2. Актуальність екологічного матеріалу

Враховуючи стан довкілля в Україні, будь-який з аспектів його збереження може заслуговувати на увагу журналіста та стати цікавим для читача. Але для засобів масової інформації ще важливо мати інформаційний привід. Саме в цьому контексті доречним буде використання актуальних екологічних подій і дат, пов’язаних з ними.

Не слід забувати про так звані сезонні матеріали, що спонукають читачів до роздумів над проблемами новорічних ялинок, первоцвітів, нересту, агротехнічних робіт, пожежної безпеки в лісі.

Важлива частина роботи екологічного журналіста – повідомлення про екологічні заходи та різноманітні дати. Зразковим у цьому плані може бути намагання організації «Зелене досьє» інформувати журналістів на сторінках «Екотижня» про такі дні. Звичайно, їх перелік краще формувати кожному журналісту особисто, враховуючи специфіку саме вашого засобу масової інформації. Додаткові дані можна знайти в щорічниках, календарях ООН, місцевих архівах тощо. Ось деякі ідеї:

1 січня< – Новий рік. 29 січня –День мобілізації зусиль проти загрози ядерної війни. 2 лютого – Міжнародний день водно-болотних угідь. 19 лютого – Свято дельфінів. 1 березня – Міжнародний день захисту тюленів. 14 березня – День дій проти гребель, на захист річок, води й життя. 15 березня – Всесвітній день споживача. 22 березня – Міжнародний день води. 1 квітня – День зустрічі птахів. 7 квітня – День охорони здоров’я. 17 квітня – День довкілля в Україні. 22 квітня – День Землі. 26 квітня – Роковини Чорнобильської катастрофи. 10 травня – Міжнародний день мігруючих птахів. 12 травня – Свято екологічної освіти. 15 травня – Міжнародний день клімату. 22 травня – Міжнародний день збереження біорізноманіття. 1 червня – Міжнародний день захисту дітей. 5 червня – Всесвітній день охорони довкілля. 8 червня – День океанів. 17 червня – Міжнародний день боротьби зі спустелюванням. 6 серпня – День дій за заборону ядерної зброї. 16 вересня – Міжнародний день захисту озонового шару. 22 вересня – День без машин. 27 вересня – Міжнародний день туризму. 27 вересня – Всесвітній день морів. 28 вересня – Міжнародний день боротьби за заборону МОКС-палива. 1 жовтня – Всесвітній день вегетаріанців. 2 жовтня – Всесвітній день свійських тварин. 4 жовтня – Всесвітній день захисту тварин. Друга середа жовтня – День захисту від стихійних лих. 16 жовтня – Всесвітній день харчування. 17 жовтня – Міжнародний день боротьби зі злиднями. 31 жовтня – День Чорного моря. 24 листопада – День без покупок. Третій четвер листопада – Всесвітній день відмови від паління. 3 грудня – День боротьби з пестицидами. 14 грудня – День ліквідатора катастрофи на ЧАЕС.

Радимо постійно користуватися цим календарем. Можете навіть скопіювати для вашого засобу масової інформації. Якщо у вас є рубрика на кшталт «День за днем», то це стане суттєвою допомогою у формуванні новин для неї.

Ви побачили деякі незнайомі дати? Або й знайомі, але вагаєтеся, що ж повідомити про них? Пропонується невеличка підказка.

1 січня – Новий рік. Запропонуйте зустріти його по-новому. Багато екологічних організацій проводять акції «Замість ялинки – зимовий букет!» Давайте зберігати наших красунь разом. Якщо ваша аудиторія переважно сільська, варто згадати про таку гарну можливість, як висадження ялинки у ґрунт і щорічні хороводи біля неї просто неба. Така форма зустрічі новорічних свят буде цікава й мешканцям міст, котрі мають присадибні ділянки або будинок за містом. Знайдіть потрібну аргументацію, якою може бути і радість споглядання зірок, і свіже, морозне повітря, і навіть феєрверк, який навряд чи загрожуватиме кімнаті... Для дітей можна навести цитати чи приклади з казок або сучасної літератури. І дорослим, і дітям запам’ятається, наприклад, майже фантастична ідилія зустрічі Нового року дітей-сиріт разом з лісовими тваринами, цікаво змальована в книзі нащадка відомого поета Володимира Лермонтова «Свято назавжди!». Проявіть таку саму фантазію і ви, інтригуючи та мотивуючи вашу аудиторію зустріти свято біля справді живої ялинки.

