Бібліографічний список
1. Анашкина Н. Режиссура телевизионной рекламы. – М. : Юнити-Дана, 2008. – 208 с.
2. Гинзбург С. Кинематография дореволюционной России. – М. : Искусство, 1963. – 405 с.
3. Голядкин Н. История отечественного и зарубежного телевидения: Учебное пособие для студентов вузов. – М. : Аспект Пресс, 2011. – 190 с.
4. Горпенко В. Архітектоніка фільму. Режисерські засоби і способи формування структури екранного видовища : у 5 т. – К. : ДІТМ, 2000.
5. Горпенко В. Кіносценарій як специфічна форма організації дії. –
К. : ДІТМ, 1999. – 22 с.
6. Горпенко В. Монтаж: Кіно. Телебачення. – К. : ІНЕМ, 2011. – 163 с.
7. Делёз Ж. Кино: Кино 1. Образ-движение; Кино 2. Образ-время / Пер. с фр. Б. Скуратова. — М.: Ад Маргинем, 2004 – С. 291-305.
8. Десятник Г. Основи режисури телебачення і телевізійного кіно. – К. : Вид-во КиМУ, 2011. – 298 с. .
9. Десятник Г.О. Визначальні етапи історії кіномистецтва і телебачення. – К. : 2012. – 293 с.
10. Дзаваттини Ч. Дневники жизни и кино. Статьи, интервью. – М.: Искусство, 1982. – 302 с.
11. Дзаваттини Чезаре. Умберто Д. От сюжета к фильму / Пер. с итал.
Г. Богемского. - М.: Искусство, 1960. - 238 с.
12. Дзига Вертов. Статьи. Дневники. Замыслы. – М. : Искусство, 1966.– 320 с.
13. Ершов П. Режиссура как практическая психология. – М.: Искусство, 1971.– 350 с.
14. Загданський Є. Фільми, образи і формули. – К. : Мистецтво, 1970. – 190 с.
15. Закревский Ю. Звуковой образ в фильме. – М. : Искусство, 1961.– 128 с.
16. Захава Б. Мастерство актёра и режиссёра. – М. : Просвещение, 1973. – 320 с.
17. Из истории французской киномысли: Немое кино 1911 – 1933. /Составитель М.Б. Ямпольский. – М. : Искусство, 1988. – 317 с.
18. Кемарская И. Телевизионный редактор: Учебное пособие. – М.: Аспект Пресс, 2004. – 191 с.
19. Кино Италии: Неореализм. / Пер. с итал., сост. и комм. Г. Богемского – М. : Искусство, 1989. – 431 с.
20. Кулешов Л. Уроки кинорежиссуры. – М.: ВГИК, 1999. – 262 с.
21. Кэролл Маккаллах В. Новости на TV. – М.: Мир, 2000. – 285 с.
22. Кинословарь : в 2 томах. – М.: Сов. Энциклопедия, 1966, 1970. – Т.1 : 1966. – 976 столбцов; Т. 2 : 1970. – 1424 столбца.
23. Кузнецов Г., Цвик В., Юровский А. Телевизионная журналистика. Изд. 5. – М. : Книжный дом «Университет», 2005. – 368 с.
24. Купцов А. Мастерство продюсера кино и телевидения. – М. : Юнити-Дана, 2009. – 862 с.
25. Левчук Т., Ильяшенко В. Кинорежиссура. – К. : Мистецтво, 1981.– 243 с. 26. Лидзани К. История итальянского кино. – М. : Искусство, 1956. – 230 с.
27. Мащенко І.Г. Енциклопедія електронних мас-медіа. – Т. І : Всесвітній відеоаудіолітопис: Навч. посібник. – К. : КиМУ, 2006. – 446 с.
28. Муратов С. Телевизионное общение в кадре и за кадром. – М.: Аспект Пресс, 2007. – 202 с.
29. Обертинська А. Основи теорії драми та сценарної майстерності. – К. : Вища школа, 1999. – 180 с.
30. Петрова И. Музыка советского кино. – М. : Знание, 1964. – 70 с.
