3.Способи максимальної оптимізації результатів рейтингів

Одним із найбільш актуальних способів оптимізації результатів рейтингів є особлива увага до вибірки дослідження.

По-перше, вибірка в масштабах усього населення країни складається згідно з даними загальнодержавного перепису населення шляхом процедури багатоетапної територіально-ймовірнісної вибірки. Остаточна вибірка відображає реальний розподіл населення. Наприклад, якщо на Лос-Анджелес припадає 10 % домогосподарств США, члени яких користуються телевізорами, то 10 % таких домогосподарств вибірки мають припадати також на Лос-Анджелес. При цьому щороку відбувається ротація – змінюється п’ята частина або третина, залежно від індексу, який треба встановити (національний телевізійний індекс (НТІ), національний аудиторний показник (NAC).

По-друге, вибірку укладають за телефонним довідником за допомогою статистичної процедури, завдяки якій до вибірки включають незазначені в довідниках телефонні номери. Ця процедура називається рандомізація – перевірка телефонних номерів за останніми цифрами. Тобто, перевіряється, наскільки реальними є ті та інші телефонні номери. Таким чином, можна уникнути суттєвих помилок при вимірюванні.

Похибка дуже часто має принципове значення в роботі журналіста з рейтинговими даними. Наприклад, рейтинг програм різних станцій такий: А – 8%, Б – 9%, В – 10%, але похибка складає +-5%. Відповідно, рейтинг втрачає сенс, оскільки кожна з наведених цифр реально може коливатися в межах +-5%. Тобто, для цих показників реальна похибка складає менше 1%, наприклад, +-0,3%.

Похибки виникають унаслідок використання в рейтингах вибірок. Існують способи визначення похибки стандартної, де SE – похибка стандартна, р – рейтинг, n – розмір вибірки. Формули для обчислення стандартних похибок або спеціальні корегувальні таблиці вказуються в усіх медіадослідженнях [2].

Шер (частка) – характеризує величину аудиторії кожного каналу в конкретний момент часу, що виводять від загальної кількості людей, які ввімкнули в цей момент радіо чи телевізор. Саме в цьому принципова відмінність шеру від рейтингу, який виводять від загальної кількості радіо-, телеаудиторії в певному місті (регіоні).

У рейтинговому медіадослідженні обов’язково вказують:

А) радіоканал;

Б) день і час прослуховування;

В) рейтинг передачі в цей час (% до всіх опитаних);

Г) шер передачі (% до всіх тих, хто слухав у цей час будь-які передачі на різних каналах).

При цьому рейтинг і шер обов’язково мають бути пропорційними, але шер – більшим.

Отже, шер виявляє, як реально точиться боротьба за слухача в певний час між передачами різних каналів. Працівникам програмних служб шер дозволяє чітко бачити конкурентні можливості кожної передачі в різноманітних програмних ситуаціях [10, 403].

Нарощування – процедура корегування результатів, одержаних на основі вивчення вибірок, у яких представники певних груп населення представлені неадекватно.

Особливо продуктивне нарощування в рамках концепції отримання даних з одного джерела. Вона передбачає одночасний збір рейтингових, демографічних даних і даних про поведінку членів домогосподарств як споживачів. Для реалізації цієї концепції використовують спеціальні електронні лічильники – піплметри, які не тільки фіксують умикання/ вимикання телевізора та канал, на який він налаштований, а й накопичують дані про те, хто дивиться телебачення. Це стає можливим завдяки тому, що за кожним членом домогосподарства закріплюється певна кнопка лічильника, яку він натискає щоразу, коли починає та закінчує дивитися телевізор [2].