- Принципи комфортного монтажу і монтажної зйомки

Основою оповідного монтажу є суто практичні елементи монтажної взаємодії окремих кадрів, які дозволяють глядачу постійно розуміти зміст і характер об´єктивних фізичних дій екранних персонажів та об´єктів, реальну систему їх зовнішніх взаємин.

Сукупність цих елементів, або монтажних принципів, становить сутність так званого к о м ф о р т н о г о монтажу, тобто такої монтажної форми поєднання кадрів, яка дозволяє глядачу психологічно не помічати міжкадрових переходів.

На основі узагальнення історичного досвіду екранних мистецтв визначені десять принципів монтажної зйомки та комфортного монтажу:

– монтаж за крупністю кадру;

– монтаж за орієнтацією в просторі (з монтажем за орієнтацією в просторі пов´язане так зване «правило вісімки», яке означає, що кути зору камери чи камер, спрямованих на об´єкти, які взаємодіють між собою, не можуть переходити лінію взаємодії, а перехід кута зору у двох сумісних кадрах повинен бути менший за 180 градусів);

– монтаж за напрямком руху об´єкту;

– монтаж за напрямком головного об´єму чи площини, які рухаються в кадрі;

– монтаж за фазою об´єкту, що рухається в кадрі;

– монтаж за темпом об´єктів, що рухаються; – монтаж за композицією;

– монтаж за світлом;

– монтаж за кольором;

– монтаж за зміною зйомочної осі.

Ще раз підкреслимо: комфортний монтаж – це набір прийомів, які дозволяють глядачу не помічати, або не звертати увагу на монтажні переходи, створюючи цілісну об´єктивну картину дії. Він є монтажною формою оповідного монтажу.

Принципи комфортного монтажу лежать в основі принципів монтажної зйомки і саме ця єдність забезпечує елементарне розуміння глядачем подій екранного твору.

Теоретичні засади комфортного монтажу заклали Лев Кулєшов, Всеволод Пудовкін і Сергій Ейзенштейн. Зокрема, останній вказав на такий принцип поєднання кадрів як «ортодоксальний монтаж», тобто такий, що дотримується традицій. Він визначив його як монтаж за домінантою, тобто за основною ознакою кадрів – рухом, площиною, колоритом, тональністю, масштабом тощо. Але ж усі ці елементи і є складовими саме «комфортного» монтажу. А термін «комфортний» досить влучно орієнтований на кінцеву мету – вірне сприйняття екранного твору глядачем.

Саме тому у практиці екранних мистецтв термін «комфортний» так би мовити «прижився» краще, ніж слово «ортодоксальний».