3.7.3 Основні колірні системи
Колірна модель RGB – це одна з моделей, яка набула широкого розповсюдження і частого використання. Вона застосовується в приладах, що випромінюють світло, таких, наприклад, як монітори, прожектори, фільтри й інші подібні пристрої. Ця модель базується на трьох основних кольорах: Red – червоному, Green – зеленому і Blue – синьому. Кожна з перерахованих вище складових може варіюватися в межах від 0 до 255, утворюючи різні кольори і забезпечуючи, таким чином, доступ до 16 мільйонів кольорів.
Дана колірна модель вважається адитивною, тобто зі збільшенням яскравості окремих складових збільшуватиметься і яскравість результуючого кольору: якщо змішати всі три кольори з максимальною інтенсивністю, то результатом буде білий колір; навпаки, за відсутності всіх кольорів виходить чорний.
Монітор комп’ютера створює колір безпосередньо випромінюванням світла і використовує, таким чином, систему кольорів RGB. Поверхня монітора складається з дрібних точок (пікселів) червоного, зеленого і синього кольорів, форма точок варіюється в залежності від типу електронно-променевої трубки (ЕПТ). Пушка ЕПТ подає сигнал різної потужності на екранні пікселі. Кожна крапка має один із трьох кольорів, при влученні на неї променя з гармати вона випромінює певний відтінок свого кольору, у залежності від сили сигналу. Оскільки точки маленькі, уже з невеликої відстані вони візуально змішуються одна з одною і перестають бути помітні. Комбінуючи різні значення основних кольорів, можна створити будь-який відтінок з більш ніж 16 мільйонів, доступних у RGB.
Лампа сканера світить на поверхню зображення (або крізь слайд); відбите світло або світло, яке пройшло крізь слайд, за допомогою системи дзеркал, попадає на чуттєві датчики, що передають дані в комп’ютер також у системі RGB.
Система RGB адекватна колірному сприйняттю людського ока, рецептори якого також настроєні на червоний, зелений і синій кольори.
Безсумнівними перевагами даного колірного простору є те, що він дозволяє працювати з усіма 16 мільйонами кольорів, а недолік полягає в тому, що при підготовці зображення до друку частина з цих кольорів губиться, в основному найяскравіша і найнасиченіша, а також виникає проблема із відтворенням синіх кольорів.
Система кольорів CMYK була широко відома за довгий час до того, як комп’ютери стали використовуватися для створення графічних зображень. Тріада основних друкарських кольорів: Cyan – голубий, Magenta – пурпурний і Yellow – жовтий (CMY, без чорного) є, по суті, спадкоємцем трьох основних кольорів живопису (синього, червоного і жовтого). Зміна відтінку перших двох пов’язано з хімічним складом друкарських фарб, відмінним від художніх, але принцип змішування залишився тим самим. І художні, і друкарські фарби, незважаючи на проголошувану самодостатність, не можуть дати багатьох відтінків. Тому художники використовують додаткові фарби на основі чистих пігментів, а друкарі додають, як мінімум, чорну фарбу (введення чорного дозволяє досягти більшої глибини і використовується під час друку чорних об’єктів).
Ця модель є субтрактивною. Робота її заснована на тому, як людське око бачить колір і як світло розкладається на складові. Око сприймає відбитий спектр, інші ж складові поглинаються. Кольори в розглянутій колірній моделі були обрані такими не випадково, а через те, що голубий поглинає лише червоний, пурпурний– зелений, жовтий – синій.
При змішуванні окремих колірних складових можна одержати такі результати:
Голубий + Пурпурний = Синій з відтінком фіолетового, який можна підсилити, змінивши пропорції кольорів, що змішуються.
Пурпурний + Жовтий = Червоний. У залежності від співвідношення вхідних у нього складових, він може бути перетворений на жовтогарячий або рожевий.
Жовтий + Голубий = Зелений, який може бути перетворений під час використання тих же первинних кольорів як на салатний, так і на смарагдовий.
