Інтерактивність як одна із визначальних властивостей регіонального інформаційного агентства cxid.Info

Інформаційні агентства з’явилися у ХІХ ст. як самостійні структури в системі ЗМІ, які займалися збором і розповсюдженням інформації. За цей час вони встигли пережити суттєві зміни. Із виходом цього виду ЗМІ в інтернет, їх аудиторія значно розширилася. До неї додалися звичайні користувачі всесвітньої мережі, які прагнуть бути обізнаними в подіях, які відбуваються в країні та світі. Інформаційні агентства, що працюють в мережі Інтернет, перестали бути тільки джерелами інформації для друкованих та електронних засобів масової інформації та перетворилися на новий особливий тип інтернет-ЗМІ, який займає одне з провідних місць за охопленням аудиторії.

Перейшовши на інтернет-формат, інформаційні агентства отримали певні переваги, пов’язані із специфікою веб-середовища. До них можна віднести мультимедійність, гіпертекстовість та інтерактивність. Наша розвідка присвячена першій з наведених властивостей.

Інтерактивність новітніх інтернет-ЗМІ розглядали російські та американські дослідники у розвідках з інтернет-журналістики. Теоретичною базою цього дослідження стали праці І. Зинов’єва “Современные электронные СМИ и профессионализм журналиста” [2], М. Лукіної та М. Фомічової “СМИ в пространстве Интернета” [4], Р. Крейга “Інтернет-журналістика: робота журналіста і редактора” [3], О. Амзіна “Новостная интернет-журналистика” [1].

Мета статті – розкрити сутність принципу інтерактивності в діяльності луганського регіонального інформагентства “Cxid.info”. До її завдань входить аналіз доступних в інформагентстві видів інтерактивності та їх ролі в діяльності редакції.

Об’єктом дослідження стала діяльність інформаційного агентства “Cxid.info” як особливого типу ЗМІ, а предметом – використання інтерактивних елементів на сайті інформагентства.

Інтерактивність – одна із трьох найголовніших властивостей інтернет-ЗМІ. “Одним з перших прикладів інтерактивного ЗМІ в Інтернеті можна вважати проект “Pathfinder” (“Слідопит”), в рамках якого в середині 90-х років минулого століття були об'єднані ресурси декількох американських журналів та компанії “CNN”. Інтернет-сторінка “Pathfinder” була подібна до телевізора з різними каналами. Користувач в будь-який момент міг перемикати ці канали, отримуючи не тільки інформацію, але й беручи участь в обговоренні освітлюваних журналістами проблем [2, с. 55]”.

Користувач інтернету та читач сайту інформагентства має можливість не тільки сприймати подані там новини, але і висловлювати з приводу них власну думку. Це здійснюється за допомогою електронної пошти, яку має кожне інформагентство, онлайн-опитувань, голосувань і коментарів до матеріалів. Опитування дозволяють оперативно дізнатися думку аудиторії з приводу тієї чи іншої проблеми, спланувати відповідно до цього подальшу діяльність або використати результати голосування як самостійну новину.

Інформагентство “Cxid.info” було створене у 2002 р. Наразі воно є авторитетним джерелом інформації з життя Луганської області. Середня щоденна відвідуваність сайту за підрахунками лічильника “Bigmir.net” –близько 3 тис. осіб.

Інтерактивність інтернет-ЗМІ відрізняється від інтерактивності телебачення чи радіо тим, що спілкування відбувається в одному фізичному середовищі, тобто не “газета – пошта”, “радіо – телефон”, а “Інтернет – Інтернет”. Про це говорить М. Лукіна та додає 4 конфігурації інтерактивності:

1. Від одного – до одного (наприклад, можливість користувачеві написати електронною поштою листа журналісту або редактору). У повній мірі реалізується в інформагентствах. Одним із головних засобів комунікації та постачання інформації в інформагентстві “Cxid.info” є електронна пошта. На офіційну адресу інформагентства, яка зазначена на головній сторінці сайту, надходять повідомлення з прес-служб, анонси подій, офіційні запрошення та прес-релізи. Ця адреса доступна всім читачам, які також можуть звернутися до редакції, привернути увагу до певної проблеми, анонсувати свій захід.

2. Від одного – до багатьох (наприклад, журналіст / редактор / модератор розсилає електронний лист, використовуючи лист розсилки). Такий вид конфігурації також притаманний інформагентствам, які віддавна постачають інформацію багатьом реципієнтам.

3. Від багатьох – до одного (наприклад, коли користувачі мають можливість поставити питання конкретній персоні: “задай питання президенту / депутату / письменнику і т.п.”, інтерв'ю). Ця конфігурація притаманна онлайн-конференціям інформагентств. Онлайн-конференції в інформагентстві “Cxid.info” проводяться з 2004 року. Вони дозволяють отримати великий обсяг інформації одночасно, а також слідкувати за інтересами аудиторії, яка може вільно ставити свої запитання. За день до конференції на сайті з’являється анонс, у якому оголошується тема бесіди та посада гостя. З цього часу всі охочі можуть поставити свої запитання в розділі “Конференції”, при цьому реєтруватися на сайті для цього не потрібно. Зазвичай онлайн-конференції тривають одну годину, із спікером працює один кореспондент, який зачитує йому запитання, що надходять на сайт. Спікер відповідає на запитання, кореспондент одночасно розміщує їх на сайті в розділі “Конференції”. Відповіді з’являються в реальному часі, одразу після їх отримання журналістом.

