6.5 Навички читання і конспектування
Читання. Навчальний процес найчастіше змушує вас читати велику кількість друкованих матеріалів. Багато учнів сумніваються, що вони зможуть прочитати все те, що їм рекомендував викладач. Ви зможете усунути такі сумніви шляхом розвитку навичок читання. Спробуйте зробити процес читання більш швидким й ефективним, розвиваючи технічне інтенсивне читання. Це не виходить, що зміст тексту може бути зігнорований. Якщо мова йде про читання з метою вивчення, то воно полягає в необхідності вловити зміст матеріалу, у розумінні тих ідей, що у ньому виражені. Ви не повинні жертвувати розумінням заради того, щоб просто швидко добратися до кінця абзацу. Разом з цим, цілком можливо підвищити і швидкість вашого читання, і його ефективність.
Фахівці вказують на такі причини повільного читання тексту:
неефективна робота мовнорухового, мовнослухового і зорового каналів, що поставляють інформацію в мозок;
мале поле зору, регресивний рух око по тексту;
недостатня мобілізація уваги;
пасивність пам'яті; млявий механізм розумової діяльності, відсутність навичок значеннєвого здогаду;
мала проінформованість про лінгвістичну структуру тексту, закономірностях його логіко-композиційного структурування;
низький рівень володіння стратегією читання (відсутність гнучкого підходу до вибору режиму читання) і наукової організації інтелектуальної праці.
Очевидно, що доцільно затратити час на подолання цих недоліків і на удосконалювання навичок інтенсивного читання, щоб надалі заощаджувати масу часу. Звичайно, це зажадає зусиль і практики. Ви повинні будете звикнути до нової техніки читання.
Під час навчання читанню в школі дітей спонукають до читання вголос. Після набуття навичок читання необхідність у проголошенні кожного прочитаного слова відпадає і ви можете читати безмовно. Однак багато людей продовжують вимовляти кожне слово думкою, причому зі швидкістю проголошення вголос. Це називається субвокалізаціею. Мовний канал – найповільніший у ланцюжку «око – мозок», і його потрібно виключити. Читати можна і без нього. Мозок достатньо пристосований до розуміння написаних слів і без постійного проголошення. Слова – це всього лише символи для передачі думок автора. Група слів має загальний сенс, і цей зміст ви повинні зрозуміти, звертаючи менше уваги на окремі слова і фрази.
На додаток до швидкого читання можна використовувати спосіб ковзання по тексту. У цьому випадку ви випускаєте з виду безліч слів тексту, сильно знижуєте розуміння повідомлення. Ковзання використовується, коли ви намагаєтеся витягти з тексту тільки його зміст або ж коли ви вирішуєте, читати або не читати дану статтю. Користуючись технікою ковзання, майте на увазі наступне.
Читайте весь перший параграф тексту (статті) з нормальною для вас швидкістю. Він часто містить огляд і ключові слова.
Уважно читайте і другий параграф, адже він може містити подальше введення в зміст тексту (статті). Зосереджено прочитайте останній параграф тексту (статті), тому що він найчастіше містить суму основних результатів, наведених у роботі.
Тепер вирішите, чи варто текст прочитати повністю. Якщо так, тоді пробіжіть очима по сторінках до середини кожної з них швидким темпом, вибираючи ключові слова в кожному з рядків.
При освоєнні навичок, перерахованих вище, ви можете освоювати більшу кількість матеріалу за той же час занять.
Конспектування. Крім розвитку навичок читання ви повинні опанувати навичками конспектування. Записування в більшому ступені, ніж читання або слухання, гарантує вам сприйняття інформації і розуміння змісту повідомлення. Процес вибору і записування ключових положень й ідей викладача або автора концентрує увагу, допомагає глибше зрозуміти і запам'ятати зміст повідомлення. Записи також дуже корисні для огляду або перегляду з метою визначення загального стану розглянутого питання. Однак слід пам'ятати, що конспектування є тільки одним зі способів навчання і його потрібно сполучити з іншими способами.
