Тема 5. Соціально-побутові теми у змі

1. Поняття соціальної журналістики

2. Теми, актуальні для соціальної журналістики сьогодні

3. Основні принципи роботи у соціальній журналістиці

4. Словничок соціальних термінів

1. Поняття соціальної журналістики

Перехід України до демократії, породив зміни у всіх галузях суспільного життя, включаючи журналістику. Як наслідок, за минулі роки значно розширилася типологія українських засобів масової інформації. Активно розвиваються нові види журналістики: соціальні, релігійні, рекламні, фінансово-економічні видання займають все помітніше місце в типологічній палітрі.

Існує декілька підходів до визначення феномену соціальної журналістики.

Перший підхід визначає соціальну журналістику як діяльність, предметом якої є соціальні проблеми і хвороби суспільства: становища в суспільстві різних потенційно уразливих соціальних груп (пенсіонерів, сиріт, багатодітних сімей, переселенців тощо), дотримання прав людини, добробут громадян, якість медичного обслуговування, погіршення екологічної обстановки і т.д.

Другий підхід пов’язаний із визначенням соціальної журналістики як атрибута соціальної політики, яку здійснює держава, виходячи з офіційно визнаної ідеології і моралі суспільства.

Проте, спираючись на ці два підходи, під категорію «соціальна журналістика» можна підвести практично все, окрім хіба що курсів акцій і рейтингів політиків, оскільки насправді немає журналістики соціальної і несоціальної. Будь-яка журналістика соціальна, якщо вона допомагає людині здійснювати вибір свого життєвого шляху.

Журналістика як сфера соціальної діяльності формує основи цивілізованого суспільства, сприяє вирішенню соціальних проблем, допомагає людям ухвалювати компетентні рішення на основі достовірної оперативної інформації.

Проте, у ряді інших видів журналістики, соціальна журналістика володіє вельми істотними наочними, функціональними і професійно-технологічними особливостями.

Так, об’єктом пильної уваги сучасної соціальної журналістики є становлення і оформлення в суспільстві трьох самостійних секторів: державного, комерційного і некомерційного (перший, другий, третій сектор) і поява нових суб’єктів суспільних відносин.

Некомерційні об’єднання (НКО), як представники некомерційного сектора, безпосередньо працюють з людьми, допомагаючи їм вирішувати найболючіші проблеми, захищаючи їх права і інтереси. Те, чим займаються НКО, зачіпає всіх, а значить, представляє інтерес для соціальної журналістики.

Соціальна журналістика відображає дійсність, інформуючи аудиторію про події, що відбуваються. Вона дає можливість обмінятися думками з різних приводів, особливим чином бере участь у регулюванні відносин між людьми і соціальними общинами, прагнучи позитивно вплинути як на самі ці відносини, так і на соціальні структури, що управляють різними сферами суспільного життя.

Соціальна журналістика більше за інші напрями в ЗМІ дає нам можливість вчитися розуміти і слухати оточуючих. Це своєрідний фільтр, за допомогою якого легко відрізнити добро від зла.