- Класифікація видовищ
Загалом усі видовища розподіляються на чотири великі групи, або роди: обрядово-ритуальні, спортивні, мистецькі та балаганні, тобто видовища для людей з невибагливим смаком, або таких, що мають місце під часі масових гулянь.
Серед них насамперед слід вирізнити телебачення, яке завдяки поєднанню трансляції і творчості, мистецтва і журналістики містить у собі майже всі форми видовища, мистецтва, масової інформації, і є комплексним видовищем.
Однією з характерних рис телебачення як нової форми обрядовості є програмна структура, завдяки якій у певні дні, у певний час відбуваються однакові екранні «події» – показуються фільми, або новини, або обов´язковий суботній «Голубий вогник», як у радянські часи, чи щорічна новорічна демонстрація «Іронії долі, або з легким паром!».
Своєрідним телевізійним обрядом стало чекання певних передач у певний час, суттєво змінивши тим самим характер колективних форм спілкування.
Але й видовища є різними. Зрозуміло, що церковні ритуали є сталими, канонічними, навіть такі видовищні, як католицька конфірмація – воцерковлення дівчат, або хресний хід.
Також зрозуміло, що, скажімо, стриптиз використовує дуже обмежений ресурс так би мовити виражальних засобів, які не вимагають складного поєднання; архітектура також оперує тільки одним виражальним засобом – пластичним об´ємом тощо.
Але є видовища, у яких поєднано багато різних засобів виразності – музика, живопис, акторська гра, звуки, різноманітні зображення тощо. Такі видовища називаються синтетичними і для своєї реалізації вимагають певних, або й дуже значних організаційних зусиль та участі різноманітних творчих фахівців.
До них відносяться різноманітні форми театру, естради, цирку, масові видовища і, звичайно, кіно і телебачення – найскладніші технічно й організаційно видовищні форми.
- Розділ VI. Екранні виражальні засоби....................................................
- Розділ viі. Монтаж екранних творів.........................................................
- Розділ vііі. Iсторичні етапи розвитку світового кінематографа і телебачення
- - Видовище та видовищні мистецтва; соціальні функції видовища
- - Класифікація видовищ
- - Виконавець як компонент видовища
- - Глядач – співтворець видовища
- - Функції телебачення
- - Техногенні видовища; поняття екранності
- - Спільні та відмінні риси кіно і телебачення; ефект телевізійної присутності
- - Тема і тематичний задум; ідейний задум
- - Надзавдання – основний компонент драматургічної дії
- - Конфлікт та його значення для розвитку драматургії
- - Драматургічний аналіз твору
- - Формування режисури як професії; специфічний предмет режисури театру, кіно і телебачення.
- - Визначальні принципи системи Станіславського
- - Творчі засади режисерської школи Всеволода Мейєрхольда
- - Життєвий шлях і творчі засади режисерської школи Леся Курбаса
- - Мізансцена як відображення драматургічних стосунків персонажів
- - Режисура документальна та постановочна
- - Режисура як технологія; виробничі процеси та етапи створення фільмів і телевізійних програм
- - Режисер як керівник творчого колективу
- - Режисура як практична психологія
- - Герменевтика документального кіно і телебачення
- - Режисура інформаційних жанрів телебачення
- - Головні джерела екранного матеріалу
- - Багатокамерний спосіб зйомки телефільмів: плюси й мінуси
- - Документ у мистецтві екрану; місце художнього образу в документальному екранному творі
- - Репортаж і відновлення факту – проблема життєвої правди в екранній документалістиці
- - Техніка безпеки під час проведення зйомок та відповідальність режисера і оператора
- - Види телевізійного мовлення
- - Основні жанрові форми інформаційно-аналітичного мовлення
- - Основні жанрові форми художнього мовлення
- - Реаліті-шоу та особливості його створення
- - «Драматизовані хроніки»: особливості драматургії, виконавської, операторської роботи, монтажу
- - Телевізійний анонс; особливості його створення
- - Головні жанрові форми телевізійного кіно та місце фільмів у програмах телебачення
- - Музичний кліп як жанр та його режисура
- - Головні принципи побудови телевізійної програми; телевізійні заставки
- - Звукові засоби екранної виразності.
- - Кадр, його компоненти
- - Рух в кадрі, види панорамування, поняття панорамного внутрішньокадрового монтажу
- - Шуми як складовий елемент звукового образу фільму, телепрограми
- - Комп´ютерні технології створення телевізійних програм і кінофільмів
- - «Ефект Кулєшова» та його значення для становлення мистецтва кіномонтажу
- - Одиниці монтажної структури екранного твору
- - Монтаж як засіб драматургічної організації екранного твору
- - Монтаж та екранний час і простір
- - Загальна класифікація видів монтажу; методи оповідного монтажу
- - Принципи комфортного монтажу і монтажної зйомки
- - Загальне поняття внутрішньокадрового монтажу
- - «Брайтонські» кінематографісти – першовідкривачі монтажної мови кіномистецтва
- - Аста Нільсен та Еміль Яннінгс – найвидатніші «зірки» дозвукового кіно
- - Фільм Девіда Гріффіта «Нетерпимість» і його значення для формування кінематографічної мови
- 1916 Року д. Гріффіт зняв величезний фільм «Нетерпимість», драматургію якого вперше було побудовано на суміщенні чотирьох історичних пластів, які ілюстрували різні форми суспільної нетерпимості:
- - Кінематографічна діяльність о. Дранкова та о. Ханжонкова
- - Фільми с. Ейзенштейна «Панцерник «Потьомкін» і в. Пудовкіна «Мати» – визначні досягнення світового «німого» кіно
- - Дзиґа Вертов – основоположник екранної кінопубліцистики; вертовська теорія наскрізного монтажу
- - Кінематографічне відкриття Есфірі Шуб та його розвиток у сучасній кіно- і телепубліцистиці
- 1926 Року Есфір Шуб обстояла ідею створення історичного фільму на основі хронікальних зйомок, які велися в Росії з 1908 по 1917 рік.
- - Три напрямки французького кіноавангарду – імпресіонізм, сюрреалізм і дадаізм
- - Головні досягнення радянського кіно 30-х років хх століття
- - Драматургічний ефект «Уеллса-Куросави»
- - Основні етапи винаходу телебачення
- 26 Липня 1928 року університетька комісія побачила на маленькому екранчику обличчя помічника б. Грабовського Івана Бєлянського.
- Бібліографічний список