logo
texts of lectures VVS

6.3.2 Короткострокова пам’ять

Чуттєва інформація, що надходить у мозок, передається в короткострокову (оперативну) пам'ять. Тут відбувається осмислювання (оперативна обробка) сенсорної інформації, що полягає у визначенні її новизни, важливості, зв'язку з уже відомими вам знаннями, можливості використання в майбутньому, і на основі цього приймається рішення про довгострокове запам'ятовування або забування. Важливо знати, що короткострокова пам'ять має порівняно малу ємність.

Ця ємність індивідуальна для кожної людини, але можна відзначити деякі загальні особливості короткочасної пам'яті. Численні дослідження показують, що в середньому людина може утримувати в короткостроковій пам'яті одночасно 7 плюс-мінус 2 інформаційних одиниці у вигляді уявлень (цифр, слів, понять, ідей) або кількість зв'язної інформації, що повідомляється лектором протягом 10– 15 хвилин. Якщо не організувати перенос інформації з короткочасної пам'яті в довгострокову, то настає її переповнення, що супроводжується витисненням раніше отриманої інформації новою (режим, відомий як «в одне вухо влетіло, у друге – вилетіло»). Це супроводжується швидким накопиченням утоми, розсіюванням уваги і як результат – низькою продуктивністю процесу вивчення. Щоб цього не відбулося, необхідно періодично (не рідше, ніж раз у 10 – 12 хвилин) переносити отримані відомості з короткострокової в довгострокову пам'ять. При цьому для кращого запам'ятовування доцільно виділяти блок логічно зв'язаної інформації, підводити думкою підсумок і давати собі своєрідну команду типу: «Це важливо, знадобиться мені надалі і необхідно запам'ятати» – установку на запам'ятовування інформації і тривалість її збереження. До речі, викладачі дають знання, чітко структуровані на логічно завершені блоки, підводячи після кожного з них акцентований підсумок і мотивуючи їхнє довгострокове запам'ятовування.