2 лютого – міжнародний день водно-болотних угідь. Цього дня 1971 р. розпочала відлік Рамсарська конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів. 29 жовтня 1996 р. Верховна Рада України схвалила відповідний закон, стала членом Рамсарської конвенції. Пріоритетами національної політики України у цій сфері є виявлення цінних водно-болотних угідь, охорона їх та налагодження екологічно безпечного використання ресурсів. Ще одним пріоритетом, на думку спеціалістів, має стати відновлення природного стану осушених територій, які мають величезне значення в регуляції водообміну.

19 лютого – Свято дельфінів. Міжнародний день захисту морських ссавців по праву може бути перейменований на день захисту дельфінів, адже вони є єдиними представниками морських ссавців, які мешкають у наших солоних водах. Раніше в Чорному морі жив тюлень-чернець, та востаннє його бачили 15 років тому. У Чорному й Азовському морях є три види дельфінів: афаліни, білобочки й азовки, усі з сімейства китоподібних. Вага найбільших – афалін – досягає 300 кг, а «маленькі» азовки не бувають більше 100 кг. Усі три види занесено до Червоної книги України, а також до Міжнародного Червоного списку.

15 березня – Всесвітній день споживача. Розповідайте про «зелене» споживання та запроваджене в Україні маркування екологічної продукції. Детальніше про це – у розділі про екологічні паблік рилейшнз та рекламу цього посібника.

22 березня – Міжнародний день води. За висновками експертів ООН, понад 20 % населення Землі (1 млрд. 400 млн. осіб) страждають від нестачі води, придатної для пиття та зрошування посівів. До кінця першої чверті нинішнього століття ця цифра збільшиться ще на 900 тис. Найгострішим дефіцит водних ресурсів буде у Африці та на Близькому Сході, дещо меншим – в Індії, Китаї, Перу, Великобританії та Польщі. Нестача води в багатьох країнах пов’язана з нераціональним її використанням та забрудненням. У червні 1999 р. у Лондоні на ІІІ Конференції міністри екології та охорони здоров’я 35 європейських країн, у тому числі й України, підписали Протокол з проблем води та здоров’я, зобов’язавшись оберігати своїх громадян від захворювань, пов’язаних із забрудненням води, захищати водні ресурси, створювати системи усунення небезпечних ситуацій. У березні 2000 р. в Гаазі проходив Всесвітній водний форум. Тоді тисячі людей у 140 країнах проводили різноманітні акції, закликаючи свої уряди до ефективнішого управління водними ресурсами. Результатом стало підписання Декларації з питань безпеки води у ХХІ ст.

1 квітня – День зустрічі птахів. На початку квітня за традицією зустрічають птахів. Плануються акції, під час яких будуть проведені конкурси, вікторини, розвішані шпаківні.

17 квітня – День довкілля. Заходи, присвячені йому, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища, озеленення, очищення водних джерел, поширення екологічних знань та ін. «День довкілля» був затверджений Указом Президента від 6 серпня 1998 р.

До цього дня проводять і інші заходи. «Марш парків» – щорічна міжнародна екологічна акція, спрямована на підняття престижу заповідної справи та надання практичної допомоги природоохоронним установам. Основні заходи «Маршу парків» розпочнуться у День довкілля і завершаться в День Землі. Наказом Головного управління національних парків і заповідної справи призначено координатора для проведення маршу в Україні. Це – Національна асоціація природоохоронних територій України.

22 квітня – День Землі. День Землі святкують у Києві регулярно вже протягом кількох років. Ця традиція вперше виникла в США: 22 квітня 1970 р. в Нью-Йорку студенти, школярі та їхні вчителі організували національний День Землі. Вони запропонували зазирнути вглиб екологічних проблем і разом пошукати їх вирішення. З 1990 р. цей день проголошено Міжнародним. День Землі – день міжнародних акцій на захист планети. Мета свята – пропаганда екологічних, біологічних, історичних знань про Київ, Україну, світ; ознайомлення з елементарними навичками перебування на природі, які дозволяють не шкодити їй.

