- Режисура інформаційних жанрів телебачення
Головним завданням режисури інформаційних жанрів є організація різноманітних інформаційних та естетичних компонентів програми таким чином, аби найкраще виявити об´єктивний зміст інформації, яку повинен отримати глядач. Це завдання вирішується відповідно до особливостей тих чи інших інформаційних жанрових форм. Новини вимагають перш за все організації павільйонного простору та його органічного поєднання із логотипною заставкою та її музичним оформленням, що утворює у свідомості глядача сталий образ певного телевізійного каналу.
Важливим є визначення зовнішнього стилю ведучих новин та особливостей їхніх екранних виступів.
Режисура бесіди, інтерв´ю, офіційного виступу пов´язана з вибором та організацією місця їх проведення, вірного розташування камер, постійним контролем за змістом екранних виступів, розуміння логіки їх подальшого розвитку. Останнє дозволяє оперативно передбачати необхідність переключення камер, зосередження кадру на визначальних – найзмістовніших та найемоційніших моментах програми, монтажного виявлення процесу народження, розвитку, остаточного оформлення думки учасників програми.
Своєрідністю відзначається режисура телевізійного репортажу. Одним з головних її завдань є створення такої атмосфери екранної дії, яка б не залишала у глядача сумнівів щодо сіюхвилинності репортажу, реальної присутності репортера на місці подій.
Робота режисера над інформаційними сюжетами здебільшого відбувається у процесі монтажу матеріалу, відзнятого операторами та журналістами. У цьому випадку завдання режисера – створити такий зображально-звуковий образ події, який буде містити найвиразніші фрагменти інформаційного матеріалу, одночасно дозволяючи глядачу психологічно та емоційно відчувати себе учасником екранних подій та отримувати про них об´єктивну інформацію.
Добір певних виражальних засобів монтажно-звукової організації сюжетів залежить від їх жанру. Саме він визначає суто інформаційний, або образний характер монтажу у відповідності до тематичного змісту і спрямування сюжетів, серед яких слід визначити суто інформаційно-подієві, портретні, нарисові, критичні, проблемні, агітаційні, історико-літописні.
Найскладнішою сферою інформаційної режисури є створення щотижневих оглядів новин та особливої інформаційної форми – ранкових новин, котрі являють собою своєрідне інформаційно-розважальне шоу. Їх особливості вимагають від режисера різноманітності підходів, вигадливості, створення динамічної, емоційної атмосфери інформаційного мовлення.
- Розділ VI. Екранні виражальні засоби....................................................
- Розділ viі. Монтаж екранних творів.........................................................
- Розділ vііі. Iсторичні етапи розвитку світового кінематографа і телебачення
- - Видовище та видовищні мистецтва; соціальні функції видовища
- - Класифікація видовищ
- - Виконавець як компонент видовища
- - Глядач – співтворець видовища
- - Функції телебачення
- - Техногенні видовища; поняття екранності
- - Спільні та відмінні риси кіно і телебачення; ефект телевізійної присутності
- - Тема і тематичний задум; ідейний задум
- - Надзавдання – основний компонент драматургічної дії
- - Конфлікт та його значення для розвитку драматургії
- - Драматургічний аналіз твору
- - Формування режисури як професії; специфічний предмет режисури театру, кіно і телебачення.
- - Визначальні принципи системи Станіславського
- - Творчі засади режисерської школи Всеволода Мейєрхольда
- - Життєвий шлях і творчі засади режисерської школи Леся Курбаса
- - Мізансцена як відображення драматургічних стосунків персонажів
- - Режисура документальна та постановочна
- - Режисура як технологія; виробничі процеси та етапи створення фільмів і телевізійних програм
- - Режисер як керівник творчого колективу
- - Режисура як практична психологія
- - Герменевтика документального кіно і телебачення
- - Режисура інформаційних жанрів телебачення
- - Головні джерела екранного матеріалу
- - Багатокамерний спосіб зйомки телефільмів: плюси й мінуси
- - Документ у мистецтві екрану; місце художнього образу в документальному екранному творі
- - Репортаж і відновлення факту – проблема життєвої правди в екранній документалістиці
- - Техніка безпеки під час проведення зйомок та відповідальність режисера і оператора
- - Види телевізійного мовлення
- - Основні жанрові форми інформаційно-аналітичного мовлення
- - Основні жанрові форми художнього мовлення
- - Реаліті-шоу та особливості його створення
- - «Драматизовані хроніки»: особливості драматургії, виконавської, операторської роботи, монтажу
- - Телевізійний анонс; особливості його створення
- - Головні жанрові форми телевізійного кіно та місце фільмів у програмах телебачення
- - Музичний кліп як жанр та його режисура
- - Головні принципи побудови телевізійної програми; телевізійні заставки
- - Звукові засоби екранної виразності.
- - Кадр, його компоненти
- - Рух в кадрі, види панорамування, поняття панорамного внутрішньокадрового монтажу
- - Шуми як складовий елемент звукового образу фільму, телепрограми
- - Комп´ютерні технології створення телевізійних програм і кінофільмів
- - «Ефект Кулєшова» та його значення для становлення мистецтва кіномонтажу
- - Одиниці монтажної структури екранного твору
- - Монтаж як засіб драматургічної організації екранного твору
- - Монтаж та екранний час і простір
- - Загальна класифікація видів монтажу; методи оповідного монтажу
- - Принципи комфортного монтажу і монтажної зйомки
- - Загальне поняття внутрішньокадрового монтажу
- - «Брайтонські» кінематографісти – першовідкривачі монтажної мови кіномистецтва
- - Аста Нільсен та Еміль Яннінгс – найвидатніші «зірки» дозвукового кіно
- - Фільм Девіда Гріффіта «Нетерпимість» і його значення для формування кінематографічної мови
- 1916 Року д. Гріффіт зняв величезний фільм «Нетерпимість», драматургію якого вперше було побудовано на суміщенні чотирьох історичних пластів, які ілюстрували різні форми суспільної нетерпимості:
- - Кінематографічна діяльність о. Дранкова та о. Ханжонкова
- - Фільми с. Ейзенштейна «Панцерник «Потьомкін» і в. Пудовкіна «Мати» – визначні досягнення світового «німого» кіно
- - Дзиґа Вертов – основоположник екранної кінопубліцистики; вертовська теорія наскрізного монтажу
- - Кінематографічне відкриття Есфірі Шуб та його розвиток у сучасній кіно- і телепубліцистиці
- 1926 Року Есфір Шуб обстояла ідею створення історичного фільму на основі хронікальних зйомок, які велися в Росії з 1908 по 1917 рік.
- - Три напрямки французького кіноавангарду – імпресіонізм, сюрреалізм і дадаізм
- - Головні досягнення радянського кіно 30-х років хх століття
- - Драматургічний ефект «Уеллса-Куросави»
- - Основні етапи винаходу телебачення
- 26 Липня 1928 року університетька комісія побачила на маленькому екранчику обличчя помічника б. Грабовського Івана Бєлянського.
- Бібліографічний список