3.6.3 Розвиток додрукарських процесів офсетного виробництва
В галузі додрукарських процесів офсетного виробництва продовжується раціоналізація, метою якої є скорочення часу виробництва і зрощування з друкарськими процесами. Репродукційні підприємства все частіше підготовлюють цифрові дані, що передаються на друкарську форму або безпосередньо до друку. Технології прямого експонування на формні матеріали активно розвиваються, при цьому формати обробки інформації збільшуються.
Найважливішим елементом технології офсетної друку є друкарська форма, яка в останні роки перетерпіла істотні зміни. Ідея запису інформації на формний матеріал не за допомогою копіювання, а шляхом порядкового запису спочатку з матеріального оригіналу, а потім з цифрових масивів даних була відома вже років тридцять назад, але її інтенсивна технічна реалізація почалася порівняно недавно. І хоча відразу на цей процес перейти неможливо, поступово такий перехід відбувається. Однак є підприємства (причому не тільки в нашій країні), що працюють ще за старими технологіями, а до сучасних матеріалів відносяться з підозрою, незважаючи на те, що ці пластини виготовляються з найвищою заданою якістю і мають усі гарантії виробника. Тому поряд із різноманітним асортиментом офсетних формних пластин для лазерного запису існують і звичайні копіювальні пластини, які в багатьох випадках рекомендуються виробниками одночасно і для запису лазерним скануванням або лазерним діодом. На додаток до технології CtР з'явилася навіть технологія CtсР („Computer-to-conventional Plate” – з комп'ютера на звичайну формну пластину). Усе це забезпечує поліграфічному підприємству велику гнучкість роботи.
Сьогодні у світі на ринку є безліч формних пластин від відомих виробників: Agfa, BASF, Lastra, Polychrome, Presstek, Fujifilm, DuPont, Mitsubishi, Kodak та ін. У Росії випускають офсетні формні пластини фірми «ДОЗАКЛ», «Офсет Сибіру» і ін.
Вивід інформації на фотоплівку. Слід зазначити, що технологія виводу інформації на фотоплівку себе далеко не вичерпала, але це вже не та технологія, що полягала у фотокопіювальних процесах, у результаті чого ми одержували негатив або діапозитив, потім копіювали його на формну пластину, і для цього були потрібні репродукційні фотоапарати і копіювальне устаткування. З'явилися технології виводу інформації з комп'ютера на фотоплівку CtF („Computer-to-Film”) – інформація записується у вигляді негатива або діапозитива. У порівнянні з технологіями виводу на форму CtР, це дає багато переваг:
– потрібні значно менші інвестиції;
– фотоплівка залишається дешевим носієм зображення;
– технологія CtF має більш високу продуктивність у порівнянні з технологією CtР;
– на плівці легше виявляються помилки.
Невеликі друкарні, яких, як відомо, більшість, поки не мають ніякого вибору. Основна перевага й основний зміст технології CtР полягає в тому, щоб одержувати в результаті її використання цілком змонтовану, готову друкарську форму. Відповідно до технології CtF інформацію з комп'ютера на плівку можна виводити вроздріб, а потім змонтувати. Форми ж монтувати вроздріб неможливо, тому для виводу форми потрібний вивідний пристрій, який за форматом відповідає друкарській машині. Зі збільшенням формату вивідного пристрою різко зростає його вартість, тому плівка залишається основним носієм інформації для поліграфічного підприємства в доступному для огляду майбутньому. За прогнозами, її витрата в найближчі роки складе понад 300 млн. м2, у той час як витрата формних матеріалів досягне 50 млн. м2.
Технологія CtР, яка скорочує виробничі етапи, лише тоді зможе виявити свої переваги, коли підприємства зможуть одержувати цифрові дані в широкому діапазоні або виготовляти їх самостійно. Великі переваги в цьому напрямку забезпечують термочуттєві формні пластини, для яких не потрібно ніякої додаткової обробки після запису на них зображення.
Зовсім недавно з'явилися і фіолетові лазерні діоди, якими можна експонувати як срібломісткі, так і фотополімерізаційноздатні формні пластини. Їх перевагою є низька вартість інвестицій при використанні чотириполосних експонуючих пристроїв (іміджсеттерів) і висока швидкість експонування на восьмиполосних вивідних пристроях. Крім того, можна використовувати фіолетові лазерні діоди і при експонуванні ультрафіолетовим світлом звичайних фотополімеризаційноздатних пластин (технологія CtcP).
