2. Статті про інвалідів - мова та етикет
Як і інші меншини, права яких ущемляються більшістю, інваліди чутливі до слів, якими їх називають. Для того, аби покращити сприйняття себе громадськістю, інваліди пропагують власні визначення і поняття, які не викликають жалю чи інших негативних асоціацій. Наприклад, дуже часто в пресі можна зустріти слово «каліка». Воно «ріже» око, ми відчуваємо незручність тому, що це надрукували. Проте англійський аналог – інвалід - вже цілком придатний для вживання. Самі інваліди вважають, що це вірне слово. В Україні поки що не прижилася політично коректна термінологія, яка припускає шанобливе звертання до всіх людей.
Правила коректної мови, коли ви говорите або пишете про інвалідів
Використовуйте:
Інвалід, людина, що має інвалідність, люди, що мають інвалідність, інваліди. Людина з обмеженими можливостями, людина з обмеженими функціями
Не використовуйте
Хворий, каліка, покалічений, деформований, неповноцінний, дефективний (ніколи!)
(Далі у тексті подається рекомендований вираз, через тире – не рекомендований)
Людина, що використовує інвалідну коляску - Прикований до інвалідної коляски.
Природжена інвалідність - Природжений дефект, нещастя.
Має ДЦП (або інше) - Страждає ДЦП.
Дитина із затримкою в розвитку, людина із затримкою в розвитку - «гальмо» (ніколи!), недоумкуватий.
Людина з синдромом Дауна - «Даун», «монголоїд» (ніколи!)
Людина з епілепсією, людина, схильна до епілептичних припадків - епілептик, припадочний.
Психічнохворі люди; люди з душевним або емоційним розладом - божевільний, псих.
Людина з труднощами у спілкуванні; незряча людина, людина, що погано бачить; людина, яка погано чує; яка не чує - глухий, сліпий, сліпий, як кріт (ніколи), глухонімий, глухий, як пень, німа людина.
Чому так говорити не можна?
Деякі з перерахованих слів таких питань не викликають. Очевидно, що, назвавши людину «гальмом» або «дефективним», ви образите його. Проте інші слова і звороти стали цілком звичними. Чому ж ми вважаємо, що вони образливі і не рекомендуємо користуватися ними в мові?
Для того, щоб це було зрозуміло, поглянемо на результати одного дослідження. На п’яти семінарах, в яких брали участь люди з різними формами інвалідності із різних регіонів України, їм пропонували написати, які відчуття і асоціації викликає у них те або інше слово або вираз. Ось найтиповіші приклади:
Дуже поширений вираз «прикутий до візка» асоціюється в інвалідів з приреченістю, ланцюгами.
Слова «глухий», «німий» - неможливість спілкування, контакту.
«Хворий» - значить, треба лікувати.
Слова «глухий», «паралітик», «неповноцінний», «безрукий», «хворий» викликають співчуття і жалість.
Гидливість викликають слова «каліка», «недоумкуватий», «Даун», «псих», «ненормальний», «шизик». Вони, окрім того, викликають страх, пов'язаний із непередбачуваністю, небезпекою.
Вирази «людина з обмеженими можливостями», «людина на візку», «людина з травмою хребта», «людина з інвалідністю», «незряча» - викликають цілком нейтральні асоціації.
Слово «інвалід» викликає різні відчуття, але в цілому, більшість людей вважає його прийнятним.
Деякі зі зворотів здаються, на перший погляд, надуманими і безглуздими. Швидше за все, в повсякденній мові широко не використовуватиметься «людина з обмеженими можливостями». По-перше, цей зворот дуже довгий, незграбний, а, по-друге, не точний: за великим рахунком, можливості будь-якої людини в тій чи іншій мірі є обмеженими. Так само люди навряд чи вживатимуть в усній мові «людина, що має душевні розлади», або «людина, що зазнає труднощі при пересуванні».
З другого боку, є сленг, яким користуються інваліди, спілкуючись між собою. Вони вважають нормальним вживання таких слів, як «опорник», «спинник», «шийник», «колясочник». Проте навряд чи можна чекати, що ці вирази можуть вживатися широко і будуть зрозумілі публіці.
