- Багатокамерний спосіб зйомки телефільмів: плюси й мінуси
Багатокамерний спосіб трансляції та зйомки у найвиразнішому вигляді з´явився у червні 1953 року під час телевізійної трансляції грандіозної церемонії коронації Єлизавети ІІ. Тоді для трансляції, яку побачили на екранах телевізорів більш як 270 мільйонів глядачів, було задіяно 26 телевізійних камер, трансляцію з яких монтажно було організовано як постійне зростання емоційного напруження події.
Багатокамерний спосіб показу екранних подій одразу ж проявив свою головну якість – створення ілюзії реального перебігу життя, розгортання події. Завдяки багатокамерності, а отже – збереженню цілісності екранного образу подій, значно посилюється ефект телевізійної присутності глядача при події, емоційно-психологічна взаємодія екранних образів і реальних учасників програм з телевізійним глядачем.
Багатокамерність дає змогу звертати увагу глядача на головні елементи подій у ненав´язливий, начебто абсолютно хронікальній формі.
Кінематографічний монтаж теж був ефективним засобом керування глядачевою увагою. Однак властиві йому психологічні закони, за якими у ході монтажу створюється лише умовний простір і час, все одно перетворюють однокамерну зйомку на інструмент образного трактування світу за волею авторів, що повністю відповідає завданням кіно, як виду мистецтва.
А телебачення, яке є перш за все способом віртуального міжлюдського спілкування, органічно інтегрувало багатокамерний спосіб зйомки до властивої йому системи виражальних засобів в якості одного з головних складників телевізійної мови.
Зокрема, саме з використанням багатокамерного способу були пов´язані перші спроби створення у Радянському Союзі і в Україні багатосерійних телевізійних фільмів «Викликаю вогонь на себе», «Операція «Трест», «Невідомий, якого знали усі» та інших.
Сьогодні багатокамерний спосіб зйомки став звичною нормою телебачення і телевізійного кіно. Саме завдяки йому стало можливим налагодити масове виробництво у всьому світі телевізійних серіалів – швидке, високоекономічне, таке, що дозволяє зосередити мистецьку увагу на проявах людської психології, характері людських взаємовідносин.
Є, звичайно, у багатокамерності і певні недоліки. Застосування цього методу не тільки вимагає ретельної організації цілісних декораційних комплексів, але й обмежує можливості світлових, композиційних вирішень кадру, знижує їх образність, значно обмежує творчі можливості екранного монтажу, образного панорамування.
У той же час, багатокамерність посилила значення творчої побудови
мізансцен, змусила авторів серіалів більше уваги приділяти питанням організації внутрішньокадрового монтажу – високоефективного засобу розкриття екранних подій та посилення психологічної співучасті глядача з екранними подіями.
- Розділ VI. Екранні виражальні засоби....................................................
- Розділ viі. Монтаж екранних творів.........................................................
- Розділ vііі. Iсторичні етапи розвитку світового кінематографа і телебачення
- - Видовище та видовищні мистецтва; соціальні функції видовища
- - Класифікація видовищ
- - Виконавець як компонент видовища
- - Глядач – співтворець видовища
- - Функції телебачення
- - Техногенні видовища; поняття екранності
- - Спільні та відмінні риси кіно і телебачення; ефект телевізійної присутності
- - Тема і тематичний задум; ідейний задум
- - Надзавдання – основний компонент драматургічної дії
- - Конфлікт та його значення для розвитку драматургії
- - Драматургічний аналіз твору
- - Формування режисури як професії; специфічний предмет режисури театру, кіно і телебачення.
- - Визначальні принципи системи Станіславського
- - Творчі засади режисерської школи Всеволода Мейєрхольда
- - Життєвий шлях і творчі засади режисерської школи Леся Курбаса
- - Мізансцена як відображення драматургічних стосунків персонажів
- - Режисура документальна та постановочна
- - Режисура як технологія; виробничі процеси та етапи створення фільмів і телевізійних програм
- - Режисер як керівник творчого колективу
- - Режисура як практична психологія
- - Герменевтика документального кіно і телебачення
- - Режисура інформаційних жанрів телебачення
- - Головні джерела екранного матеріалу
- - Багатокамерний спосіб зйомки телефільмів: плюси й мінуси
- - Документ у мистецтві екрану; місце художнього образу в документальному екранному творі
- - Репортаж і відновлення факту – проблема життєвої правди в екранній документалістиці
- - Техніка безпеки під час проведення зйомок та відповідальність режисера і оператора
- - Види телевізійного мовлення
- - Основні жанрові форми інформаційно-аналітичного мовлення
- - Основні жанрові форми художнього мовлення
- - Реаліті-шоу та особливості його створення
- - «Драматизовані хроніки»: особливості драматургії, виконавської, операторської роботи, монтажу
- - Телевізійний анонс; особливості його створення
- - Головні жанрові форми телевізійного кіно та місце фільмів у програмах телебачення
- - Музичний кліп як жанр та його режисура
- - Головні принципи побудови телевізійної програми; телевізійні заставки
- - Звукові засоби екранної виразності.
- - Кадр, його компоненти
- - Рух в кадрі, види панорамування, поняття панорамного внутрішньокадрового монтажу
- - Шуми як складовий елемент звукового образу фільму, телепрограми
- - Комп´ютерні технології створення телевізійних програм і кінофільмів
- - «Ефект Кулєшова» та його значення для становлення мистецтва кіномонтажу
- - Одиниці монтажної структури екранного твору
- - Монтаж як засіб драматургічної організації екранного твору
- - Монтаж та екранний час і простір
- - Загальна класифікація видів монтажу; методи оповідного монтажу
- - Принципи комфортного монтажу і монтажної зйомки
- - Загальне поняття внутрішньокадрового монтажу
- - «Брайтонські» кінематографісти – першовідкривачі монтажної мови кіномистецтва
- - Аста Нільсен та Еміль Яннінгс – найвидатніші «зірки» дозвукового кіно
- - Фільм Девіда Гріффіта «Нетерпимість» і його значення для формування кінематографічної мови
- 1916 Року д. Гріффіт зняв величезний фільм «Нетерпимість», драматургію якого вперше було побудовано на суміщенні чотирьох історичних пластів, які ілюстрували різні форми суспільної нетерпимості:
- - Кінематографічна діяльність о. Дранкова та о. Ханжонкова
- - Фільми с. Ейзенштейна «Панцерник «Потьомкін» і в. Пудовкіна «Мати» – визначні досягнення світового «німого» кіно
- - Дзиґа Вертов – основоположник екранної кінопубліцистики; вертовська теорія наскрізного монтажу
- - Кінематографічне відкриття Есфірі Шуб та його розвиток у сучасній кіно- і телепубліцистиці
- 1926 Року Есфір Шуб обстояла ідею створення історичного фільму на основі хронікальних зйомок, які велися в Росії з 1908 по 1917 рік.
- - Три напрямки французького кіноавангарду – імпресіонізм, сюрреалізм і дадаізм
- - Головні досягнення радянського кіно 30-х років хх століття
- - Драматургічний ефект «Уеллса-Куросави»
- - Основні етапи винаходу телебачення
- 26 Липня 1928 року університетька комісія побачила на маленькому екранчику обличчя помічника б. Грабовського Івана Бєлянського.
- Бібліографічний список