Головна проблема конспектування – це подолання бажання просто дослівно записувати матеріал за викладачем або копіювати його з друкованої сторінки. Це важка, але практично марна праця. Дослівний запис або копіювання є більш-менш механічним процесом. Працюють ваші руки й очі, але не ваш мозок. Головне в мистецтві конспектування – це активний процес аналізу вихідного матеріалу, виділення головного, визначення взаємозв'язку і логіки викладу основних положень і короткий запис, що дозволяє досить повно відновити зміст вихідного матеріалу. Усе це вимагає, поряд з розвитком навичок аналізу, швидкості мислення і певних технічних навичок конспектування. Люди роблять записи по-різному. Деякі роблять записи чітко, добре розташовуючи їх на сторінці, підкреслюючи важливі місця або виносячи їх на поля. Форма конспекту, який ви вестимете, залежить від вашого власного стилю, а також того, чого ви намагаєтеся досягти. Можливо, ви віддасте перевагу великим записам, прочитати які заново буде навіть сутужніше, ніж основний текст. Або ж небагато слів і ідей, що легко перечитати й одержати необхідну інформацію. Але в будь-якому випадку ціль конспектування полягає в тому, щоб використовувати ці записи пізніше освіження пам'яті. Щоб зробити цей процес успішним, записи, які ви робите, мають апелювати відомим вам знанням і представленням. Тому, коли ви робите записи, вони повинні бути пов'язані з іншими близькими вам областями. Якщо ви підходитиме так, ви не просто станете копіювати слова прямо з тексту або зі слів викладача, але і додаватиме до них свої власні слова, фрази, коментарі, так що ваші записи будуть персоніфіковані відповідно до вашого розуміння предмета розгляду. Конспект – це своєрідний путівник по вашій довгостроковій пам'яті, подробиця якого залежить від рівня ваших знань і розуміння досліджуваного предмета. При глибокому ознайомленні з предметом вам буде достатньо тільки натяку, у малознайомій області – необхідно докладний опис. Саме тому конспект, якщо це не дослівна копія лекції або друкованого матеріалу, є глибоко індивідуальним і, як правило, марним для іншої людини.
Різні матеріали вимагають різних підходів. Складні матеріали припускають велику детальність ваших записів. В іншому випадку, коли матеріали прості для розуміння, можна зробити записи більш простими і короткими. Існує ще один підхід. У процесі лекції робляться «чорнові записи», що виконуються скорописом, з великою кількістю скорочень. Але відразу після лекції ці чорнові записи осмислюються і приводяться до ладу. Це означає, що вони добре структуруються заголовками і підзаголовками, виділяються головні тези, конспект акуратно оформляється. Це дуже плідний метод, що стимулює глибоке розуміння і запам'ятовування навчального матеріалу, але він більш трудомісткий і вимагає додаткових витрат часу.
Підводячи підсумки, можна виділити наступні правила конспектування.
Конспекти (записи) не повинні представляти точну копію того або іншого матеріалу: вони мають бути написані для вас і ваших власних слів.
Не конспектуйте все підряд – потрібен аналіз і вибір. Ключ до цього полягає у виборі головного: концепції, принципів і фактів. Включіть в конспект посилання на знання, факти або приклади, уже відомі вам – це допоможе розумінню і запам'ятовуванню нового матеріалу. Погодьте глибину конспектів з важливістю і новизною досліджуваного матеріалу.
Уважно слухайте лектора, але не записуйте все підряд. Ігноруйте всі перешкоди, такі як розмови або міркування інших учнів. Дивитеся на читаючу лекцію, коли той говорить. Структуру записів погоджуйте з етапами подання матеріалу — визначите «вступ», «хід доказу», «висновок» і дайте заголовки кожній з цих частин у конспекті. Слухайте сигнали лектора, що показують важливі моменти, такі як посилення деяких слів, повторення фраз — запишіть їх.
Кожну наступну частину лекції позначайте підзаголовками і нумеруйте них. Потім напишіть ключові слова або фрази, що розкривають зміст кожного підзаголовка. Не пишіть непотрібних слів — при повторенні матеріалу на них даремно витрачається навчальний час. Пишіть розбірливо і залишайте достатньо місця — це дозволить доповнити записи, якщо лектор повернеться до будь-якого розділу і більш ретельно розгляне цей матеріал, або зробити позначки при подальшому вивченні. Для цього на кожному аркуші доцільно залишати великі поля (біля третини ширини аркуша). Пишіть на окремих аркушах, що можуть бути скріплені в папці для надійного збереження. Навчальні курси зручно конспектувати в спеціальних зошитах.
