- Основні жанрові форми художнього мовлення

Художнє телевізійне мовлення використовує кілька жанрових форм.

Оригінально телевізійним є так звані драматизовані хроніки – розиграш певних подій, об′єднаних драматургією документального телевізійного розслідування .Їх вдало репрезентують серіал «Слідство вели…» та численні «Суди».

Цей жанр уперше з´явився у 50-ті роки на телебаченні США через існуючу там заборону зйомок та фотографцвання у залі суду. Пізніше він активно вийшов за межі судових зал і набув нинішніх форм – відновлення певних найвиразніших епізодів кримінальних справ з коментарем, а також проведення начебто судових процесів на основі реальних судових справ.

Одним з найпопулярніших ігрових жанрів телебачення є розважальні шоу – велика кількість різноманітних концертно-ігрових жанрових форм, об′єднаних на основі певної сюжетної драматургії (у радянському телебаченні вони мали назву «сюжетний фільм-концерт»);

Колись популярна, а нині майже зникла жанрова форма – телевізійні спектаклі – театральні спектаклі, або п′єси, реалізовані на екрані із урахуванням телевізійної специфіки.

Частіше за усе театральне та концертне мистецтво представлене на телекрані у формі адаптованих під вимоги телевізійного показу записів театральних спектаклів і концертів.

До жанрів художнього телебачення відносяться постановочні розважальні концерти типу «Голубий вогник», «Криве дзеркало», конкурсні розважальні шоу різноманітного змісту – у першу чергу музичні.

Інші жанри: музичні кліпи – короткі екранні мініатюри, завдання яких – у виразній пластичній формі передати сюжетний та емоційний зміст музичного твору, а також літературно-драматичні програми, у тому числі дитячі.

Окреме місце у телевізійних програмах займають кінофільми й телевізійні фільми, у тому числі багатосерійні. Усі вони, як правило, створюються за межами телеканалів – на продакшн-студіях.