26 Липня 1928 року університетька комісія побачила на маленькому екранчику обличчя помічника б. Грабовського Івана Бєлянського.
А 4 серпня апаратуру встановили на ташкентській вулиці й уперше в світі отримали телевізійне зображення поза лабораторією. Камера-передавач стояла за 30 – 40 метрів від приймача. На екрані ще не зовсім чітко, але було видно вулицю, людей, трамвай, що рухався.
На жаль, подальші спроби теоретично переконати столичних вчених, які на той час були зайняті реальним втіленням механічного телебачення, були марними.
Отож Б. Грабовський, переїхавши до киргизького Бішкеку, зайнявся винахідництвом інших апаратів та механізмів.
Внесок Б.П. Грабовського в історію електронного телебачення безсумнівний. Однак реального впливу на його подальше самостійне створення у США він не мав.
Честь нового і на цей раз – високотехнологічного відкриття, цілком належить В.К. Зворикіну, який усе життя вважав себе учнем Б.Л. Розінга. Знаходячись у післяреволюційній еміграції в США, він не міг знати про ташкентське досягнення Бориса Грабовського.
Володимир Козьмович Зворикін (1889 – 1882) – родом з російського міста Муром, син купця першої гільдії. Студент Санкт-Петербургського Технологічного інституту Володимир Зворикін протягом двох років постійно допомагав в експериментальних дослідженнях професору Б.Л. Розінгу, займаючись виготовленням приладів, пов´язаних з дослідами по створенню телевізійної апаратури.
У ході Громадянської війни В. Зворикін потрапив до США і зацікавив ідеєю створення телевізійної апаратури керівництво фірми «Вестінгауз»
1923 року він створив перший зразок повністю електронної системи телебачення, отримавши, зокрема, патент на видатний винахід – передавальну трубку з мозаїчним фотокатодом. Новий прилад було названо «іконоскопом» (від грецьких слів «зображення» та «бачити»). Надалі іконоскоп став головною частиною телевізійних камер, однак для того, аби зображення стало чітким, треба було провести величезну роботу.
Тільки 1929 року він отримує можливість продовжити роботи по створенню телебачення. Таку можливість надав йому ще один емігрант з Росії, визначний підприємець Давид Сарнов – президент величезної компанії RCA («Radio Corporation of America»). Наприкінці того ж року винахідник створює приймальну електронну трубку – кінескоп – основу сучасних телевізіорів. Ціною величезних витрат і нескінченних дослідів В. Зворикіну вдалося 1931 року створити і повністю працездатний іконоскоп, і усю технологічну структуру телетрансляції та її прийому.
Слід вказати, що паралельно із В. Зворикіним винайшов іконоскоп та розробив працездатну систему електронного телебачення молодий тоді радянський вчений, а надалі – визначний фахівець у галузі телебачення
професор С.І. Катаєв.
1932 року на найвищій будівлі Нью-Йорку – хмарочосі Емпайр Стейт Білдінг, було встановлено передавальну телевізійну станцію і мешканці Нью-Йорку стають першими абонентами електронного телебачення.
Роботи В.К. Зворикіна остаточно поклали край спробам багатьох учених вдосконалити численні системи механічного телебачення та визначили єдиний магістральний шлях розвитку телевізійної техніки – електронний.
- Розділ VI. Екранні виражальні засоби....................................................
- Розділ viі. Монтаж екранних творів.........................................................
- Розділ vііі. Iсторичні етапи розвитку світового кінематографа і телебачення
- - Видовище та видовищні мистецтва; соціальні функції видовища
- - Класифікація видовищ
- - Виконавець як компонент видовища
- - Глядач – співтворець видовища
- - Функції телебачення
- - Техногенні видовища; поняття екранності
- - Спільні та відмінні риси кіно і телебачення; ефект телевізійної присутності
- - Тема і тематичний задум; ідейний задум
- - Надзавдання – основний компонент драматургічної дії
- - Конфлікт та його значення для розвитку драматургії
- - Драматургічний аналіз твору
- - Формування режисури як професії; специфічний предмет режисури театру, кіно і телебачення.
