2. Про поняття «аудиторія електронних змі»

Наведемо кілька традиційних і найбільш популярних визначень поняття «аудиторія».

«Аудиторія – це частина суспільства (групи населення) або все суспільство у взаєминах зі ЗМІ» [15].

«Аудиторія – це певні частини (групи) суспільства чи все суспільство стосовно ЗМІ» [13].

Конкретний зміст поняття «аудиторія» залежить від того, що прийнято за його головну ознаку, щодо якого об’єкта він розглядається. Від цього залежать і особливості класифікації аудиторії електронних ЗМІ. Варто розглянути дві основні класифікації, за допомогою яких легко засвоїти типи аудиторії, їхні ознаки та властивості.

Автори підручника „Основы радиожурналистики” аудиторію класифікують за такими ознаками:

1. за каналами (аудиторія радіо, телебачення, преси);

2. за рівнями каналу (аудиторія державного радіо, комерційного, громадського);

3. за ознакою локальності (аудиторія всеукраїнського каналу, обласного, місцевого, локального);

4. за соціально-демографічними ознаками (вік, стать, національність, освіта, професія тощо > аудиторія молодіжна, робітнича, дитяча, жіноча тощо);

5. за інтересами, вподобаннями (аудиторія спортивних програм, інформаційного радіомовлення, класичної музики, розважального радіо тощо) [13].

О. Шерель пропонує додати до цього традиційного переліку ознак, за якими класифікують аудиторію, ще три:

1. аудиторія програми, станції, журналу, рубрики, циклу, навіть ведучого;

2. за рівнем доходів слухачів;

3. за способом життя, професією > бюджет часу аудиторії («програми для тих, хто вдома», «для тих, хто на роботі», для автомобілістів тощо) [15].

Соціологи ЗМІ виділяють «реальну» та «потенційну» аудиторію. На думку Д. Любосвєтова, «потенційна аудиторія» – це «всі ті слухачі, котрі знаходяться в зоні охоплення станції та технічно мають можливість приймати її програми» [10]. А «реальна аудиторія» – це «частина слухачів, орієнтованих на певну станцію, котрі більш-менш постійно налаштовують свої приймачі на її хвилю, які вважають станцію із суб’єктивних міркувань «своєю» [10]. Обидва ці типи аудиторії щільно пов’язані між собою. Так, потенційна аудиторія виникає автоматично з появою нової радіостанції в ефірі, але відразу ж як основне завдання для колективу висувається необхідність боротися за реальну аудиторію. Тоді на першому плані опиняються чинники суто творчого характеру, від яких залежить підвищення до станції громадського інтересу, створення та поступове розширення кола слухачів. Саме розміри реальної аудиторії мають значення для рейтингу станції, а, отже, й для тактики та стратегії його підвищення.

Слід пам’ятати, що визначення різноманітних видів аудиторії до певної міри умовне. Людина може бути представником одночасно різних видів аудиторії (перетин аудиторій) або не входити до жодного з них. За умов конкуренції в ефірі, впровадження ринкових відносин поняття «аудиторія», її детальна класифікація перестали бути предметом суто теоретичного інтересу – це питання виживання, самого існування електронних ЗМІ та їх програм.