Вибірка в аудиторних дослідженнях
У поле зору дослідника неодмінно потрапляє лише незначна частина аудиторії, але отримані дані все одно мають представляти ціле. Це можливе тільки за умови правильної вибірки, тобто доборі таких груп, які структурно повторювали б усю аудиторію (генеральну сукупність), створюючи мікромодель усієї аудиторії.
Існують різноманітні типи вибірки.
Випадкова вибірка – середній показник будь-якої ознаки аудиторії дослідник отримує шляхом кількісного накопичення інформації.
Квотна вибірка – найважливіші ознаки (квоти) генеральної сукупності визначаються за статистичними даними державного чи відомчого значення. Найчастіше використовують показники за статтю, віком, освітою, типом поселення тощо.
Випадкова квотна вибірка – квотність (процентне вираження тієї чи іншої ознаки) встановлюється на основі випадкової вибірки.
Важливо розглянути принципову можливість екстраполяції (поширення, накладання) картини думок кількох сотень опитаних на десятки тисяч або сотні тисяч людей. Так, у певних сферах, відносинах поведінка людей має спільні риси. Тобто, слухацьку/ глядацьку поведінку формують групи слухачів/ глядачів, котрі демонструють спільні риси поведінки при сприйнятті ефірної інформації. Ця повторюваність і вможливлює вивчення аудиторії електронних ЗМІ. При обробці певної кількості дослідницького матеріалу (анкет) з’ясовується, що розмаїття думок стрімко скорочується. Триває їхнє кількісне накопичення, тобто подальше опитування не має принципового значення. В цьому разі, крім природної надмірності, воно може призвести до появи помилок у результатах дослідження.
Мета вибірки – чітко визначити оптимальну сукупність, тобто точно встановити суттєві характеристики та кількість їх носіїв, щоб «витримати» вибірку.
Дослідження, яке ґрунтується на вивченні вибіркової сукупності, що чітко представляє сукупність генеральну, називають репрезентативним, а вибірку – квотною. А журналістові, який послуговується результатами соціологічного дослідження, насамперед слід поцікавитися тим, наскільки його вибірка коректна та репрезентативна.
У сфері медіадосліджень ставлення до репрезентативності дослідження, як і вибірки, таке саме, що й у соціології. Отже, репрезентативна (квотна) вибірка – це вибірка, в якій усі групи населення представлені пропорційно до їх розподілу в генеральній сукупності. Генеральна сукупність (ГС) – це все ті, кого ми хочемо дослідити (аудиторія) [1]. При цьому ГС має обов’язково описуватися в заголовку дослідження чітко. Тобто, «все населення регіону старше 16 років» або «міське населення регіону старше 18 років», щоб дослідник знав про межі застосування отриманих цифр. Таким чином, якщо в ГС 12% жінок, які не працюють, то 12% таких же жінок має бути й у вибірці.
Репрезентативність вибірки перевіряється набором таких соціально-демографічних ознак, як стать, вік, соціальний статус, освіта, рівень доходів. До того ж, це чітко ієрархічний перелік, тобто перші параметри важливіші за останні.
Репрезентативність медіадослідження перевіряється вибіркою і адекватністю рейтингу. Рейтинг – це відношення кількості (числа) людей, які позитивно відповіли на питання про прослуховування/ перегляд передачі, до об’єму вибірки, виражене у відсотках [1]. Тобто, якщо ми опитали 1000 чоловік і 253 сказали, що слухали вчора програму Н, то рейтинг цієї програми – 253: 1000 = 25,3%. Якщо вивести рейтинг програми Н серед чоловіків. То 152 : 480 = 31,7%, де 480 - це чоловіки у ГС, а 152 – кількість чоловіків, які позитивно відповіли на питання про прослуховування передачі Н.
У рейтингових даних медіадосліджень інформація про розміри аудиторії доповнюється такими характеристиками, як
1) стабільність – чим більшу кількість днів на тиждень респондент умикає канал, тим постійнішим слухачем/ глядачем каналу він є. Чим більша кількість людей більшу кількість днів на тиждень слухає/ дивиться конкретний канал, тим більший розмір його стабільної аудиторії;
2) стійкість/ постійність – це щоденна аудиторія, тобто та частина слухачів/ глядачів, котрі слухають/ дивляться конкретний канал щодня, наприклад 7 із 7 днів тижня.
- Аудиторія електронних змі
- Передмова
- Тема 1. Електронні змі та аудиторія: аспекти впливу і взаємодії
- Література
- 1. Необхідність вивчення аудиторії радіо та телебачення. Феномен громадянської журналістики
- 2. Про поняття «аудиторія електронних змі»
- 3. Аудіовізуальний феномен і суспільство
- Роль аудиторних настанов і стереотипів у діяльності електронних змі
- Комунікативні особливості електронних змі
- Висновки
- Питання для самоконтролю:
- Тема 2. Основні принципи наукового вивчення аудиторії електронних змі
- Література
- Різновиди соціологічних досліджень аудиторії
- Історизм, системність і комплексність як принципи наукового вивчення аудиторії електронних змі
- Вибірка в аудиторних дослідженнях
- Організація та проведення конкретного соціологічного дослідження (ксд)
- Висновки
- Питання для самоконтролю:
- Тема 3. Стаціонарні методи вивчення аудиторії радіо та телебачення
- Література
- Анкетне опитування
- Інтерв’ю
- Аналіз документів
- Спостереження
- Висновки
- Питання для самоконтролю
- Тема 4. Інтерактивні методи медіадосліджень
- Література
- 1. Пошта, телефонний, пейджинговий зв’язок і Інтернет
- 2.Характеристика сучасних електронних вимірювальних технологій
- 3. Інтерактивність як жанротворчий чинник радіопрограми
- Висновки
- Питання для самоконтролю
- Тема 5. Рейтингові методики у медіадослідженнях
- Література
- 1.Поняття «рейтинг»
- 2.Методи збору рейтингових даних у медіадослідженнях
- 3.Способи максимальної оптимізації результатів рейтингів
- Промоція як метод підвищення рейтингу радіостанції
- 4.1. Поняття «промоція»
- 4.2. Основні типи промоції
- 4.3. Промо-методи
- Висновки
- Питання для самоконтролю
- Додаток а Особливості ідентифікації ефіру сучасної радіостанції
- Література
- Додаток б Особливості ефірної картини регіональної радіостанції
- Література
- Додаток в Особливості ґендерного впливу на програмування сучасного радіо
- Література
- Аудиторія електронних змі