- Монтаж як засіб драматургічної організації екранного твору

Фільм монтується не лише за монтажним столом чи комп´ютером. Основи монтажу закладаються ще в літературному сценарії та режисерському задумі. Саме монтажне бачення структури майбутнього екранного твору визначає загальні особливості драматургії, послідовність епізодів, їх темпоритм. Основа цього – у самій природі монтажу, який фактично є екранним виявом авторської думки, властивим екранним видовищам способом драматургічної організації образів реальності.

Монтаж є основою всієї режисерської діяльності як особливої форми драматургічної організації екранного твору – від формування задуму до завершення творчої режисерської роботи, набуваючи на різних її етапах різноманітні форми – від творчо-змістовного й образного монтажу до технічного поєднання різних компонентів і окремих кадрів твору.

Наприкінці 20-х років ХХ століття, максималістські заперечуючи необхідність написання літературного сценарію, Дзиґа Вертов водночас парадоксально запропонував монтажну послідовність роботи над фільмом, яка охоплює усі етапи його створення – від задуму до екранного варіанту, тобто застосував поняття «монтаж» в якості своєрідного синоніму поняття «сценарій».

Показовим є і те, що певні методи монтажу, такі як паралельний і ретроспективно-паралельний монтаж, монтаж «атракціонів», внутрішньокадровий монтаж, тільки формально відносяться до суто монтажних операцій, а насправді є своєрідними засобами драматургічного поєднання епізодів, або внутрішньокадрової драматургії.

І саме розуміння такої цілісності драматургічно-монтажної побудови екранного твору є обов´язковою передумовою професійної творчої роботи в галузі створення екранних видовищ будь-яких видів та жанрів.