1. Про що говорять цифри і факти

Журналісти часто скаржаться на те, що підприємства не хочуть надавати їм необхідну інформацію. Звісно, стилі роботи різних фірм можуть кардинально відрізнятися між собою – не всі підприємства зацікавлені оприлюднювати інформацію про своє фінансове становище, особливо, якщо мають чорну бухгалтерію та працюють на тіньову економіку, займаються махінаціями. Однак багато залежить і від вас. Намагайтеся створити атмосферу довіри. Доброю нагодою для першого контакту з підприємством є спроба перевірити вже наявну інформацію. Наприклад, ви прочитали повідомлення, у якому викладаються факти про якесь підприємство. Подзвоніть туди і запитайте, чи коректно подана інформація (навіть якщо вам це сьогодні зовсім не потрібно знати!). Так ви продемонструєте, що намагаєтеся ретельно і професійно працювати і створите привід для особистого знайомства з керівником прес-служби чи директором підприємства у доброзичливій атмосфері.

Інколи за сухою мовою цифр, які на перший погляд видаються заплутаними, складними для розуміння і нецікавими, може ховатися інформація, що дає змогу дійти певних висновків. Економічні журналісти, як правило, - не дуже люблять присвячувати свій час аналізу річного балансового звіту підприємств. Адже мало кому хочеться продиратися крізь колонки цифр, що нерідко займають декілька сторінок. І все ж таки – на деякі дані варто звернути увагу. А якщо врахувати при цьому й інформацію з інших джерел, присвячену даному підприємству чи цілій галузі, різні чутки та прогнози можуть несподівано знайти підтвердження або навпаки – спростуватися. Звісно, до аналізу таких даних слід підходити обережно й зважено, завжди пам’ятаючи, що самих лише цифр балансового звіту недостатньо для того, щоб робити однозначні висновки. Однак щось вони та означають... Навчіться читати між рядками! Принаймні одну базу для порівняння ми вже маємо: у балансовому звіті за рік завжди є дві колонки з цифрами: за звітний і за попередній періоди. Інколи співставлення даних у двох стовпчиках з сухими цифрами дає підстави для роздумів. Розглянемо декілька прикладів:

1. Статутний капітал акціонерного товариства на 31.12.00 становив 2,5 млрд. грн., а на 31.12.01 – 4,7 млрд. грн. Що це означає? Які чинники зростання статутного фонду можуть стояти за даними цифрами? Очевидно, що для збільшення статутного капіталу АТ існує єдиний можливий шлях – це додаткова емісія акцій. Однак сам факт додаткової емісії можна трактувати неоднозначно. Адже причини для нього можуть бути різні. По-перше, додаткова емісія акцій може бути викликана потребою подальшого розвитку підприємства – АТ отримує таким чином необхідні кошти для запланованих інвестицій. По-друге, вона може свідчити про спробу витіснити одного з акціонерів чи серйозно зменшити його вплив – акт за своєю суттю доволі недружній. Завдання журналіста – докопатися до суті справи.

2. Нематеріальні активи акціонерного товариства зросли за звітний період з 200 до 750 млн. грн. Про якi намiри підприємства це може свідчити? Нематеріальні активи включають у себе цінності, якi важко піддаються конкретнiй оцінцi. Це, зокрема, можуть бути торгові марки чи бренди. Як підрахувати вартість «розкрученого» бренду (наприклад оператора мобільного зв’язку UМС)? Зрозумiло, що тут є певні можливості для різних інтерпретацiй. Рiзке зростання нематеріальних активів у порiвняннi з попереднiм роком може свідчити або про придбання якогось бренду або, навпаки, про спробу зробити переоцінку власного з метою його подальшого продажу. У будь-якому випадку це може бути певним сигналом. Стежте за подальшим розвитком подій!

3. Дебіторська заборгованiсть зросла з 500 млн. до 1 млрд. гривень. Водночас виробничі запаси зростають з 200 до 500 млн. Що це означає? В даному випадку ситуація доволі однозначна. Зростання дебіторської заборгованості свідчить про те, що у підприємства є багато неплатоспроможних клієнтів, які не розраховуються за отриману продукцію. Натоміть зростання виробничих запасів є свідченням того, що зі збутом продукції за звітний період в АТ було не все гаразд – його склади, імовірно, завантажені нереалізованими товарами. Чому – чи не хоче фiрма продавати їх неплатоспроможним клієнтам, чи справдi певний товар не користується попитом на ринку – це вже інша тема.

4. Довгостроковi зобов’язання АТ зросли з 350 до 650 млн. грн. Про яку стратегію підприємства це свідчить? Кошти для інвестицiй у розширення або модернізацію виробництва можна залучити двома шляхами. Ви можете фiнансувати придбання нових машин та устаткування (будівництво нового цеху тощо) за допомогою власного капіталу. Одним із способів досягнення мети у цьому випадку є збiльшення статутного капіталу. 3 іншого боку, фінансування можна забезпечити за допомогою банківського кредиту. В такому разi він буде довгостроковим – адже інвестиції у виробництво окупляться не скоро. Таким чином, зростання довгострокових зобов’язань АТ може свiдчити про те, що здорове пiдприємство має намір розширюватися і завойовувати новi позиції на ринку. Може, але не мусить – шукайте додаткову інформацію!

5. Зобов’язання по короткострокових кредитах залишилися практично незмiнними, Чи можна з цього зробити висновок про розвиток пiдприємства за минулий період? На вiдміну від закупiвлі обладнання та інвестицій у розширення виробництва, закупівля сировини фінансується короткостроковими позиками. Адже сировина вам потрібна, щоб виробити певну продукцію, яку ви незабаром продасте і отримавши обiгові кошти, повернете кредит. Ситуація, коли зобов’язання по короткострокових кредитах залишаються на рівнi попереднього року, теоретично може свiдчити про те, що виробництво залишається на попередньому рівнi. Однак на основі такої інформації жодного висновку зробити не можна – її однозначно замало.

6. Представники підприємства говорять про прибутки від оперативної дiяльності. На що це може вказувати? На великi борги. Вiдомий приклад з останніх років – телекомунікаційний концерн «ДойчеТелеком». Компанія справді вела успішну оперативну діяльність, отримуючи від неї значні прибутки. Однак її фінансовi результати щороку були поганими – всі прибутки «з’їдала» сплата відсотків за борги (купівля американського оператора мобільного зв’язку Voicestream) та вiдрахування на амортизацію інвестицій (придбання ліцензії на мобільний зв’язок третього поколiння UМТS вартістю у 60 млрд. євро). Звісно, за такої ситуації звести кінці з кінцями нелегко – набагато простіш розповідати про успіхи та прибутки від продажу телефонних та кабельних послуг (оперативна діяльність).