3.6.2 Технологічні особливості офсетного друку

Офсетний друк має цілий ряд технологічних особливостей, багато з яких характерні тільки для нього і які слід враховувати під час роботи на друкарській машині.

Приладка. Спостерігається великий розкид часу виконання приладки, що обумовлено не тільки великою кількістю окремих параметрів і складністю самого процесу, але і продуктивністю праці і здатністю працівників швидко виконувати ці роботи. Якщо приладка проходить без відхилень від стандартного процесу, то воно фіксується як один процес, починаючи від приладки друкарських форм і до пуску машини. Більш тривалі терміни приладки часто пов'язані з неправильно скопійованими формами. Більших витрат часу вимагає також необхідність виконання коректури.

Тиражний друк. Розкид часу і продуктивності під час друку тиражу є не таким великим, як при приладженні, але все-таки різниця може складати від 5 до 140% середньої величини.

Причинами зниженої продуктивності друку можуть бути традиційні для підприємства швидкості роботи друкарських машин, що бувають нижче стандартних. Можлива наявність дефектів використовуваних матеріалів або застосування більш дешевих матеріалів, що, зокрема, веде до великого пиління паперу.

Потрібно також враховувати допоміжний час, необхідний для підтримки машин у робочому стані і для ліквідації можливих несправностей. Найсучасніші машини з більш коротким часом приладження на основі додаткового електронного оснащення вимагають значно меншого допоміжного часу – замість середніх 15 хвилин затрачується тільки 6 хвилин.

У роботі аркушевих офсетних друкарських машин мають місце такі непродуктивні витрати:

– технічні дефекти, а насамперед – дефекти виготовлення друкарських форм: неправильно змонтовані або переплутані плівки, неточне сполучення зображень на формах одного комплекту, різні помилки експонування і т.ін.;

– дефекти матеріалів, що приводять найчастіше до додаткового змивання офсетних полотнин (при значному пилінні паперу);

– дефекти друку, у тому числі помилки друкарні, дефекти в роботі машин, помилки в обслуговуванні устаткування;

– невеликий ремонт або заміна дефектних деталей машини;

– організаційні перешкоди (за підрахунками німецьких поліграфістів, вони включають 4,7% виробничого часу на очікування матеріалів і 5,5% часу на виконання коректурних робіт);

– допоміжні роботи, що включають пускові роботи і зупинку машини;

– підготовчо-заключні роботи;

– попереджувальний ремонт.

З вищесказаного випливає, що завжди є резерви, які забезпечують можливість наближення до найвищої продуктивності – до границі можливості механічного використання друкарського устаткування.