31. Проблемы телевидения и радио: зб.; вип.2. – М. :Искусство, 1970. – 247 с.
32. Ромм М. Лекции по кинорежиссуре. – М. : ВГИК, 1973. – 253 с.
33. Рудницкий К. Мейерхольд. – М. : Искусство, 1983. – 423 с.
34. Саппак В. Телевидение и мы: 4 беседы. – М. : Искусство, 1988. – 167 с.
35. Слоньовська О. Українська драматургія і театр другої половини ХІХ – початку ХХ ст. – Кам´янець-Подільський, 2002. – 380 с.
36.Соколов А. Монтаж и его простейшие принципы (Методическое пособие). – М. : ВНМЦ НТ и КПР, 1982. – 78 с.
37. Соснова М. Искусство актёра. – М. : Академический проект; Трикста, 2008.– 432 с.
38. Станиславский К. С. Работа актера над собой. – М.: «Артист. Режиссер. Театр.», 2003. – 340 с.
39. Театральная энциклопедия : в 5 томах. – М. : Сов. Энциклопедия, 1962. – 1967.
40. Теплиц Ежи. История киноискусства. 1895 – 1927. – М.: Прогресс, 1968. – 334 с.
41. Теплиц Ежи. История киноискусства. 1928 – 1933. – М.: Прогресс, 1971. – 276 с.
42. Теплиц Ежи. История киноискусства. 1934 – 1939. – М.: Прогресс, 1973. – 262 с.
43. Товстоногов Г. Зеркало сцены. О профессии режиссера. – Л.: Искусство, 1980. – 303 с.
44. Утилова Н. Монтаж. – М. : Аспект Пресс, 2004. – 171 с.
45. Фрейлих С. Драматургия экрана. – М. : Искусство, 1961. – 158 с.
46. Фрумкин Г. Сценарное мастерство. Кино – телевидение – реклама. – М. : Академический проект, 2007. – 224 с.
47. Хализев В. Драма как явление искусства. – М. : Искусство, 1978. – 240 с.
48. Холод О.М. Основи тележурналістики : курс лекцій / авт. та укл. Холод О.; автори: Дмитровський З., Шаповал Ю. – К. : КиМУ, 2012. – 107 с.
49. Холод О.М. Теорія інмутації суспільства: монографія. – К. : КиМУ, 2011. – 305 с.
50. Чубасов В. Вступ до спеціальності «Кінотелемистецтво»: Навч. посібник для студентів І курсу. – К. : КиМУ, 2005. – 484 с.
51. Шуб Э. Жизнь моя – кинематограф. – М. : Искусство, 1971. – 470 с.
52. Яковець А. Телевізійна журналістика: теорія і практика: Посібник. – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2009. – 262 с.
Навчальне видання
«Актуальні питання екранної творчості»
Колективна монографія
Том перший
Редактор Піскова Р.В.
Підписано до друку Формат 148х120
Папір офсетний. Гарнітура «Times New Roman Cur». Друк офс.
Умов. друк. арк. Обл.-вид. арк.
Наклад 300 прим.
Видавництво «Київський міжнародний університет»
Свідоцтво про внесення суб´єкта видавничої справи до Державного
Реєстру видавців, виробників і розповсюджувачів видавничої продукції
ДК №978 від 08.07.2002 р.
03179, Київ-179, Львівська, 49
т.(044) 424-64-88
Видруковано у друкарні Київського міжнародного університету
03179, Київ-179, Львівська, 49
- Розділ VI. Екранні виражальні засоби....................................................
- Розділ viі. Монтаж екранних творів.........................................................
- Розділ vііі. Iсторичні етапи розвитку світового кінематографа і телебачення
- - Видовище та видовищні мистецтва; соціальні функції видовища
- - Класифікація видовищ
- - Виконавець як компонент видовища
- - Глядач – співтворець видовища
- - Функції телебачення
- - Техногенні видовища; поняття екранності
- - Спільні та відмінні риси кіно і телебачення; ефект телевізійної присутності
- - Тема і тематичний задум; ідейний задум
- - Надзавдання – основний компонент драматургічної дії
- - Конфлікт та його значення для розвитку драматургії
- - Драматургічний аналіз твору
- - Формування режисури як професії; специфічний предмет режисури театру, кіно і телебачення.
