3.8.5 Лаки

Під час виготовлення будь-якої друкованої продукції (книжково-журнальної, етикетної, пакувальної, рекламної) лакування - виконує функцію додаткового елемента оздоблення; крім цього лак захищає задруковану продукцію від стирання, додає паперовому виробу міцності і довговічності. Тому у всьому світі зростає інтерес до лакування як засобу покращення якості друкованої продукції.

Призначення лакування:

– надає глянець цілому відбитку або окремим фрагментам і тим поліпшує його естетичний вигляд;

– підвищує стійкість до стирання задрукованого відбитка;

– підвищує контрастність зображення і тексту на відбитку;

– підвищує стійкість відбитка до дії вологи та сирості, до хімічно агресивних продуктів і середовищ, що особливо важливо для пакування окремих товарів;

– змінює оптичні властивості поверхні матеріалу, що задруковується, підвищуючи її матовість чи глянець;

– підвищує стійкість лакованого відбитка до дії води (вологи);

– пришвидшує висихання фарби та покриває фарбу захисним шаром;

– дає змогу створити ряд спеціальних ефектів, наприклад, за допомогою лаків з металевими пігментами з бронзи або алюмінію;

– дає можливість нанесення ґрунтувальних та спеціальних лаків (наприклад, із запахом);

– при потребі заміщувати інші відносно дорогі способи оздоблення поверхні відбитків, наприклад, ламінування.

Залежно від застосування лаки поділяються на:

– ґрунтувальні (адгезійні), які створюють прошарок із доброю адгезійною здатністю для подальшого нанесення шару лаку чи друкарської фарби;

– глянцеві;

– матові;

– підвищеною стійкістю до стирання;

– більшим чи меншим ступенем ковзання, які полегшують або утруднюють пересування задрукованого пакувального матеріалу;

– для термозварювання, стійкі до вологи, придатні для термозварювання за допомогою мікрохвильових пристроїв, у яких навіть невелика кількість води може призвести до неможливості термозварювання;

– для термозварювання за допомогою ультразвуку, енергія якого перетворюється на теплову;

– для каландрування, які за допомогою гарячих валиків під тиском додатково каландруються;

– спеціального призначення, наприклад, для етикеток, термопакування. Залежно від типу машин, які застосовуються для нанесення, лаки поділяються на лаки для лакування на машинах офсетного, глибокого, флексографічного і трафаретного друку.

Технологічний процес лакування може здійснюватися на лакувальних машинах, при використанні спеціальних лакувальних секцій (рис. 3.21) і майже на всіх сучасних офсетних друкарських машинах.

Рисунок 3.21 – Лакувальна секція на лінії:

1 – подовжений приймальний стіл з кінцевою сушкою задрукованого відбитка;

2 – лаковий модуль; 3 – проміжна сушка; 4 – лаковий модуль

При цьому лаковий шар може наноситися через зволожувальний чи фарбовий апарати. Лакувати можна як всю поверхню друкарського відбитка, разом з незадрукованими ділянками, так і окремі елементи зображення (локальне лакування). Залежно від виду продукції, що випускається, використовують друкарські машини з одинарним і подвійним лакувальними модулями. Подвійний лакувальний модуль може бути з одним чи двома проміжним сушінням. Зараз набувають поширення друкарські машини з подвійним лакувальним модулем, проміжною та кінцевою сушильними секціями. Ефективність багатофарбових друкарських машин з подвійними лакувальними секціями модулем (наприклад, фірм "Гейдельберг", фірми "МАН Роланд") забезпечується високим рівнем автоматизації та контролем спеціальними пристроями, що дозволяє одержувати за один прогін друковану продукцію високої якості.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке фототехнічні матеріали. Класифікація, призначення.

2. Що таке формні матеріали. Класифікація, призначення.

3. Що таке папір і картон. Класифікація, призначення.

4. Що таке друкарська фарба. Класифікація, призначення.

5. Що таке поліграфічні лаки. Класифікація, призначення.