4. Кодекс етики екологічного журналіста (розроблено Міжнародною Федерацією екологічних журналістів)

1. Право на чисте середовище і довгостроковий розвиток аргументоване й тісно пов’язане з правом на життя, здоров’я та добробут. Екологічний журналіст повинен інформувати громадськість про загрозу навколишньому середовищу на глобальному, регіональному та місцевому рівнях.

2. Часто ЗМІ є єдиним джерелом інформації про навколишнє середовище. Обов’язок журналіста – підвищувати рівень усвідомлення громадськістю проблем довкілля та відображати плюралізм думок.

3. Шляхом інформування журналіст відіграє життєво важливу роль у мобілізації зусиль громадськості для захисту довкілля. Обов’язок журналіста – не лише відкривати очі людей на певну загрозу, а й відслідковувати ці небезпеки, тримати громадськість у курсі розвитку подій. Журналіст має також писати й про можливі шляхи розв’язання екологічних проблем.

4. Журналіст не повинен керуватися впливом заангажованих інтересів, чи то комерційних, політичних, урядових чи неурядових організацій. Журналісту слід дистанціюватися від таких інтересів і не вступати з ними в об’єднання. Як правило, журналісти мають надавати слово всім сторонам у будь-якому конфлікті, пов’язаному з екологією.

5. Екологічні журналісти по можливості повинні посилатися на джерела інформації та уникати такого висвітлення, що може викликати паніку або спекуляції, а також різноманітні тенденційні коментарі. Журналіст мусить перевіряти автентичність джерела інформації.

6. Екологічний журналіст повинен відстоювати рівний доступ до такої інформації й допомагати організаціям і громадянам промислово нерозвинених країн в одержанні електронної інформації, що допоможе цим країнам у вирішенні екологічних проблем.

7. Журналіст також має поважати права людей, які потерпіли від природних катастроф та стихійних лих, не втручатися в особисте життя.

8. Екологічний журналіст мусить без вагань виправити інформацію, яка раніше вважалася достовірною і могла впливати на громадську думку, якщо аналіз і наступні події показали її помилковість.

Запитання і завдання для самоконтролю:

1. Де шукати екологічну інформацію?

2. які способи отримання інформації вам відомі?

3. Що робити, коли в інформації відмовляють?

4. Що передбачає Кодекс етики екологічного журналіста?

5. Продумайте екологічну проблему, яка існує у вашому регіоні і запропонуйте способи і джерела отримання інформації для написання статті за цією проблемою.

Рекомендована література до теми:

1. Бєляков О.О. Екологічна проблематика в засобах масової інформації. – К., 2002.

2. Беляков А.А. Экологическая пресса Украины. – К., 1995.

3. Масова комунікація та екологічна політика – К., 2001.

4. Бугрим В.В. Чорнобильська катастрофа у засобах інформації // Чорнобиль і преса: реалії взаємодії : Матеріали Першої Міжнар. науково-практ. конф. «Чорнобиль у засобах інформації», Київ, 15-16 квітня 1991 р. – К., 1992.

5. Фридман М. Шарон и Фридман А. Каннет. Пособие по экологической журналистике. – М., 1998.

6. Адаменко О.М., Періжок Й.І., Пилипчук О.Я. та ін. Основи екології. – Івано-Франківськ, 2000.

Соціальна проблематика ЗМК