Twitter в діяльності журналіста
Глобальна мережа Інтернет за останні роки увійшла до життя сучасного суспільства, перетворившись на усесвітнє комунікаційне середовище. Сьогодні Інтернет надає рядовому користувачеві щонайширші можливості для комунікації, отримання і передачі інформації практично будь-якого типу. Активне застосування мережі Інтернет у всіх сферах життя сучасної людини, а також можливість безпосередньої участі кожного користувача у формуванні змісту і наповнення сайтів призвело до виникнення нового типу сайтів, які отримали назву соціальних мереж.
Усе зростаюча популярність соціальних мереж, що з’явилися на початку ХХІ століття, не вгасає до цього часу. Соціальні мережі, які виникли, перш за все, як специфічний засіб міжособистісного спілкування, згодом знайшли своє застосування у всіх галузях інформаційно-комунікаційної діяльності людини, зокрема професійної. Не винятком є і журналістика, що стала послуговуватися усіма можливостями соціальних мереж. Тож заявлена тема є актуальною і має велике практичне значення.
Метою цієї статті є вивчення специфіки використання соціальних мереж в медіа-діяльності на прикладі соціальної мережі мікроблогів Twitter. До її завдань входить визначення кола термінів, пов’язаних із функціонування мережі Twitter, дослідження шляхів застосування Twitter в журналістській практиці, встановлення рівня розповсюдження цієї соціальної мережі в українському Інтернет-середовищі.
Соціальна мережа – це такий Інтернет-сервіс, який надає користувачеві можливість створити стандартизовану особисту веб-сторінку, розмістити в призначеному розділі особисті дані, а також установити зв'язки з іншими користувачами мережі [2].
Російська дослідниця Л. Браславець виокремлює, зокрема, такі характерні риси соціальних мереж [2]:
Наявність унікального ідентифікатора, що однозначно відповідає обліковому запису користувача.
Початкова рівність прав і обов'язків користувачів у мережі.
Підготовка і публікація абсолютної більшості матеріалів самими користувачами сервісу.
Наразі однією з найбільш популярних соціальних мереж у світі й в Україні є Twitter, який і знаходиться в центрі уваги нашої розвідки.
Передусім, визначимо деякі особливості Twitter у порівнянні з іншими мережами. Twitter (від англ. twitter – цвірінькати, щебетати) – соціальна мережа, яка є мережею мікроблогів, що дозволяє користувачам надсилати короткі текстові повідомлення (до 140 символів), використовуючи SMS, служби миттєвих повідомлень і сторонні програми-клієнти [6]. За статистикою, середня кількість символів у такому текстовому повідомленні (твіті) з України – 69, що трохи більше, ніж в Росії (там цей показник 66 символів) [3].
У користувачів Твітер існує спеціальна термінологія на позначення дій і понять, пов’язаних із цією соціальною мережею [6]:
Фоловити (англ. follow – стежити) – бути підписаним на стрічку одного з користувачів Twitter.
Фоловер (англ. follower – той, хто слідує, послідовник) – користувач Twitter, що стежить за чиєюсь стрічкою, підписаний на неї.
Твіт (англ. tweet) – повідомлення у Twitter, звідси – твітити – писати повідомлення у Twitter.
Твівент (англ. twevent, твітер-зустріч) – зустріч користувачів Twitter поза віртуальним простором.
|
Соціальна мережа Twitter стає все більш популярною, зокрема в українському середовищі Інтернет-користувачів. Згідно із даними, наведеними у “Звіті про українську блогсферу (станом на осінь 2011 року)” [3], на той час в Україні нараховувалося 160 тисяч твітер-акаунтів, що удвічі більше, ніж у 2010. Зросла частка й україномовних твітів: якщо в 2010 році українською принаймні іноді твітили 29% користувачів Twitter України (23 тисячі), то зараз таких 45%, тобто 72 тисячі.
Закономірно, що за кількістю твітер-акаунтів Київ залишається на першому місці. Кількісний розподіл акаунтів на Twitter по містах України можна побачити на мал. 1:
Мал. 1
Щодо географічного розподілу україномовних твітер-акаунтів, то найбільше їх у Києві; друге місце посідає Львів, а третє – Тернопіль [3].