Технологія CtР розглядається великими фірмами, що працюють у галузі виробництва офсетних машин, як перехід до друкарського виробництва без друкарських форм. Прикладом може бути цифрова офсетна машина DICOweb фірми MAN Roland, що забезпечує можливість нанесення зображення і його наступного затирання в друкарській машині, а потім нанесення знову. Ця технологія позначається колишньою абревіатурою CtР, але з новою її розшифровкою („Computer-to-Press” – з комп'ютера на машину).
Для видавничої і поліграфічної галузі усе більшу роль відіграє Інтернет, бо є можливість поширення видань через мережу і комбінування різних медійних форматів. Одержують розвиток редакційні онлайн-системи.
Поліграфічне машинобудування продовжує розвиватися, з'являються нові аркушеві й офсетні машини, в які інтегруються цифрові процеси. Якщо в минулі роки найбільш активно розвивалися копіювальні технології, то зараз основна увага приділяється друкарській техніці. Внаслідок цього відбувається боротьба способів друку, в якій спостерігається прагнення копіювальної техніки відвоювати собі частки ринку цифрового друку з малими тиражами, у тому числі і рулонного друку з тиражами менш 15 тис. епримірників.
Аркушевийвий офсетний друк займає на ринку простір між цифровим і рулонним друком з тиражами від 1 тис. до 40 тис. примірників. У цій галузі виробництва і застосування друкарських машин, яка бурхливо розвивається, ми бачимо появу найрізноманітніших пристроїв різних форматів і конфігурацій, що характеризуються найвищою продуктивністю і високою якістю видань. Тут відзначається підвищення кольоровості аж до 8 фарб і більше, що забезпечує можливість задруковування лицевого і зворотного боків аркушаа за один прогін машини. Крім того, активно впроваджується автоматизація й цифрування друкарського процесу з метою створення необхідної інформації в цифровому вигляді з попередніх ступенів виробничого процесу.
У галузі виробництва аркушевих друкарських машин компанії ведуть активну розробку технологій у напрямку подальшого розширення можливостей облагороджування друкованої продукції, у першу чергу для пакувальної продукції. Одержують подальший розвиток і рулонні офсетні друкарські машини, які починають використовуватися для зовсім нових задач. Наприклад, німецька фірма Goebel Gmb створила високопродуктивну рулонну ротаційну машину з робочою шириною 680 мм для друку каталогів прямого розсилання і високоякісних рекламних брошур, яка характеризується винятково малим часом приладки, високою якістю продукції і великою гнучкістю. Значний розвиток одержують друкарські машини з вузькою полотниною, що використовуються не тільки для друку етикеток, але і пакувальної продукції. У цьому сегменті поліграфічного машинобудування великого значення набувають гібридні друкарські машини, у яких, поряд з офсетним, використовуються й інші способи друку, а також устаткування для облагороджування друкованої продукції.
Рулонні офсетні машини також характеризуються високим ступенем автоматизації друкарського процесу. Істотно скоротився час приладження машин, значно підвищилися швидкості друку, зокрема завдяки безканальним офсетним циліндрам і зменшенню щілини каналу.
У порівнянні з аркушевим друком рулонний друк має певні переваги: можливість одержання на виході з машини цілком готового друкованого продукту; забезпечення виконання багатьох варіантів післядрукарського процесу в лінію; істотне розширення спектра різноманітних видів фальцювання.
За даними PIRA, частка рулонного друку в галузі журнального виробництва в найближчі 10 років зросте з 63 до 70%, але це відбудеться за рахунок глибокого друку.
Сучасний цифровий офсетний друк займає особливе місце серед офсетних технологій: з одного боку, він відповідає сучасним тенденціям розвитку поліграфічної промисловості, а з іншого – стимулює її розвиток у напрямку таких тенденцій:
Цифровий офсетний друк прекрасно задовольняє вимоги сучасної поліграфії щодо збільшення колірності продукції – до 6 і більше фарб.