4. Від багатьох – до багатьох (наприклад, участь у форумі). Форуми на сайтах інформагентств наразі є рідкістю (наприклад, форум існує на сайті інформагентства “Ліга-бізнес інформ” і харківського інформагентства “Статус Кво”), частіше аналогом такої інтерактивності є коментарі до новин. Для того, щоб залишати коментарі на сайті Cxid.info, потрібно зареєструватися. Це має як свої переваги, так і недоліки. Так можна зменшити ризик появи спаму, тобто небажаної реклами в коментарях. Але необхідність реєструватися забирає додатковий час і тому може перешкодити наміру читача залишити свій коментар. Новини, до яких користувачі залишили найбільше коментарів, відображаються в окремому розділі – “Популярные по комментариям”.

Критичні коментарі – не рідкість для інформагентства “Cxid.info”, кожен із них береться до уваги, аналізується ступінь об’єктивності висловленого зауваження. Обговорення цього редактором і журналістами – неодмінна частина творчого процесу. Але поряд із об’єктивними та тактовними коментарями частим стає “троллінг” – характерне для інтернет-публікацій явище. “Троллінг” - це розміщення в Інтернеті провокаційних повідомлень з метою викликати флейм (вербальну війну), конфлікти між учасниками, образи, війну правок, марнослів'я тощо. Підбурювальний, саркастичний, провокаційний або гумористичний зміст повідомлень троля спрямований на те, щоб залучити якомога більше інших користувачів до активної конфронтації з тролем. Чим бурхливіше реагує спільнота, тим імовірнішим є подальший троллінг з боку ініціатора, оскільки це підтверджує ефективність його дій, спрямованих на викликання хаосу. Ігнорування в даному випадку – найефективніший метод боротьби із подібними коментарями.

Ще одним виявом інтерактивності є онлайн-опитування на сайті “Cxid.info”, які з’явилися в 2011 р. Їх мета – дізнатися думку читачів з приводу резонансних подій, проблем, отримати додаткову інформацію про смаки та вподобання аудиторії. Як зазначає Р. Крейг, “неформальні опитування в інтернеті дуже популярні у користувачів, та й провести їх відносно легко. Але вони не є науковими, не можуть репрезентувати населення певної території, отже не мають цінності як засіб оцінки громадської думки. Значною мірою вони є розвагою для користувачів. Якщо це правильно розуміється і результати опитувань не сприймаються занадто серйозно, вони безневинний та популярний елемент [3, с. 81]”.

Особливо важливою інтерактивність є для регіональних і місцевих інформагентств: таким чином журналісти відслідковують запити аудиторії та завжди є обізнаними з життям громади. Проте національні інформагентства також отримують велику перевагу з інтерактивності, оскілки можуть отримувати відгуки в надзвичайно великих обсягах. Американський дослідник Річард Крейг у книзі “Інтернет-журналістика: робота журналіста і редактора” наводить низку коментарів журналістів-практиків, які одноголосно вважають інтерактивне спілкування з читачами джерелом свого вдосконалення, великою допомогою в роботі. Ось як пояснює дію інтерактивності Стен Остін: “З боку друкованих ЗМІ ставлення таке: “Дайте написати матеріал, а потім дайте мені спокій”. В інтернеті ж ми прагнемо відгуку. Ми цінуємо безпосередність зворотного зв'язку, навіть якщо нашу роботу оцінюють негативно. Але більшість відгуків дуже конструктивні: “Насправді вам потрібно зробити таке...”, “Я використовую матеріали з сайту для того-то, а тому мені було б потрібно таке...”. Ми отримуємо з цих відгуків дуже багато добрих ідей [3, с.56]”.

Журналісти, які працюють в інтернеті, наголошують на тому, що за реакцією читачів потрібно спостерігати та сприймати їх критику серйозно. Російський журналіст Амзін пише: “Читачі - найбільш шановані люди для ЗМІ. Зрештою, все це робиться для них. У певному сенсі фраза “не подобається - не читай” - занадто велика розкіш для ЗМІ. Якщо мова йде про завоювання аудиторії, слід постаратися, не поступаючись принципами редакційної політики, привернути увагу тих користувачів, які опинилися на сайті випадково або які не в усьому згодні з подачею матеріалу.

Для цього досить поліпшити рубрикацію, ввести нові формати, які можуть зацікавити інші категорії читачів, критично оглянути тексти журналістів…І просто писати зрозуміліше [1, с. 67]”.

Інформагентство Cxid.info було створене як інтернет-агентство, відповідно перебравши на себе всі властивості інтернет-видань, однією з яких є інтерактивність. Ця властивість є особливо важливою для регіональних ЗМІ, оскільки читачі в даному випадку можуть не тільки наштовхнути на певну думку, порушити проблему, але й указати журналістові на його помилки. Проте справедливу критику слід відрізняти від троллінга - провокаційних повідомлень, що спричиняють вербальну війну, конфлікти між учасниками, образи, марнослів'я.

Дослідження принципів діяльності луганських інтернет-агентств є перспективною темою для досліджень. Це дасть змогу осягнути багатоаспектне явище інтернет-журналістики в регіональному контексті.