5 червня – Всесвітній день охорони довкілля. Цей день було запроваджено в 1972 р. на Конференції ООН з довкілля, що відбулася у Стокгольмі. Ініціаторами виступили делегації Японії та Сенегалу. Він відзначається щорічно в усьому світі з метою привернення уваги світової громадськості до проблем довкілля. У 1982 р. Генеральною асамблеєю ООН було прийнято Всесвітню хартію природи, згідно якої всім формам життя повинна бути забезпечена можливість існування. А в червні 1992 р. нею було проведено Міжнародну конференцію з питань довкілля та стійкого розвитку світового суспільства й розроблено Порядок денний на ХХІ ст.

17 червня – Міжнародний день боротьби зі спустелюванням. Спустелювання – це деградація засушливих ґрунтів, через яку гинуть родючі землі, пасовища та ліси. Сьогодні воно є однією з найбільших глобальних економічних проблем світу в цілому й України зокрема. Причиною жахливої деградації земель є надмірна неправильна експлуатація ґрунтів, нераціональна вирубка лісів тощо. Від неї тією чи іншою мірою страждає 70 % засушливих територій в усьому світі. Ще в 1994 р. Організацією Об’єднаних націй було прийнято Конвенцію по боротьбі зі спустелюванням, однак проблема залишається невирішеною.

22 вересня – День без машин. Жителі понад 150 французьких та італійських міст узяли участь в акції «День без авто», під час якої було заборонено рух приватного транспорту. Ідея цієї акції полягала в тому, щоб примусити водіїв замислитись – чи варто так часто користуватися автомобілем, адже більшість міських поїздок не перевищує 3 км. Зменшилась платня за проїзд у громадському транспорті, активно працювали прокати велосипедів. Дані, отримані в результаті вивчення «Дня без машин» свідчать, що кількість пасажирів громадського транспорту збільшилась на 10 %, а велосипедистів стало втричі більше.

27 вересня – Міжнародний день туризму. Екологічний сільський туризм отримав значний розвиток в Україні. На веб-сайті фонду «Євразія» можна детальніше дізнатися про грандіозні проекти та виділені на них гроші.

28 вересня – Міжнародний день боротьби за заборону МОКС-палива (змішане оксидне уран-плутонієве паливо для реакторів АЕС). Цю дату в 1998 р. запропонували російські екологи, щоб таким чином відзначити річницю вибуху на плутонієвому заводі «Маяк» (Челябінськ, 29.09.57 р.), який спричинив масштабне забруднення навколишніх населених пунктів. 28 вересня в усьому світі проводяться ненасильницькі акції протесту, кампанії в пресі тощо. Понад 130 громадських організацій з Росії, США, України, Канади, Японії, Франції, Вірменії та інших країн виступили проти перетворення відходів «холодної війни» – збройного плутонію – на ядерне паливо. Приводом для протесту стала російсько-американська угода, за якою кожна сторона бере зобов’язання перевести 34 метричних тонни надлишкового збройного плутонію в стан, непридатний для створення ядерної зброї. Для переробки майже всієї речовини обрана МОКС-технологія. Екологи заявляють, що МОКС містить більшу кількість плутонію та інших радіоактивних речовин порівняно зі звичайним урановим паливом, а також легко «перетворюється» назад в сировину для військової промисловості. Слід також відзначити, що реалізація угоди поки під знаком питання, оскільки Росія поки не знайшла фінансування для виконання своєї частини домовленості.

16 жовтня – Всесвітній день харчування. Уперше він відзначався 1980 р. за ініціативою Організації з питань харчування та сільського господарства (ФАО) при ООН. Відтоді щорічно в цей день проходять різноманітні заходи, здатні привернути увагу світової спільноти до проблеми голоду. За двадцять років, відколи почали відзначати День харчування, проблема голоду не стала менш гострою. Експерти ФАО підрахували, що на сьогодні понад 862 млн. людей на планеті постійно не доїдають. З цього числа 34 млн. проживають у розвинених та країнах з перехідною економікою, а всі інші – у країнах третього світу.

31 жовтня – День Чорного моря. Уперше він відзначався «зеленими» неурядовими організаціями в 1996 р. Тоді в Стамбулі закінчила роботу Міжнародна екологічна програма, результатом якої став «Стратегічний план захисту та реабілітації Чорного моря». Усі держави чорноморського басейну – Україна, Росія, Грузія, Румунія, Болгарія, Туреччина – зобов’язались протягом 1997 р. розробити на його основі власні національні плани.

