Висновки
Стаціонарні методи дослідження аудиторії електронних ЗМІ можна вважати традиційними, які постачають надійну інформацію про кількісно-якісні показники слухачів і глядачів конкретного радіо- чи телевізійного каналу. Саме на підставі активного використання сучасними медіа наукових методів збору соціологічної інформації відбувається активна взаємодія журналістики з соціологією. Найбільш універсальним методом вивчення аудиторних показників каналу інформації вважають опитування (анкетування й інтерв’ю). Відмінність між ними, а також ефективність використання обумовлюється темою, метою та завданнями конкретного медіадослідження. Варто зазначити, що схожі принципи формування опитувального листа (анкети) та роботи з ним визначають спорідненість методів і, що дуже важливо, надзвичайно високу об’єктивність їх результатів, порівняно з іншими методиками. Так, спостереження вимагає від дослідника чіткіше вибирати об’єкт і предмет вивчення, щоб дослідження було представницьким і репрезентативним, адже не будь-яка ситуація, яка спостерігається, може надати об’єктивні результати. Особливу увагу при цьому треба приділяти роботі спостерігача і методиці заповнення протоколу спостереження, щоденнику самоспостереження при панельному дослідженні. Сфера використання аналізу документів, а саме контент-аналізу, дуже широка: від дослідження різноманітних особливостей аудиторії (інтересів, уподобань і смаків, ставлення до конкретного каналу інформації тощо) до вивчення діяльності комунікатора та визначення способів підвищення її ефективності. Ледь що не єдиною вадою контент-аналізу, вважають дослідники, є висока міра інтерпретаційності його результатів, а, отже, немалий відсоток їх суб’єктивності. Незважаючи на це, теорія і практика медіадосліджень виробили безліч механізмів боротьби з частковою необ’єктивністю соціологічної інформації. Насамперед, слід наголосити на тому, що тільки комплексність у застосуванні методів при вивчення особливостей аудиторії ЗМІ може гарантувати точність і неупередженість висновків.
- Аудиторія електронних змі
- Передмова
- Тема 1. Електронні змі та аудиторія: аспекти впливу і взаємодії
- Література
- 1. Необхідність вивчення аудиторії радіо та телебачення. Феномен громадянської журналістики
- 2. Про поняття «аудиторія електронних змі»
- 3. Аудіовізуальний феномен і суспільство
- Роль аудиторних настанов і стереотипів у діяльності електронних змі
- Комунікативні особливості електронних змі
- Висновки
- Питання для самоконтролю:
- Тема 2. Основні принципи наукового вивчення аудиторії електронних змі
- Література
- Різновиди соціологічних досліджень аудиторії
- Історизм, системність і комплексність як принципи наукового вивчення аудиторії електронних змі
- Вибірка в аудиторних дослідженнях
- Організація та проведення конкретного соціологічного дослідження (ксд)
- Висновки
- Питання для самоконтролю:
- Тема 3. Стаціонарні методи вивчення аудиторії радіо та телебачення
- Література
- Анкетне опитування
- Інтерв’ю
- Аналіз документів
- Спостереження
- Висновки
- Питання для самоконтролю
- Тема 4. Інтерактивні методи медіадосліджень
- Література
- 1. Пошта, телефонний, пейджинговий зв’язок і Інтернет
- 2.Характеристика сучасних електронних вимірювальних технологій
- 3. Інтерактивність як жанротворчий чинник радіопрограми
- Висновки
- Питання для самоконтролю
- Тема 5. Рейтингові методики у медіадослідженнях
- Література
- 1.Поняття «рейтинг»
- 2.Методи збору рейтингових даних у медіадослідженнях
- 3.Способи максимальної оптимізації результатів рейтингів
- Промоція як метод підвищення рейтингу радіостанції
- 4.1. Поняття «промоція»
- 4.2. Основні типи промоції
- 4.3. Промо-методи
- Висновки
- Питання для самоконтролю
- Додаток а Особливості ідентифікації ефіру сучасної радіостанції
- Література
- Додаток б Особливості ефірної картини регіональної радіостанції
- Література
- Додаток в Особливості ґендерного впливу на програмування сучасного радіо
- Література
- Аудиторія електронних змі