Цифровий друк ідеально підходить для друку малих тиражів. Його економічність давно вже підтверджена різними дослідженнями зарубіжних фахівців. Так, у цифровому друці собівартість при «тиражі» в один відбиток мало відрізняється від вартості відбитка при тиражах у декілька сотень і навіть тисячі примірників. За розрахунками, виконаними ще в 1997 році у швейцарському Інституті контролю і дослідження матеріалів (EMPA), собівартість одного чотириколірного однобічного відбитка формату А4 на машині HP Indigo E-Print 1000+ при тиражі в 200 аркушів складає близько 1 дол., а при тиражі 1600 аркушів– близько 80 центів.
Висока оперативність цифрового друку якнайкраще забезпечує потреби термінового друку (Just in Time).
У цифровому офсетному друці реалізується розглянутий вище принцип друку СtР. При цьому швидкість передачі інформації досить висока. Наприклад, у машини HP Indigo UltraStream вона складає 1200 Мбит/с.
У комп'ютерні файли зображень, що друкуються, може бути в будь-який момент оперативно внесена необхідна додаткова, персоналізована інформація, розрахована на конкретного користувача друкованою продукцією.
Якість цифрового офсетного друку досить висока. Зокрема, роздільна здатність 812 dpi машини HP Indigo UltraStream відповідає всім параметрам високоякісного офсетного друку.
Уже сьогодні можна передбачити, як виглядатиме офсетна друкарська машина й офсетний друк майбутнього. Можна прогнозувати, хоча і з певним наближенням, перспективи розвитку офсету на основі тих тенденцій, що ми спостерігаємо сьогодні.
Продовжуватимуться скорочення непродуктивного часу на обслуговування друкарських машин між виконанням замовлень. Слід очікувати ще більш високого ступеня автоматизації підготовчо-заключних робіт між виконанням окремих замовлень. Автоматизуються всі попередні настроювання, завдяки чому машина швидше проходитиме підготовку до друку. Оператор машини більш активно виконуватиме функції контролю і спостереження за роботою машини.
Слід очікувати подальшого розвитку технологій нанесення зображення усередині друкарської машини безпосередньо на циліндрі, з якого ця інформація після закінчення друку тиражу автоматично видаляється, а «формний» циліндр знову стає доступним для нанесення інформації наступного замовлення.
Одним із недоліків офсетної друкарської машини є сталість друкарського формату, тому мають з'явитися машини зі змінними форматами друку. З огляду на зростаючу (принаймні, за кордоном) тенденцію до поширення мережних друкарень, варто очікувати того, що офсетна друкарська машина стане елементом такої мережної друкарні, частиною загального виробничого процесу друкарні, як додрукарські, так і післядрукарські процеси. Межі між звичайними і цифровими офсетними друкарськими машинами дедалі зникатимуть.
У технологічному плані офсетний друк (і традиційно, і відповідно до самого принципу плоского друку, коли друкарські і пробільні елементи знаходяться в одній площині) є друком зі зволоженням, однак більш широке поширення одержить офсет без зволоження, який вже зараз активно застосовується на практиці.
І, нарешті, говорячи про гібридний друк, слід зазначити, що сполучення офсетного способу з іншими способами друку (трафаретного, цифрового), а також зі способами облагороджування друкованої продукції (тиснення, друк металевими фарбами, голограми й ін.) – дуже перспективний напрямок, що розвиватиметься і надалі, забезпечуючи одержання на офсетних відбитках вражаючих ефектів.
Питання для самоконтролю:
Визначте роль і місце офсетного друку в сучасній поліграфії.
У чому полягають технологічні особливості офсетної друку?
Які існують технології виводу інформації при офсетному друці?
Яке устаткування використовується у офсетному друці?
Опишіть перспективи розвитку офсетного друку.
