Висновки

Стаціонарні методи дослідження аудиторії електронних ЗМІ можна вважати традиційними, які постачають надійну інформацію про кількісно-якісні показники слухачів і глядачів конкретного радіо- чи телевізійного каналу. Саме на підставі активного використання сучасними медіа наукових методів збору соціологічної інформації відбувається активна взаємодія журналістики з соціологією. Найбільш універсальним методом вивчення аудиторних показників каналу інформації вважають опитування (анкетування й інтерв’ю). Відмінність між ними, а також ефективність використання обумовлюється темою, метою та завданнями конкретного медіадослідження. Варто зазначити, що схожі принципи формування опитувального листа (анкети) та роботи з ним визначають спорідненість методів і, що дуже важливо, надзвичайно високу об’єктивність їх результатів, порівняно з іншими методиками. Так, спостереження вимагає від дослідника чіткіше вибирати об’єкт і предмет вивчення, щоб дослідження було представницьким і репрезентативним, адже не будь-яка ситуація, яка спостерігається, може надати об’єктивні результати. Особливу увагу при цьому треба приділяти роботі спостерігача і методиці заповнення протоколу спостереження, щоденнику самоспостереження при панельному дослідженні. Сфера використання аналізу документів, а саме контент-аналізу, дуже широка: від дослідження різноманітних особливостей аудиторії (інтересів, уподобань і смаків, ставлення до конкретного каналу інформації тощо) до вивчення діяльності комунікатора та визначення способів підвищення її ефективності. Ледь що не єдиною вадою контент-аналізу, вважають дослідники, є висока міра інтерпретаційності його результатів, а, отже, немалий відсоток їх суб’єктивності. Незважаючи на це, теорія і практика медіадосліджень виробили безліч механізмів боротьби з частковою необ’єктивністю соціологічної інформації. Насамперед, слід наголосити на тому, що тільки комплексність у застосуванні методів при вивчення особливостей аудиторії ЗМІ може гарантувати точність і неупередженість висновків.