Історія мережі Twitter почала свій відлік від 2006 року, але з того часу ця Інтернет-мережа заявила про свій могутній потенціал. Найвідомішим є приклад Берклі Джеймса Бака, якого Twitter фактично врятував від ув’язнення в єгипетській тюрмі [1, 6]. Так, 10 квітня 2008 р. Бак, студент факультету журналістики, що висвітлював антиурядові виступи в єгипетському місті Махалла, був арештований разом зі своїм перекладачем. Журналіст встиг опублікувати у Twitter повідомлення про арешт, його фоловери негайно розіслали інформацію іншим користувачам, так, вона дійшла до адміністрації університету, яка й найняла адвоката. Наступного дня після затримання Бак був звільнений. Цей приклад є лише одним з багатьох, що яскраво ілюструють можливості цієї соціальної мережі.
Значення Twitter за умови нестабільної суспільно-політичної ситуації настільки велике, що журналісти почали говорити про так звані “твітерні революції”. Наприклад, революцію в Єгипті, що відбулася взимку 2011 року назвали “твітерною”, оскільки акції протесту проти правлячого режиму були переважно організовані через соціальні мережі Twitter і Facebook. Крім того, ця назва пояснюється активністю блогерів, які детально висвітлювали ці антиурядові хвилювання [4].
Надзвичайно перспективні шляхи використання Twitter у журналістській діяльності швидко помітили закордонні теоретики і практики мас-медіа. Так у 2009 було створено англомовний блог, присвячений впливу Твітер на журналізм. Блог має назву Тwitterjournalism і знаходиться за адресою www.twitterjournalism.com [8]. На цьому сайті можна прочитати цікаві статті, які допоможуть представнику медіа використовувати Twitter у своїй діяльності. Наприклад, у статті “How To Effectively Use Real-Time Search” (“Як ефективно використовувати пошук в режимі реального часу”) [5] розглядається інструмент Twitter, що має назву Twitter Search (Пошук Твітер), який дозволяє в режимі реального часу віднайти твіти, присвячені темі, яка вас цікавить. У публікації наведено шляхи можливого використання Twitter Search у журналістиці, серед яких оберемо найважливіші:
Відстежувати згадування своєї компанії (засобу масової інформації), щоб подякувати тим, хто залишає про неї позитивні відгуки, а також вступити в діалог із своїми супротивниками, із якого можна винести велику користь.
Використовувати розділ “Актуальні теми”, щоб побачити, які теми є найбільш обговорюваними у світі або у певній країні (на жаль, ця функція не діє для України). Якщо натиснути на посилання, то відкриються усі твіти, присвячені зазначеній темі, які будуть оновлюватися в режимі реального часу.
Відстежувати сенсаційні новини, але треба діяти швидко, поки обговорення цієї сенсації не переросло у звичайний спам та беззмістовну балаканину.
Надзвичайну користь, яку може надати Twitter у масово-комунікаційному процесі, помітили не тільки журналісти, але й самі творці цієї соціальної мережі. На сайті є спеціальний розділ Twitter Media, присвячений відстеженню використання твітів у ЗМІ, телебаченні, спорті, розвагах та журналістиці.
Зокрема, у підрозділі Twitter for Newsrooms (Твітер для відділу новин) описане використання Twitter для інформаційних журналістів [7]. “Ми знаємо, – пишуть засновники цієї соціальної мережі, – що Twitter є інструментом, який усі журналісти можуть використовувати, щоб знайти джерела інформації швидше, розповідати свої історії краще і завоювати більшу аудиторію для своєї роботи”.
У Twitter for Newsrooms наведені приклади реальних журналістів, які використовують Twitter аби покращити зв’язок з аудиторією, поділитися новинами, і таким чином побудувати повноцінний діалог із своїм читачем. Наведемо приклад Мелісси Белл, репортера із “Washington Post”: “ Підхід журналістки до Twitter є природним – вона ділиться тим, над чим вона працює, тим, що вона знаходить цікавим, і створює довірливе ставлення до своєї спільноти шляхом залучення нових читачів. Її твіти також демонструють, як “золоте правило” застосовується у Twitter. Часто вона пропонує фоловити за іншими журналістами та розміщує посилання на статті із інших видань” [7].