- - Визначальні принципи системи Станіславського
- - Творчі засади режисерської школи Всеволода Мейєрхольда
- - Життєвий шлях і творчі засади режисерської школи Леся Курбаса
- - Мізансцена як відображення драматургічних стосунків персонажів
- - Режисура документальна та постановочна
- - Режисура як технологія; виробничі процеси та етапи створення фільмів і телевізійних програм
- - Режисер як керівник творчого колективу
- - Режисура як практична психологія
- - Герменевтика документального кіно і телебачення
- - Режисура інформаційних жанрів телебачення
- - Головні джерела екранного матеріалу
- - Багатокамерний спосіб зйомки телефільмів: плюси й мінуси
- - Документ у мистецтві екрану; місце художнього образу в документальному екранному творі
- - Репортаж і відновлення факту – проблема життєвої правди в екранній документалістиці
- - Техніка безпеки під час проведення зйомок та відповідальність режисера і оператора
- - Види телевізійного мовлення
- - Основні жанрові форми інформаційно-аналітичного мовлення
- - Основні жанрові форми художнього мовлення
- - Реаліті-шоу та особливості його створення
- - «Драматизовані хроніки»: особливості драматургії, виконавської, операторської роботи, монтажу
- - Телевізійний анонс; особливості його створення
- - Головні жанрові форми телевізійного кіно та місце фільмів у програмах телебачення
- - Музичний кліп як жанр та його режисура
- - Головні принципи побудови телевізійної програми; телевізійні заставки
- - Звукові засоби екранної виразності.
- - Кадр, його компоненти
- - Рух в кадрі, види панорамування, поняття панорамного внутрішньокадрового монтажу
- - Шуми як складовий елемент звукового образу фільму, телепрограми
- - Комп´ютерні технології створення телевізійних програм і кінофільмів
- - «Ефект Кулєшова» та його значення для становлення мистецтва кіномонтажу
- - Одиниці монтажної структури екранного твору
- - Монтаж як засіб драматургічної організації екранного твору
- - Монтаж та екранний час і простір
- - Загальна класифікація видів монтажу; методи оповідного монтажу
- - Принципи комфортного монтажу і монтажної зйомки
- - Загальне поняття внутрішньокадрового монтажу
- - «Брайтонські» кінематографісти – першовідкривачі монтажної мови кіномистецтва
- - Аста Нільсен та Еміль Яннінгс – найвидатніші «зірки» дозвукового кіно
- - Фільм Девіда Гріффіта «Нетерпимість» і його значення для формування кінематографічної мови
- 1916 Року д. Гріффіт зняв величезний фільм «Нетерпимість», драматургію якого вперше було побудовано на суміщенні чотирьох історичних пластів, які ілюстрували різні форми суспільної нетерпимості:
- - Кінематографічна діяльність о. Дранкова та о. Ханжонкова
- - Фільми с. Ейзенштейна «Панцерник «Потьомкін» і в. Пудовкіна «Мати» – визначні досягнення світового «німого» кіно
- - Дзиґа Вертов – основоположник екранної кінопубліцистики; вертовська теорія наскрізного монтажу
- - Кінематографічне відкриття Есфірі Шуб та його розвиток у сучасній кіно- і телепубліцистиці
- 1926 Року Есфір Шуб обстояла ідею створення історичного фільму на основі хронікальних зйомок, які велися в Росії з 1908 по 1917 рік.
- - Три напрямки французького кіноавангарду – імпресіонізм, сюрреалізм і дадаізм
- - Головні досягнення радянського кіно 30-х років хх століття
- - Драматургічний ефект «Уеллса-Куросави»
- - Основні етапи винаходу телебачення
- 26 Липня 1928 року університетька комісія побачила на маленькому екранчику обличчя помічника б. Грабовського Івана Бєлянського.
- Бібліографічний список