- Конспект лекцій
- 1 Історія хнуре та організація навчання в університеті
- 1.1 Історія створення і структура хнуре. Організація навчання в університеті
- 1.1.1 Історія створення хнуре
- 1.1.2 Структура університету
- 1.1.3 Основні права та обов’язки співробітників, аспірантів і студентів університету
- 1.2 Кваліфікаційні вимоги до бакалавра, структура навчального плану бакалаврату напряму 0515 „Видавничо-поліграфічна справа”
- 1.2.1 Структура Державного стандарту вищої освіти України (зі спеціальності)
- Кваліфікація фахівців напряму “ Видавничо-поліграфічна справа ”
- 1.2.1 Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра напряму “Видавничо-поліграфічна справа ” та кваліфікаційні вимоги галузі до фахівців
- 1.2.2 Структура навчального плану бакалаврату спеціальностей напряму 6.051501 „Видавничо-поліграфічна справа”
- 2 Історія розвитку книги
- 2.1 Етапи розвитку конструкції книги
- 2.2 Історія книгодрукування
- 3 Основи видавничо-поліграфічної справи
- 3.1 Поліграфічне виробництво. Структура видавничо-поліграфічного комплексу
- 3.1.1 Структура видавничо-поліграфічного комплексу
- 3.1.2 Класифікація продукції поліграфічного виробництва
- 3.2 Основні терміни та визначення. Система вимірів у поліграфії. Формати паперу та видань
- 3.2.1 Система вимірів у поліграфії
- 3.2.2 Формати паперу та видань
- 3.3 Основні етапи технологічного процесу виготовлення друкованої продукції (додрукарська підготовка, друк, післядрукарська обробка)
- 3.4 Види друку. Глибокий, офсетний, високий та спеціальні види друку
- 3.5 Ринок видавничої продукції і поліграфічного устаткування, тенденції їхнього розвитку
- 3.5.1 Тенденції поліграфічного ринку
- 3.5.2 Ринок поліграфічного устаткування
- 3.5.3 Умови успіху поліграфічного підприємства
- 3.5.4 Друкарські системи майбутнього
- 3.5.5 Розвиток поліграфічного машинобудування в Україні
- 3.6 Стан і перспективи розвитку офсетного друку
- 3.6.1 Роль і місце офсетного друку в сучасній поліграфії
- 3.6.2 Технологічні особливості офсетного друку
- 3.6.3 Розвиток додрукарських процесів офсетного виробництва
- 3.7 Напівтони та колір у поліграфії
- 3.7.1 Видавничі оригінали
- 3.7.2 Відтворення кольору
- 3.7.3 Основні колірні системи
- 3.8 Поліграфічні матеріали
- 3.8.1 Фототехнічні матеріали
- 3.8.2 Формні матеріали
- 3.8.3 Папір і картон
- 3.8.4 Друкарська фарба
- 3.8.5 Лаки
- 4 Комп’ютерні технології у видавничо-поліграфічній справі
- 4.1 Електронні видання
- 4.1.1 Елементи електронного видання
- 4.1.2 Формати електронних видань
- 4.1.3 Класифікація електронних видань
- 4.1.4 Сучасний стан і перспективи електронного книговидання
- 4.2 Комп’ютерні технології у видавничій та поліграфічній справі. Роль комп’ютерних видавничих систем у додрукарській підготовці
- 5 Реклама як видання
- 5.1 Реклама та маркетинг. Визначення маркетингу. Мета та етапи маркетингу
- 5.2 Роль і значення реклами в сучасних умовах
- 5.3 Історія розвитку реклами і становлення рекламного бізнесу в Україні і за кордоном
- 5.3.1 Зародження реклами
- 5.3.2 Середньовіччя
- 5.3.3 Закордонна реклама
- 5.3.4 Дореволюційна вітчизняна реклама
- 5.3.5 Реклама в срср
- 5.3.6 Українська реклама в 90-і роки
- 5.4 Класифікація реклами. Основні терміни та визначення
- 5.5 Місце видавничих технологій в розробці реклами
- 5.6 Роль реклами в процесі збуту товару
- 6 Ділові навички
- 6.1 Набуття навичок навчатися
- 6.2 Навчання вмінню робити що-небудь
- 6.2.1 Формування цілі
- 6.2.2.Визначення необхідних дій
- 6.2.3 Практичні вправи
- 6.3 Навчання запам’ятовуванню будь-чого
- 6.3.1 Система збору чуттєвої інформації (сенсорна система)
- 6.3.2 Короткострокова пам’ять
- 6.3.3 Довгострокова пам'ять
- 6.3.4 Запам’ятовування напам’ять
- 6.4 Організація процесу навчання
- 6.5 Навички читання і конспектування
- 6.6 Підготовка і проведення публічного виступу (доповіді)
- 6.7 Навчання розумінню будь-чого
- 6.8 Навчання будь-яким навичкам
- Терміни та визначення
- Список литературних джерел
- Конспект лекцій
- 61166, Харків, просп. Леніна, 14