 2. Актуальність екологічного матеріалу
- Тема 3. Термінологія і статистика в екологічних матеріалах (лекція розроблена за посібником Бєляков о.О. «Екологічна проблематика в засобах масової інформації». – к., 2002.)
- 1.Використання термінології
- 2. Використання статистичних даних
- Використання термінології
- 2. Використання статистичних даних
- Тема 4. Джерела екологічної інформації (лекція розроблена за посібником Бєляков о.О. «Екологічна проблематика в засобах масової інформації». – к., 2002.)
- 1.Редакційні і позаредакційні джерела
- 2. Інтернет-джерела для екологічної проблематики
- 3. Способи одержання інформації
- 4. Кодекс етики екологічного журналіста
- Редакційні і позаредакційні джерела
- 2. Інтернет-джерела для екологічної проблематики
- 3. Способи одержання інформації
- Запит на екологічну інформацію
- 4. Кодекс етики екологічного журналіста (розроблено Міжнародною Федерацією екологічних журналістів)
- Тема 5. Соціально-побутові теми у змі
- 2. Теми, актуальні для соціальної журналістики сьогодні
- 3. Основні принципи роботи у соціальній журналістиці
- 4. Словничок соціальних термінів
- Тема 6. Проблематика здоров’я
- 2. Статті про інвалідів - мова та етикет
- 3. Тема віл/сніДу в пресі
- Тема 7. Дитяча проблематика у змі
- 1. Основні положення Конвенції оон про права дитини
- 2. Рівноправні, але не зовсім: діти з обмеженими можливостями
- 3. Ні дискримінації – усі діти рівноправні
- 5. Дитяча праця
- 6. Здоров’я і благополуччя дітей
- 7. Повага. Право дітей на індивідуальність
- 8. Діти-підопічні держави
- Тема 8. Матеріали про нацменшини
- 2. Ознаки мови ворожнечі щодо нацменшин
- 3. Як не розпалити міжетнічного конфлікту