- Звукові засоби екранної виразності.
Звукові засоби екранної виразності – це комплекс різноманітних звукових засобів екранного видовища, які дають змогу глибше відобразити в окремих кадрах і їх монтажних поєднаннях розвиток інформаційного та драматургічного змісту екранного твору. До цих засобів належать: - закадровий дикторський чи акторський текст; - синхронні виступи та діалоги; - природні звуки (до природних належать шуми, які записуються в реальних умовах, хронікальні репліки й фонові розмови, синхронні документальні записи); - художні звуки (шуми, які спеціально створюються за допомогою технічних чи акторських засобів); - музика. У неігровому кіно і телебаченні музичне оформлення здебільшого посилює необхідну атмосферу епізодів, допомогає розкривати внутрішні процеси екранних подій, ритмічно об´єднує чи роз´єднує епізоди. . У ігрових формах екранних видовищ музика виконує подвійну функцію. Вона може бути і фоновою, темпо- та ритмоутворювальною, а може бути і повноправним драматургічним фактором, створюючи, посилюючи, рухаючи відповідні емоційні стани глядачевого сприйняття, акцентуючи увагу на драматичних ситуаціях, а то й передаючи авторське ставлення до екранних подій. Слід розуміти, що в той час, як у кіно провідним чинником змісту й емоціональності для всіх видів звуку є зображення, яке звук доповнює, збагачує, насичує, то на телебаченні саме звук у вигляді слова, висловленої людської думки є головним вектором драматургічного розвитку, зокрема і Найскладнішою і найвиразнішою формою поєднання звуку і зображення є так званий звуко-зоровий контрапункт – таке поєднання і взаємозбагачення звуку й зображення, яке створює їх невід´ємну художню єдність, звуко-зоровий художній образ.
- Розділ VI. Екранні виражальні засоби....................................................
- Розділ viі. Монтаж екранних творів.........................................................
- Розділ vііі. Iсторичні етапи розвитку світового кінематографа і телебачення
- - Видовище та видовищні мистецтва; соціальні функції видовища
- - Класифікація видовищ
- - Виконавець як компонент видовища
- - Глядач – співтворець видовища
- - Функції телебачення
- - Техногенні видовища; поняття екранності
- - Спільні та відмінні риси кіно і телебачення; ефект телевізійної присутності
- - Тема і тематичний задум; ідейний задум
- - Надзавдання – основний компонент драматургічної дії
- - Конфлікт та його значення для розвитку драматургії
- - Драматургічний аналіз твору
- - Формування режисури як професії; специфічний предмет режисури театру, кіно і телебачення.
- - Визначальні принципи системи Станіславського
- - Творчі засади режисерської школи Всеволода Мейєрхольда
- - Життєвий шлях і творчі засади режисерської школи Леся Курбаса
- - Мізансцена як відображення драматургічних стосунків персонажів
- - Режисура документальна та постановочна
- - Режисура як технологія; виробничі процеси та етапи створення фільмів і телевізійних програм
- - Режисер як керівник творчого колективу
- - Режисура як практична психологія
- - Герменевтика документального кіно і телебачення
- - Режисура інформаційних жанрів телебачення
- - Головні джерела екранного матеріалу
- - Багатокамерний спосіб зйомки телефільмів: плюси й мінуси
- - Документ у мистецтві екрану; місце художнього образу в документальному екранному творі
- - Репортаж і відновлення факту – проблема життєвої правди в екранній документалістиці
- - Техніка безпеки під час проведення зйомок та відповідальність режисера і оператора
- - Види телевізійного мовлення
- - Основні жанрові форми інформаційно-аналітичного мовлення
- - Основні жанрові форми художнього мовлення
- - Реаліті-шоу та особливості його створення
- - «Драматизовані хроніки»: особливості драматургії, виконавської, операторської роботи, монтажу
- - Телевізійний анонс; особливості його створення
- - Головні жанрові форми телевізійного кіно та місце фільмів у програмах телебачення
- - Музичний кліп як жанр та його режисура
- - Головні принципи побудови телевізійної програми; телевізійні заставки
- - Звукові засоби екранної виразності.
- - Кадр, його компоненти
- - Рух в кадрі, види панорамування, поняття панорамного внутрішньокадрового монтажу
- - Шуми як складовий елемент звукового образу фільму, телепрограми
- - Комп´ютерні технології створення телевізійних програм і кінофільмів
- - «Ефект Кулєшова» та його значення для становлення мистецтва кіномонтажу
- - Одиниці монтажної структури екранного твору
- - Монтаж як засіб драматургічної організації екранного твору
- - Монтаж та екранний час і простір
- - Загальна класифікація видів монтажу; методи оповідного монтажу
- - Принципи комфортного монтажу і монтажної зйомки
- - Загальне поняття внутрішньокадрового монтажу
- - «Брайтонські» кінематографісти – першовідкривачі монтажної мови кіномистецтва
- - Аста Нільсен та Еміль Яннінгс – найвидатніші «зірки» дозвукового кіно
- - Фільм Девіда Гріффіта «Нетерпимість» і його значення для формування кінематографічної мови
- 1916 Року д. Гріффіт зняв величезний фільм «Нетерпимість», драматургію якого вперше було побудовано на суміщенні чотирьох історичних пластів, які ілюстрували різні форми суспільної нетерпимості:
- - Кінематографічна діяльність о. Дранкова та о. Ханжонкова
- - Фільми с. Ейзенштейна «Панцерник «Потьомкін» і в. Пудовкіна «Мати» – визначні досягнення світового «німого» кіно
- - Дзиґа Вертов – основоположник екранної кінопубліцистики; вертовська теорія наскрізного монтажу
- - Кінематографічне відкриття Есфірі Шуб та його розвиток у сучасній кіно- і телепубліцистиці
- 1926 Року Есфір Шуб обстояла ідею створення історичного фільму на основі хронікальних зйомок, які велися в Росії з 1908 по 1917 рік.
- - Три напрямки французького кіноавангарду – імпресіонізм, сюрреалізм і дадаізм
- - Головні досягнення радянського кіно 30-х років хх століття
- - Драматургічний ефект «Уеллса-Куросави»
- - Основні етапи винаходу телебачення
- 26 Липня 1928 року університетька комісія побачила на маленькому екранчику обличчя помічника б. Грабовського Івана Бєлянського.
- Бібліографічний список