24 листопада – День без покупок. Незвичайне свято, ідея якого в зміні споживацького ставлення людини до навколишнього світу. «Перед тим як придбати – подумай, чи це дійсно тобі необхідно», – закликають організатори цієї серйозної витівки. Адже більшість покупок людина здійснює автоматично, не замислюючись. У кишені часто робить дірку бажання когось здивувати, вбити час чи заповнити пустоту. Неважко здогадатися, що «День без покупок» був вигаданий у США, вперше він відзначався у 1992 р. Звичайно, американців це найбільше турбує: пересічний житель цієї країни робить в 30 разів більше покупок, ніж індієць! Автор ідеї, рекламіст Тед Дейв, протиставив її щоденному закликові комерційної реклами. «Реклама обманює, обіцяючи, що ми станемо щасливішими, якщо матимемо більше речей, – вважає він. – Крім того, вона викликає відчуття матеріального невдоволення і жадібність». За даними ООН, 86 % особистих покупок роблять усього 29 % жителів планети. Таке необмежене споживання в глобальних масштабах знищує природні ресурси і постійно збільшує дистанцію між бідними й багатими. І не лише американців можна попрікнути за надмірну любов до великих і малих принад цивілізації. «День без покупок « – це можливість сказати «досить, вистачить», насамперед для західних споживачів. Ідею американського рекламіста підхопили – значні акції відбулися в Європі, Америці, Австралії та Новій Зеландії. Свято відзначено в 13 країнах світу театралізованими процесіями, виставами, трансляцією антирекламних роликів і публікацією антирекламних оголошень. Найпопулярніша пісня дня – бітлівська «Can’t buy me love» («Кохання не купиш»). Проте, зовсім необов’язково було виходити на вулиці, щоб виразити свою позицію – достатньо просто цього дня не зробити жодної покупки.

Третій четвер листопада – Всесвітній день відмови від паління. Американці вирішили першими, що кидати палити краще гуртом і оголосили третій четвер листопада Великим американським днем «без диму». Згодом за ініціативою Міжнародного союзу боротьби з раком цей день став нагодою кинути палити для всього світу. До Дня непаління в рамках програми ЮНІСЕФ «Діти та підлітки, вільні від тютюну», видано популярні книжки – розповіді відомих людей про власний досвід та рекомендації для тих, хто хоче захистити своє право не вдихати смердючий тютюновий дим.

Міжнародні дні спостереження за птахами. Акцію щороку проводить Українське товариство охорони птахів. Його мета – збирання даних про стан пернатих узимку. В акції може взяти участь кожен бажаючий. Для цього необхідно зафіксувати, які види птахів, в якій кількості перебувають цими днями у вашій місцевості. Облік птахів, що зимують в Україні, має важливе значення не лише для науки, а й для природоохоронної справи. Знаючи види, кількість і місце перебування пернатих взимку, можна організувати підгодівлю птахів, охорону їх на зимівлях. Міжнародні дні спостереження за птахами є популярними в усьому світі.

Запитання і завдання для самоконтролю:

1. Проаналізуйте, які теми можуть стати приводом для вашого виступу в пресі. 2. Про які молодіжні проблеми, пов’язані з довкіллям, ви могли б зробити відеосюжет, радіопрограму чи газетну публікацію? 3. Наскільки вдало студентка Інституту журналістики поєднала молодіжну і екологічну проблематику матеріалі Наталя ПРОЦІВ «Смітник найвищий маємо, ще й топчемо його» («Світ молоді», 1 листопада 2002 р.)?

Рекомендована література до теми:

1. Бєляков О.О. Екологічна проблематика в засобах масової інформації. – К., 2002.

2. Беляков А.А. Экологическая пресса Украины. – К., 1995.

3. Масова комунікація та екологічна політика – К., 2001.

4. Бугрим В.В. Чорнобильська катастрофа у засобах інформації // Чорнобиль і преса: реалії взаємодії : Матеріали Першої Міжнар. науково-практ. конф. «Чорнобиль у засобах інформації», Київ, 15-16 квітня 1991 р. – К., 1992.

5. Фридман М. Шарон и Фридман А. Каннет. Пособие по экологической журналистике. – М., 1998.

6. Адаменко О.М., Періжок Й.І., Пилипчук О.Я. та ін. Основи екології. – Івано-Франківськ, 2000.