- Документ у мистецтві екрану; місце художнього образу в документальному екранному творі
Документ – елементи і явища дійсності, які незаперечно підтверджують реальність її фактів.
Документальною є будь-яка зйомка, що фіксує реальну дійсність у будь-якій формі – події, явища, документи, іконографічні матеріали, природні та штучні об´єкти. Визначальним критерієм документальності є завдання, яке ставлять перед собою автори екранного твору: прагнення розповісти про дійсність, не виходячи за межі конкретних реальних фактів і явищ властиве екранній документалістиці; узагальнення фактів і явищ, створення виразної подоби реальності – метод художнього, ігрового екранного видовища.
Слід розуміти, що творення мистецького образу в документальному творі відбувається не за рахунок інсценізації фактів і подій, а тільки за допомогою монтажних і мовних порівнянь споріднених або контрастних явищ та елементів реальної дійсності.
Це зовсім не означає, що в документальному творі повністю виключаються елементи художнього домислу. Просто вони не повинні підміняти собою документальну реальність. Їх функція – доповнення, поглиблення екранного змісту, декларована в драматургії твору компенсація документального матеріалу, який через об´єктивні причини неможливо отримати.
Виразний приклад такого поєднання – драматизовані кримінальні хроніки на кшталт «Слідство ведуть...», у яких документи і авторський коментар актора Л. Каневського сполучаються з відверто реконструйованими епізоди історичного характеру.
Інша справа – використання документу в художньому творі. Реальна дійсність – першооснова будь-якого мистецтва. Однак її використання в ігровому екранному творі є допоміжним драматургічним засобом. Документальні зйомки, або зйомки виконавців у документальному середовищі покликані поглибити реалістичність постановочного матеріалу, щільніше прив´язати ігровий матеріал, художній домисел до беззаперечної реальності і завдяки цьому зробити постановочні складники твору більш правдивими, переконливими для глядача.
Чудовими прикладами такого методу є включення хронікального кіноматеріалу в численні ігрові фільми радянського кіно: «Був місяць травень» М. Хуциєва, «Час, уперед!» М. Швейцера, «Ленін у Польщі» С. Юткевича та інші.
Інший метод посилення реалістичного художніх екранних образів – існування акторів у документальному середовищі – серед реальних подій.
Блискучим прикладом такого методу був епізод, у якому героїня фільму М. Хуциєва «Липневий дощ» зустрічає іншого героя фільму серед реальних ветеранів війни, які прийшли на традиційну зустріч біля Великого театру в Москві.
Подібний метод виразно застосував і режисер С. Герасимов у багатьох епізодах фільму «Біля озера», дія якого розгортається навколо будівництва великого комбінату біля озера Байкал.
Ще одна поширена форма поєднання художнього і документального – використання стилістики документального кіно в процесі створення зображення ігрового фільму. Зовнішня невідібраність, використання природного освітлення, наповнення кадрів неначе другорядними елементами дії, здатні створити напрочуд мистецьку екранну атмосферу, яка своєю життєвою правдивістю посилює правдивість постановочних компонентів дії. Тобто, головна проблема поєднання документального і художнього – проблема мистецької правди життя. І вирішувати її кожен автор екранного твору повинен, виходячи із власного розуміння цієї правди, її глибинних рухомих сил, із власного стилістичного бачення світу.
- Розділ VI. Екранні виражальні засоби....................................................
- Розділ viі. Монтаж екранних творів.........................................................
- Розділ vііі. Iсторичні етапи розвитку світового кінематографа і телебачення
- - Видовище та видовищні мистецтва; соціальні функції видовища
- - Класифікація видовищ
- - Виконавець як компонент видовища
- - Глядач – співтворець видовища
- - Функції телебачення
- - Техногенні видовища; поняття екранності
- - Спільні та відмінні риси кіно і телебачення; ефект телевізійної присутності
- - Тема і тематичний задум; ідейний задум
- - Надзавдання – основний компонент драматургічної дії
- - Конфлікт та його значення для розвитку драматургії
- - Драматургічний аналіз твору
- - Формування режисури як професії; специфічний предмет режисури театру, кіно і телебачення.