Ще одне, на що потрібно звернути увагу: вибираючи слова і вирази, слід уникати стереотипів. «Жертви» - це надмірно драматичний образ вічно нещасної і безпорадної людини. «Герой, який, не дивлячись ні на що подолав труднощі і веде нормальне життя» - теж дуже поширений образ. Створюючи його в такому ключі, автор непомітно впадає в протекційний тон. Крім того, пам'ятайте, що, прагнучи акуратності і коректності, потрібно уникати узагальнень і припущень. Не соромтеся питати у самих інвалідів, як буде правильніше.
- 1. Законодавство про вибори Президента України в контексті діяльності змі
- 2. Правове регулювання проведення передвиборної агітації у змі
- 3. Форми передвиборної агітації у змі
- 4. Права та обов’язки змі у період виборів Президента України
- 5. Як змі уникнути відповідальності за зміст розповсюджуваної ним передвиборної агітації
- 6. Особливості поширення інформації про кандидатів
- 2. Як викликати довіру до того висвітлення виборів, яке пропонуєте ви
- 2. Роль емоцій у політичному портретуванні
- 2. Цензура в Україні і тиск влади на змі
- 2. Економічна тема у загальнополітичних виданнях
- 3. Словник найуживаніших економічних термінів
- Тема 6. Джерела економічної інформації
- 1. Про що говорять цифри і факти
- 2. Інтернет- джерела економічної інформації
- 1. Про що говорять цифри і факти
- 2. Інтернет- джерела економічної інформації
- 2. Для ділового тижневика у регіоні
- 3. Для щоденної економiчної газети
- 4. Поради журналістам, котрі пишуть про економіку та бізнес
- 3. Способи одержання інформації
- 4. Кодекс етики екологічного журналіста
- 1. Розвиток екологічної журналістики
- 2. Поняття «екологічна журналістика»
- Тема 2. Проблеми екології і змі (лекція розроблена за посібником Бєляков о.О. «Екологічна проблематика в засобах масової інформації». – к., 2002.)
- 1. Тематика екологічного матеріалу
- 2. Актуальність екологічного матеріалу
- 1. Тематика екологічного матеріалу
- 2. Актуальність екологічного матеріалу
- Тема 3. Термінологія і статистика в екологічних матеріалах (лекція розроблена за посібником Бєляков о.О. «Екологічна проблематика в засобах масової інформації». – к., 2002.)
- 1.Використання термінології
- 2. Використання статистичних даних
- Використання термінології
- 2. Використання статистичних даних
- Тема 4. Джерела екологічної інформації (лекція розроблена за посібником Бєляков о.О. «Екологічна проблематика в засобах масової інформації». – к., 2002.)
- 1.Редакційні і позаредакційні джерела
- 2. Інтернет-джерела для екологічної проблематики
- 3. Способи одержання інформації
- 4. Кодекс етики екологічного журналіста
- Редакційні і позаредакційні джерела
- 2. Інтернет-джерела для екологічної проблематики
- 3. Способи одержання інформації
- Запит на екологічну інформацію
- 4. Кодекс етики екологічного журналіста (розроблено Міжнародною Федерацією екологічних журналістів)
- Тема 5. Соціально-побутові теми у змі
- 2. Теми, актуальні для соціальної журналістики сьогодні
- 3. Основні принципи роботи у соціальній журналістиці
- 4. Словничок соціальних термінів
- Тема 6. Проблематика здоров’я
- 2. Статті про інвалідів - мова та етикет
- 3. Тема віл/сніДу в пресі
- Тема 7. Дитяча проблематика у змі
- 1. Основні положення Конвенції оон про права дитини
- 2. Рівноправні, але не зовсім: діти з обмеженими можливостями
- 3. Ні дискримінації – усі діти рівноправні
- 5. Дитяча праця
- 6. Здоров’я і благополуччя дітей
- 7. Повага. Право дітей на індивідуальність
- 8. Діти-підопічні держави
- Тема 8. Матеріали про нацменшини
- 2. Ознаки мови ворожнечі щодо нацменшин
- 3. Як не розпалити міжетнічного конфлікту