Отже, соціальні мережі мають великий вплив на способи комунікації в інформаційному середовищі. Соціальні мережі мікроблогів на зразок Twitter орієнтовані на їх використання за допомогою мобільних пристроїв, а, отже, передбачають постійний доступ, тобто можливість публікації запису в будь-який час і безперервне відстеження публікацій. Це дає змогу миттєвого розповсюдження суспільно важливої інформації. Такі особливості Twitter зумовлюють його значення у процесі соціальної комунікації.
Соціальні мережі можуть (це підкріплено безліччю прикладів) змінювати настрої громадськості, активізувати її, підштовхнути населення до певних дій і вчинків, що фактично збігається із головними функціями журналістики. Таким чином, знання засобів використання цієї мережі надзвичайно важливе для журналіста, який прагне тримати руку на пульсі часу.
- Література
- Анотація
- Рубрика “медіаконтент” у журналі “телекритика”
- Література
- Анотація
- Символіка назв газетних видань на луганщині у сталінський період та її вплив на масову свідомість
- Література:
- Анотація
- Доцільність функціонування есе в регіональних та всеукраїнських друкованих змі
- Література
- Анотація
- Обзоры прессы в международной журналистике: теория, типология, специфика
- 4 Ноября 2011 г. Демографическая ситуация в России: так ли все страшно?
- 31 Октября 2011 г. Запад доволен выборами в Киргизии. Россия тоже. Недовольны узбеки
- Аннотация
- Способна ли медиакритика быть информационным ресурсом? (на материалах публикаций “fair
- Литература
- Аннотация
- Проблеми мігрантів у німеччині з погляду фахівців з інтеграції
- Література
- Анотація
- Українська військова преса 1912 – 1945 років
- Література
- Анотація
- Виникнення партійної преси на теренах україни
- Література
- Анотація
- Поетика знімку в журнальних виданнях україни
- Література
- Анотація
- Британские институты саморегулирования и их типы
- Литература
- Сетевые ресурсы
- Аннотация
- Висвітлення соціальних проблем в регіональній періодиці (на прикладі суспільно-політичної газети “луганская правда”)
- Економіка і політика
- Соціальний захист населення
- Безробіття
- Безпека
- Транспорт
- Література
- Анотація
- Утвердження морально-етичних цінностей у регіональній пресі
- Література
- Анотація
- Жанрові особливості рубрик сучасних футбольних видань
- Література
- Анотація
- Жанрова модифікація авторських колонок юрія макарова
- Література
- Анотація
- Сучасні регіональні теле-, радіокомпанії і перспективи розвитку
- Луганське радіо в системі всеукраїнських змі: історія виникнення та тенденції розвитку
- Література
- Анотація
- Специфіка роботи радіоведучого в авторських програмах
- Література
- Анотація
- Телевизионное шоу “детектор лжи”: суррогат традиционных ценностей в новом формате
- Литература
- Аннотация
- Розвиток українського телебачення в період перебудови
- Література:
- Анотація
- Луганське обласне телебачення: регіональні особливості розвитку
- Література
- Анотація
- Гендерні стереотипи в структурі українського телебачення
- Література
- Анотація
- Медіакритика про сучасне телебачення
- Література
- Анотація
- Проблеми інтернет-медіа у сучасному інформаційному суспільстві
- Медіаконвергенція та мультимедійність як специфічні особливості функціонування сучасних інтернет-змі
- Література
- Анотація
- Twitter в діяльності журналіста
- Література
- Анотація
- Компаративний аналіз інформаційного й мережевого суспільства
- Література
- Анотація
- Інтерактивність як одна із визначальних властивостей регіонального інформаційного агентства cxid.Info
- Література:
- Анотація
- Інтернет-комунікації в політичному аспекті
- Література
- Анотація
- Мова регіональних змі в соціокультурному просторі країни
- Образ японии в произведении в. Я. Цветова “пятнадцатый камень сада рёандзи”
- Литература
- Сленг у мовленні розважальних телеканалів
- Література
- Анотація
- Образ журналіста в сучасній художній літературі як феномен соціальної комунікації
- Література
- Анотація
- Відомості про авторів