logo search
Аудиторія_курс

3. Інтерактивність як жанротворчий чинник радіопрограми

Поряд із традиційним ототожненням інтерактивності із сукупністю соціологічних методів і прийомів вивчення/ вимірювання аудиторії радіо поступово усталюється уявлення про «зворотний зв’язок» як жанротворчий чинник ефіру, що покликав до життя самостійні, композиційно цілісні інтерактивні передачі, інтерес до яких в аудиторії надзвичайно високий. Про це, зокрема, свідчить наявність в ефірі кожної, як локальної/ регіональної, так і мережевої FM-станції блокових інтерактивних програм, котрі включені до програмного колеса не тільки в прайм- або драйв-тайм, а й у часові проміжки значно меншої слухацької активності. Такі програми мають ідентичний алгоритм проведення:

по-перше, однаковий хронометраж – 60 хвилин;

по-друге, правила передбачають замовлення слухачами улюблених пісень і переказування вітань за допомогою телефонного, пейджингового, стільникового зв’язку й Інтернету;

по-третє, зазвичай у таких передачах не розігруються призи, щоправда заохочується спонсорська підтримка. Внаслідок високої активності слухачів, загостреного сприйняття ефіру в межах інтерактивної години, інформація про спонсора має конкретного адресата, отже, відзначається більшою доступністю.

Незважаючи на традиційну стабільність у програмних колах численних радіостанцій таких програм, вони не здатні, в переважній більшості випадків, допомогти творчим колективам скласти чітке уявлення про соціально-демографічний портрет споживача, тому що найбільш активні слухачі постійно «мігрують» у межах FM-діапазону, намагаючись задовольнити свої приватні потреби – замовити пісню, переказати вітання. До того ж, програмні директори та музичні редактори радіо шукають найбільш сприятливий для виходу інтерактивної передачі час і розташовують її до або після аналогічної програми більш популярної станції, таким чином обмінюючись аудиторією й уникаючи справжньої конкуренції.

Особливий підхід до підготовки та проведення вимагають інтерактивні програми, котрі виходять в ефір уночі. Зазвичай нічні блокові музичні радіопередачі розраховані на специфічну аудиторію, представники якої мають на меті не лише замовити пісню та переказати вітання, а більш глибоко поспілкуватися з ведучим на різноманітні, актуальні, насамперед, для слухачів, теми. Якщо автор/ ведучий цієї програми добре обізнаний із потребами, запитами, смаками й інтересами власної аудиторії, то він легко може пропонувати для обговорення такі теми, що найкраще відповідатимуть слухацьким мотивам прослуховування програми.

Відомо, що активність особистості ґрунтується на мало- або незадоволених потребах, серед яких, за теорією Маслоу, провідну роль відіграють потреби в самоствердженні (самовираженні) та самоактуалізації. Отже, як зазначає В. Смирнов, «активність аудиторії, що формує її інтерес до радіопрограм, має задовольнятися саме в площині нереалізованих потреб» [12, 175]. Тому радіо, зокрема в нічних інтерактивних передачах, реалізує таку функцію, як утішання, зняття «стресу самотності», що найглибше переживається вночі. Власне музичне радіомовлення має підтримувати в слухачів належний позитивний емоціональний тонус, а за допомогою нічного інтерактиву – забезпечувати причетність кожного учасника програми до слухацького загалу, налаштованого на змістовне спілкування. Варто зауважити, що вдумливий підхід до розробки нічних інтерактивних передач може забезпечити радіостанції якісну промоцію у сфері паблік-сервісу, адже основні для обговорення вночі теми торкаються гострих соціальних, соціально-психологічних питань, пропаганди здорового способу життя, підвищення сексуальної культури, приміром завдяки інформації про профілактику ВІЛ-СНІДу тощо. На відміну від типових музичних інтерактивних програм нічний зворотний зв’язок подає журналістові чітку інформацію про соціально-демографічний портрет слухача, оскільки тематика та проблематика таких передач вимагає від автора прямої адресності звернення, а від учасників – не тільки пасивного прослуховування, співпереживання, але й відгуку, активної, обґрунтованої позиції і конструктивної критики.

Основні правила типової інтерактивної музичної програми такі:

Варто зауважити, що електронні листи від слухачів на адресу музичної інтерактивної програми, за умов їхнього систематичного опрацювання, дозволяють скласти чітке уявлення про соціально-демографічні характеристики дописувачів, а також упливати на зміну ротації пісенного матеріалу радіостанції.

Поряд із блоковими інтерактивними програмами в ефірі FM-станцій значне місце посів авторський інтерактив. Зазвичай, це розважальні передачі, що мають форму конкурсу, вікторини, гри. Появі таких інтерактивних проектів у програмному колесі передує детальне вивчення інтересів і смаків цільової аудиторії, складання алгоритмів передач, анонсація їх виходу в ефір із метою підвищення рівня сподівання споживачів. Щоправда, розважальний інтерактив може створюватися на замовлення спонсора, зацікавленого в рекламі своїх товарів і послуг для аудиторії конкретної радіостанції. Вибір рекламодавця ґрунтується на вивченні рейтингу радіо, зокрема загального показника популярності, що являє собою загальний розмір аудиторії, яка слухала/ слухатиме певну програму FM-станції [3].

Отже, інтерактивність набула надзвичайної популярності у сучасному радіовиробництві, зокрема в комерційному радіомовленні. Інтерактив як сукупність соціологічних методів і прийомів, як жанротворчий чинник самостійної, архітектонічно цілісної програми покликаний безперервно та систематично досліджувати коливання в межах аудиторної сукупності радіостанції. Найголовніші питання, розв’язання яких бере на себе інтерактивність, це – вивчення мотивів прослуховування радіоаудиторії, її інтересів, смаків, потреб і запитів, а також – встановлення постійного та тривкого контакту зі слухацьким загалом. Перспективним у розвитку типів інтерактивності сучасного радіомовлення є не вдосконалення способів обміну аудиторіями між комерційними радіоканалами, а створення якісного й оригінального програмного продукту для прямої конкурентної боротьби за слухача.