Необхідно освоїти обидві колірні моделі – RGB і CMYK, тому що кожна застосовується у своїй галузі. Система CMYK створена і використовується для друку. Усі файли, призначені для виводу в друкарні, мають бути конвертовані в CMYK. Цей процес називається кольороподілом.
Системи кольорів RGB і CMYK базуються на обмеженнях, що накладаються апаратним забезпеченням (моніторами і сканерами у випадку з RGB і типографськими фарбами у випадку з CMYK). Більш інтуїтивним способом опису кольору є його подання у вигляді тону, насиченості і яскравості – система HSB. Вона ж відома як система HSL (тон, насиченість, світлота).
Тон є конкретним відтінком кольору, відмінний від інших: червоний, зелений, голубий і т.ін. Насиченість кольору характеризує його відносну інтенсивність (або чистоту). Зі зменшенням насиченості, наприклад, червоного, цей колір стає більш пастельним, наближається до сірого. Яскравість (або світлота) кольору показує величину чорного відтінку, доданого до кольору, що робить його більш темним.
Система HSB має перед іншими системами важливу перевагу: вона більше відповідає природі кольору, добре узгоджується з моделлю сприйняття кольору людиною, а також є апаратно-незалежною. Багато відтінків можна швидко і зручно одержати в HSB, конвертувавши потім у RGB або CMYK.
Але найбільш широкого розповсюдження набула колірна модель Lab. Такій моделі віддають перевагу в основному професіонали, тому що вона об’єднує переваги як CMYK, так і RGB, тобто забезпечує доступ до всіх кольорів, працюючи з досить великою швидкістю. Компонент L визначає яскравість зображення, хроматичні компоненти a і b несуть інформацію про кольори.
Побудова кольорів тут, так само як і в RGB, базується на злитті трьох каналів. У каналі Luminosity здійснюється контроль над яскравістю кольорів, утворених двома іншими, а саме a і b складовими. Білий колір зіставляється з максимальною інтенсивністю.
a – містить колір від темно-зеленого через сірий до рожевого.
b – світло-синій, сірий, яскраво-жовтий.
При змішанні двох кольорів результуючий буде більш яскравим, що є ще однією подібністю до колірної моделі RGB.
Модель Lab визнана апаратно-незалежною, тобто ця модель описує кольори так, як вони сприймаються людиною, і є проміжною при перетворенні однієї моделі в іншу в програмах обробки зображень.
Питання для самоконтролю:
На які групи поділяються видавничі оригінали?
Які існують основні колірні системи?
У чому полягає складність відтворення кольору у поліграфії?
Опишіть технологію відтворення тонових оригіналів.
Яка роль поліграфічних фарб в процесі кольоровідтворення?
Яку кількість форм треба виготовити для отримання повнокольорового відбитку.