- - Визначальні принципи системи Станіславського
- - Творчі засади режисерської школи Всеволода Мейєрхольда
- - Життєвий шлях і творчі засади режисерської школи Леся Курбаса
- - Мізансцена як відображення драматургічних стосунків персонажів
- - Режисура документальна та постановочна
- - Режисура як технологія; виробничі процеси та етапи створення фільмів і телевізійних програм
- - Режисер як керівник творчого колективу
- - Режисура як практична психологія
- - Герменевтика документального кіно і телебачення
- - Режисура інформаційних жанрів телебачення
- - Головні джерела екранного матеріалу
- - Багатокамерний спосіб зйомки телефільмів: плюси й мінуси
- - Документ у мистецтві екрану; місце художнього образу в документальному екранному творі
- - Репортаж і відновлення факту – проблема життєвої правди в екранній документалістиці
- - Техніка безпеки під час проведення зйомок та відповідальність режисера і оператора
- - Види телевізійного мовлення
- - Основні жанрові форми інформаційно-аналітичного мовлення
- - Основні жанрові форми художнього мовлення
- - Реаліті-шоу та особливості його створення
- - «Драматизовані хроніки»: особливості драматургії, виконавської, операторської роботи, монтажу
- - Телевізійний анонс; особливості його створення
- - Головні жанрові форми телевізійного кіно та місце фільмів у програмах телебачення
- - Музичний кліп як жанр та його режисура
- - Головні принципи побудови телевізійної програми; телевізійні заставки
- - Звукові засоби екранної виразності.
- - Кадр, його компоненти
- - Рух в кадрі, види панорамування, поняття панорамного внутрішньокадрового монтажу
- - Шуми як складовий елемент звукового образу фільму, телепрограми
- - Комп´ютерні технології створення телевізійних програм і кінофільмів
- - «Ефект Кулєшова» та його значення для становлення мистецтва кіномонтажу
- - Одиниці монтажної структури екранного твору
- - Монтаж як засіб драматургічної організації екранного твору
- - Монтаж та екранний час і простір
- - Загальна класифікація видів монтажу; методи оповідного монтажу
- - Принципи комфортного монтажу і монтажної зйомки
- - Загальне поняття внутрішньокадрового монтажу
- - «Брайтонські» кінематографісти – першовідкривачі монтажної мови кіномистецтва
- - Аста Нільсен та Еміль Яннінгс – найвидатніші «зірки» дозвукового кіно
- - Фільм Девіда Гріффіта «Нетерпимість» і його значення для формування кінематографічної мови
- 1916 Року д. Гріффіт зняв величезний фільм «Нетерпимість», драматургію якого вперше було побудовано на суміщенні чотирьох історичних пластів, які ілюстрували різні форми суспільної нетерпимості:
- - Кінематографічна діяльність о. Дранкова та о. Ханжонкова
- - Фільми с. Ейзенштейна «Панцерник «Потьомкін» і в. Пудовкіна «Мати» – визначні досягнення світового «німого» кіно
- - Дзиґа Вертов – основоположник екранної кінопубліцистики; вертовська теорія наскрізного монтажу
- - Кінематографічне відкриття Есфірі Шуб та його розвиток у сучасній кіно- і телепубліцистиці
- 1926 Року Есфір Шуб обстояла ідею створення історичного фільму на основі хронікальних зйомок, які велися в Росії з 1908 по 1917 рік.
- - Три напрямки французького кіноавангарду – імпресіонізм, сюрреалізм і дадаізм
- - Головні досягнення радянського кіно 30-х років хх століття
- - Драматургічний ефект «Уеллса-Куросави»
- - Основні етапи винаходу телебачення
- 26 Липня 1928 року університетька комісія побачила на маленькому екранчику обличчя помічника б. Грабовського Івана Бєлянського.
- Бібліографічний список