- Конспект лекцій
- 1 Історія хнуре та організація навчання в університеті
- 1.1 Історія створення і структура хнуре. Організація навчання в університеті
- 1.1.1 Історія створення хнуре
- 1.1.2 Структура університету
- 1.1.3 Основні права та обов’язки співробітників, аспірантів і студентів університету
- 1.2 Кваліфікаційні вимоги до бакалавра, структура навчального плану бакалаврату напряму 0515 „Видавничо-поліграфічна справа”
- 1.2.1 Структура Державного стандарту вищої освіти України (зі спеціальності)
- Кваліфікація фахівців напряму “ Видавничо-поліграфічна справа ”
- 1.2.1 Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра напряму “Видавничо-поліграфічна справа ” та кваліфікаційні вимоги галузі до фахівців
- 1.2.2 Структура навчального плану бакалаврату спеціальностей напряму 6.051501 „Видавничо-поліграфічна справа”
- 2 Історія розвитку книги
- 2.1 Етапи розвитку конструкції книги
- 2.2 Історія книгодрукування
- 3 Основи видавничо-поліграфічної справи
- 3.1 Поліграфічне виробництво. Структура видавничо-поліграфічного комплексу
- 3.1.1 Структура видавничо-поліграфічного комплексу
- 3.1.2 Класифікація продукції поліграфічного виробництва
- 3.2 Основні терміни та визначення. Система вимірів у поліграфії. Формати паперу та видань
- 3.2.1 Система вимірів у поліграфії
- 3.2.2 Формати паперу та видань
- 3.3 Основні етапи технологічного процесу виготовлення друкованої продукції (додрукарська підготовка, друк, післядрукарська обробка)
- 3.4 Види друку. Глибокий, офсетний, високий та спеціальні види друку
- 3.5 Ринок видавничої продукції і поліграфічного устаткування, тенденції їхнього розвитку
- 3.5.1 Тенденції поліграфічного ринку
- 3.5.2 Ринок поліграфічного устаткування
- 3.5.3 Умови успіху поліграфічного підприємства
- 3.5.4 Друкарські системи майбутнього
- 3.5.5 Розвиток поліграфічного машинобудування в Україні
- 3.6 Стан і перспективи розвитку офсетного друку
- 3.6.1 Роль і місце офсетного друку в сучасній поліграфії
- 3.6.2 Технологічні особливості офсетного друку
- 3.6.3 Розвиток додрукарських процесів офсетного виробництва
- 3.7 Напівтони та колір у поліграфії
- 3.7.1 Видавничі оригінали
- 3.7.2 Відтворення кольору
- 3.7.3 Основні колірні системи
- 3.8 Поліграфічні матеріали
- 3.8.1 Фототехнічні матеріали
- 3.8.2 Формні матеріали
- 3.8.3 Папір і картон
- 3.8.4 Друкарська фарба
- 3.8.5 Лаки
- 4 Комп’ютерні технології у видавничо-поліграфічній справі
- 4.1 Електронні видання
- 4.1.1 Елементи електронного видання
- 4.1.2 Формати електронних видань
- 4.1.3 Класифікація електронних видань
- 4.1.4 Сучасний стан і перспективи електронного книговидання
- 4.2 Комп’ютерні технології у видавничій та поліграфічній справі. Роль комп’ютерних видавничих систем у додрукарській підготовці
- 5 Реклама як видання
- 5.1 Реклама та маркетинг. Визначення маркетингу. Мета та етапи маркетингу
- 5.2 Роль і значення реклами в сучасних умовах
- 5.3 Історія розвитку реклами і становлення рекламного бізнесу в Україні і за кордоном
- 5.3.1 Зародження реклами
- 5.3.2 Середньовіччя
- 5.3.3 Закордонна реклама
- 5.3.4 Дореволюційна вітчизняна реклама
- 5.3.5 Реклама в срср
- 5.3.6 Українська реклама в 90-і роки
- 5.4 Класифікація реклами. Основні терміни та визначення
- 5.5 Місце видавничих технологій в розробці реклами
- 5.6 Роль реклами в процесі збуту товару
- 6 Ділові навички
- 6.1 Набуття навичок навчатися
- 6.2 Навчання вмінню робити що-небудь
- 6.2.1 Формування цілі
- 6.2.2.Визначення необхідних дій
- 6.2.3 Практичні вправи
- 6.3 Навчання запам’ятовуванню будь-чого
- 6.3.1 Система збору чуттєвої інформації (сенсорна система)
- 6.3.2 Короткострокова пам’ять
- 6.3.3 Довгострокова пам'ять
- 6.3.4 Запам’ятовування напам’ять
- 6.4 Організація процесу навчання
- 6.5 Навички читання і конспектування
- 6.6 Підготовка і проведення публічного виступу (доповіді)
- 6.7 Навчання розумінню будь-чого
- 6.8 Навчання будь-яким навичкам
- Терміни та визначення
- Список литературних джерел
- Конспект лекцій
- 61166, Харків, просп. Леніна, 14