Висновки

В умовах ринку, коли інформація набула статусу товару, питання комерційної рентабельності ЗМІ не менш важливе за проблему їхньої рентабельності інформаційної. Чіткі та глибокі знання про цільову аудиторію каналу, повідомлення та, навіть, окремого медійника давно вже перейшли зі сфери теорії в розряд журналістської практики. За умов багатопрограмності сучасного інформаційного простору змагання за рейтинг, за аудиторні сукупності, а, отже, й за ринок збуту інформації вимагає від журналіста враховувати в своїй діяльності смаки, інтереси, вподобання та потреби слухачів/ глядачів.

Особливості впливу ЗМІ на аудиторію склались історично, згідно з еволюційними процесами в системі самих мас-медіа. В річищі масової комунікації, крім традиційного впливу на емоції та свідомість слухачів і глядачів за допомогою виражальних засобів, радіомовлення й телебачення застосовують численні маніпулятивні технології, використовуючи стереотипи й настанови аудиторії. Зростання демократизації в діяльності ЗМІ, численні технологічні революції, ситуація багатопрограмності та, відповідно, жорсткої конкуренції заперечують ставлення до аудиторії як до пасивного об’єкта інформування, поширеного в традиційній журналістиці. Розвиток громадянської журналістики підвищує статус слухача/ глядача, змінює його роль та зміцнює позиції в процесі комунікації, згідно з потребами часу і соціальної дійсності.