logo search
aktualni_pitannya_tom_pershy_1

- Звукові засоби екранної виразності.

Звукові засоби екранної виразності – це комплекс різноманітних звукових засобів екранного видовища, які дають змогу глибше відобразити в окремих кадрах і їх монтажних поєднаннях розвиток інформаційного та драматургічного змісту екранного твору. До цих засобів належать: - закадровий дикторський чи акторський текст; - синхронні виступи та діалоги; - природні звуки (до природних належать шуми, які записуються в реальних умовах, хронікальні репліки й фонові розмови, синхронні документальні записи); - художні звуки (шуми, які спеціально створюються за допомогою технічних чи акторських засобів); - музика. У неігровому кіно і телебаченні музичне оформлення здебільшого посилює необхідну атмосферу епізодів, допомогає розкривати внутрішні процеси екранних подій, ритмічно об´єднує чи роз´єднує епізоди. . У ігрових формах екранних видовищ музика виконує подвійну функцію. Вона може бути і фоновою, темпо- та ритмоутворювальною, а може бути і повноправним драматургічним фактором, створюючи, посилюючи, рухаючи відповідні емоційні стани глядачевого сприйняття, акцентуючи увагу на драматичних ситуаціях, а то й передаючи авторське ставлення до екранних подій. Слід розуміти, що в той час, як у кіно провідним чинником змісту й емоціональності для всіх видів звуку є зображення, яке звук доповнює, збагачує, насичує, то на телебаченні саме звук у вигляді слова, висловленої людської думки є головним вектором драматургічного розвитку, зокрема і Найскладнішою і найвиразнішою формою поєднання звуку і зображення є так званий звуко-зоровий контрапункт – таке поєднання і взаємозбагачення звуку й зображення, яке створює їх невід´ємну художню єдність, звуко-зоровий художній образ.