- - Визначальні принципи системи Станіславського
- - Творчі засади режисерської школи Всеволода Мейєрхольда
- - Життєвий шлях і творчі засади режисерської школи Леся Курбаса
- - Мізансцена як відображення драматургічних стосунків персонажів
- - Режисура документальна та постановочна
- - Режисура як технологія; виробничі процеси та етапи створення фільмів і телевізійних програм
- - Режисер як керівник творчого колективу
- - Режисура як практична психологія
- - Герменевтика документального кіно і телебачення
- - Режисура інформаційних жанрів телебачення
- - Головні джерела екранного матеріалу
- - Багатокамерний спосіб зйомки телефільмів: плюси й мінуси
- - Документ у мистецтві екрану; місце художнього образу в документальному екранному творі
- - Репортаж і відновлення факту – проблема життєвої правди в екранній документалістиці
- - Техніка безпеки під час проведення зйомок та відповідальність режисера і оператора
- - Види телевізійного мовлення
- - Основні жанрові форми інформаційно-аналітичного мовлення
- - Основні жанрові форми художнього мовлення
- - Реаліті-шоу та особливості його створення
- - «Драматизовані хроніки»: особливості драматургії, виконавської, операторської роботи, монтажу
- - Телевізійний анонс; особливості його створення
- - Головні жанрові форми телевізійного кіно та місце фільмів у програмах телебачення
- - Музичний кліп як жанр та його режисура
- - Головні принципи побудови телевізійної програми; телевізійні заставки
- - Звукові засоби екранної виразності.
- - Кадр, його компоненти
- - Рух в кадрі, види панорамування, поняття панорамного внутрішньокадрового монтажу
- - Шуми як складовий елемент звукового образу фільму, телепрограми
- - Комп´ютерні технології створення телевізійних програм і кінофільмів
- - «Ефект Кулєшова» та його значення для становлення мистецтва кіномонтажу
- - Одиниці монтажної структури екранного твору
- - Монтаж як засіб драматургічної організації екранного твору
- - Монтаж та екранний час і простір
- - Загальна класифікація видів монтажу; методи оповідного монтажу
- - Принципи комфортного монтажу і монтажної зйомки
- - Загальне поняття внутрішньокадрового монтажу
- - «Брайтонські» кінематографісти – першовідкривачі монтажної мови кіномистецтва
- - Аста Нільсен та Еміль Яннінгс – найвидатніші «зірки» дозвукового кіно
- - Фільм Девіда Гріффіта «Нетерпимість» і його значення для формування кінематографічної мови
- 1916 Року д. Гріффіт зняв величезний фільм «Нетерпимість», драматургію якого вперше було побудовано на суміщенні чотирьох історичних пластів, які ілюстрували різні форми суспільної нетерпимості:
- - Кінематографічна діяльність о. Дранкова та о. Ханжонкова
- - Фільми с. Ейзенштейна «Панцерник «Потьомкін» і в. Пудовкіна «Мати» – визначні досягнення світового «німого» кіно
- - Дзиґа Вертов – основоположник екранної кінопубліцистики; вертовська теорія наскрізного монтажу
- - Кінематографічне відкриття Есфірі Шуб та його розвиток у сучасній кіно- і телепубліцистиці
- 1926 Року Есфір Шуб обстояла ідею створення історичного фільму на основі хронікальних зйомок, які велися в Росії з 1908 по 1917 рік.
- - Три напрямки французького кіноавангарду – імпресіонізм, сюрреалізм і дадаізм
- - Головні досягнення радянського кіно 30-х років хх століття
- - Драматургічний ефект «Уеллса-Куросави»
- - Основні етапи винаходу телебачення
- 26 Липня 1928 року університетька комісія побачила на маленькому екранчику обличчя помічника б. Грабовського Івана Бєлянського.
- Бібліографічний список