- Конспект лекцій
- 1 Історія хнуре та організація навчання в університеті
- 1.1 Історія створення і структура хнуре. Організація навчання в університеті
- 1.1.1 Історія створення хнуре
- 1.1.2 Структура університету
- 1.1.3 Основні права та обов’язки співробітників, аспірантів і студентів університету
- 1.2 Кваліфікаційні вимоги до бакалавра, структура навчального плану бакалаврату напряму 0515 „Видавничо-поліграфічна справа”
- 1.2.1 Структура Державного стандарту вищої освіти України (зі спеціальності)
- Кваліфікація фахівців напряму “ Видавничо-поліграфічна справа ”
- 1.2.1 Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра напряму “Видавничо-поліграфічна справа ” та кваліфікаційні вимоги галузі до фахівців
- 1.2.2 Структура навчального плану бакалаврату спеціальностей напряму 6.051501 „Видавничо-поліграфічна справа”
- 2 Історія розвитку книги
- 2.1 Етапи розвитку конструкції книги
- 2.2 Історія книгодрукування
- 3 Основи видавничо-поліграфічної справи
- 3.1 Поліграфічне виробництво. Структура видавничо-поліграфічного комплексу
- 3.1.1 Структура видавничо-поліграфічного комплексу
- 3.1.2 Класифікація продукції поліграфічного виробництва
- 3.2 Основні терміни та визначення. Система вимірів у поліграфії. Формати паперу та видань
- 3.2.1 Система вимірів у поліграфії
- 3.2.2 Формати паперу та видань
- 3.3 Основні етапи технологічного процесу виготовлення друкованої продукції (додрукарська підготовка, друк, післядрукарська обробка)
- 3.4 Види друку. Глибокий, офсетний, високий та спеціальні види друку
- 3.5 Ринок видавничої продукції і поліграфічного устаткування, тенденції їхнього розвитку
- 3.5.1 Тенденції поліграфічного ринку
- 3.5.2 Ринок поліграфічного устаткування
- 3.5.3 Умови успіху поліграфічного підприємства
- 3.5.4 Друкарські системи майбутнього
- 3.5.5 Розвиток поліграфічного машинобудування в Україні
- 3.6 Стан і перспективи розвитку офсетного друку
- 3.6.1 Роль і місце офсетного друку в сучасній поліграфії
- 3.6.2 Технологічні особливості офсетного друку
- 3.6.3 Розвиток додрукарських процесів офсетного виробництва
- 3.7 Напівтони та колір у поліграфії
- 3.7.1 Видавничі оригінали
- 3.7.2 Відтворення кольору
- 3.7.3 Основні колірні системи
- 3.8 Поліграфічні матеріали
- 3.8.1 Фототехнічні матеріали
- 3.8.2 Формні матеріали
- 3.8.3 Папір і картон
- 3.8.4 Друкарська фарба
- 3.8.5 Лаки
- 4 Комп’ютерні технології у видавничо-поліграфічній справі
- 4.1 Електронні видання
- 4.1.1 Елементи електронного видання
- 4.1.2 Формати електронних видань
- 4.1.3 Класифікація електронних видань
- 4.1.4 Сучасний стан і перспективи електронного книговидання
- 4.2 Комп’ютерні технології у видавничій та поліграфічній справі. Роль комп’ютерних видавничих систем у додрукарській підготовці
- 5 Реклама як видання
- 5.1 Реклама та маркетинг. Визначення маркетингу. Мета та етапи маркетингу
- 5.2 Роль і значення реклами в сучасних умовах
- 5.3 Історія розвитку реклами і становлення рекламного бізнесу в Україні і за кордоном
- 5.3.1 Зародження реклами
- 5.3.2 Середньовіччя
- 5.3.3 Закордонна реклама
- 5.3.4 Дореволюційна вітчизняна реклама
- 5.3.5 Реклама в срср
- 5.3.6 Українська реклама в 90-і роки
- 5.4 Класифікація реклами. Основні терміни та визначення
- 5.5 Місце видавничих технологій в розробці реклами
- 5.6 Роль реклами в процесі збуту товару
- 6 Ділові навички
- 6.1 Набуття навичок навчатися
- 6.2 Навчання вмінню робити що-небудь
- 6.2.1 Формування цілі
- 6.2.2.Визначення необхідних дій
- 6.2.3 Практичні вправи
- 6.3 Навчання запам’ятовуванню будь-чого
- 6.3.1 Система збору чуттєвої інформації (сенсорна система)
- 6.3.2 Короткострокова пам’ять
- 6.3.3 Довгострокова пам'ять
- 6.3.4 Запам’ятовування напам’ять
- 6.4 Організація процесу навчання
- 6.5 Навички читання і конспектування
- 6.6 Підготовка і проведення публічного виступу (доповіді)
- 6.7 Навчання розумінню будь-чого
- 6.8 Навчання будь-яким навичкам
- Терміни та визначення
- Список литературних джерел
- Конспект лекцій
- 61166, Харків, просп. Леніна, 14