20. Коректурне виправлення( авторське і редакторське). Умови ефективної коректури.
У читанні коректур беруть участь коректори, редактори, автори, технічні редактори, а також коректори друкарні. Коректурне виправлення – виправлення в коректурних відбитках. Залежно від того, ким зроблене виправлення, традиційно виділяють авторське, коректорське і редакторське виправлення. За об’єктом виправлення виділяють: кон’юнктурне виправлення – 1) виправлення в коректурних відбитках, яке викликано певними важливими змінами, що відбулися протягом роботи над виданням і які не можливо було передбачити, проте необхідно відобразити в тексті – рішення уряду, нові статистичні дані, стандарти, прийняті нові закони, укази, постанови, зроблені відкриття тощо; 2) виправлення, зроблені з ідеологічних міркувань. Технічне (технологічне) виправлення – видавниче коректурне виправлення, спричинене порушенням правил складання і верстання у друкарні через складність і обсяг тексту (висячі рядки на початку і в кінці сторінки, порожні сторінки перед шмуцтитулом тощо). Компенсаційне коректурне виправлення – це виправлення з метою зберегти необхідний обсяг тексту, тобто виправлення, яке роблять, щоб поповнити рядки на сторінці, яких не вистачає з технічних чи інших причин, або вилучити зайві рядки на сторінці складання, які можуть призводити до переверстки тексту. Після прочитання коректурних відбитків виправлення, зроблені кожним, хто читав коректуру, вносять в один, прочитаний коректором, примірник, що називається робочим (основним) примірником майбутнього видання. Саме цей примірник підписується до друку.
У редакційно-видавничій справі виробилися певні вимоги до читання коректури. Вважається, що дотримання наступних вимог забезпечить якісну коректуру: - текст читання тексту має відповідати індивідуальним можливостям людини бачити всі знаки, літери, слова, а не лише початки слів, закінчуючи їх подумки, як при звичайному читанні; - особливо уважно читати доведення, визначення, висновки, цитати, а також весь цифровий матеріал; - вивіряти імена, ініціали, прізвища, посилання; - зосереджувати особливу увагу на прочитанні рядків, складених більшим або меншим, ніж основний текст, кеглем; - усі коректурні виправлення робити чітко, зрозуміло; - раціонально розподіляти роботу над коректурними відбитками, щоб не перевтомлюватися; - дочитавши коректуру, переглянути увесь текст і перечитати окремі (складні) місця. Також на ефективність роботи коректора впливає: професіоналізм, організованість, охайність, ініціативність, доброзичливість, добросовісність і скрупульозність, зосередженість, відповідальність.
- 1. Автор рукопису. Група авторів за типом повідомлення, за майстерністю подання інформації, за обсягом тезаурусів та за переслідуваною метою
- 2. Автор рукопису. Групи авторів за типом повідомлення, за ступенем самостійності, за досвідом готування повідомлень
- 3. Важливість дотримання психолінгвістичних, етичних, юридичних та інших норм під час редагування рукопису
- 4. Верстка. Види верстання. Особливості роботи над версткою.
- 5. Визначення методів редагування. Формалізовані і неформалізовані методи редагування
- 6. Визначення помилки. Помилки (істотні та неістотні). Види помилок
- 8. Етапи видавничого процесу (авторський, редакційний, конструювання, поліграфічного відтворення, тиражування, розповсюдження).
- 9. Завдання і значення редагування. Визначення об’єкта і предмета редагування
- 10. Зародження й етапи поширення друкарства у світі . Перші українські друкарні.
- 11. Значення г. Нарбута для української шрифтової школи
- 12. Класифікація методів виправлення. Метод заміни і метод вставлення
- 14. Класифікація методів виправлення. Метод перероблення. Кон’юктурне виправлення
- 15. Класифікація методів виправлення. Метод переставлення. Метод видалення
- 16. Класифікація методів виправлення. Метод скорочення та метод опрацювання
- 17. Композиція рукопису. Види композиції. Особливості кожного виду композиції.
- 18. Конструкція книги. Основні елементи книги (книжковий блок і його компоненти, книжкові оправи та обкладинки, суперобкладинка)
- 19. Коректура. Необхідність коректурного прочитання рукопису. Помітки для виправлення букв і знаків.
- 20. Коректурне виправлення( авторське і редакторське). Умови ефективної коректури.
- 21. Коректурний відбиток. Види коректурних відбитків. Вимоги до коректурних відбитків.
- 22. Лінгвістичні норми редагування.
- 23. Логічні основи редагування текстів. Вимоги до означень. Закони логіки і їх значення у роботі з текстами. Причини виникнення логічних помилок
- 24. Межі втручання редактора в авторський оригінал
- 25. Мета і завдання редагування. Методи і методики редагування. Методологічна база редагування.
- 26. Методи контролю (параметричні, спискові, шаблонні, структурні, аналітичні, когнітивні, положеннєві, компаративні тощо)
- 27. Методи контролю композиції. Недоліки композиції і способи їх усунення у роботі над текстом
- 28. Норми без макетного і макетного верстання.
- 29. Основні завдання теорії видавничої діяльності та теорії редагування
- 30. Особливості верстання текстів різних видів (суцільного прозового, віршованого, драматичного)
- 31. Особливості нетекстової частини рукопису (верстання таблиць, формул, ілюстрацій)
- 32. Особливості редагування перекладів.
- 33. Перевірка фактичного матеріалу. Вимоги, які ставляться до редактора у роботі з цифрами і цитатами.
- 34. Періодизація розвитку редагування
- 35. Поняття тексту у редакторській практиці. Основний, додатковий, допоміжний текст. Ознаки тексту.
- 36. Поняття факту і фактичного матеріалу рукопису. Система фактів твору. Осн вимоги у роботі з фактами. Причини виникнення фактичних помилок.
- 38. Правила складання і верстання елементів видання (авантитул, контртитул, фронтиспис, титул. Аркуш, зворот титула, шмуцтитул)
- 39. Правила складання і верстання елементів видання (передмова, вступна стаття, присвята, епіграф, сигнатура, норма)
- 40. Принципи виміру друкарських шрифтів. Система Піка та система Дідо
- 41. Редагування як синтез операцій контролю та синтезу. Межі усунення помилок та ступінь редагованості рукопису
- 42. Редакторська підготовка видань. Особливості редагування газетних і журнальних текстів.
- 43. Особливості редагування довідкових текстів.
- 44. Особливості редагування наукової літератури.
- 45. Особливості редагування підручникової літератури.
- 46. Особливості редагування рекламних текстів
- 48. Особливості редагування текстів художньої літератури.
- 49. Редакційна норма, її визначення, структура норм. Основна суперечність нормативної бази. Потужність і динамічність нормативної бази
- 50. Реципієнт. Групи реципієнтів за можливістю сприймання повідомлень різної синтактичної складності, за рівнем знань структури повідомлень, і за професійним рівнем.
- 51. Реципієнт. Групи реципієнтів за рівнем семантичної складності їх тезаурусів, за довільністю та за мотивами сприймання.
- 52. Роль редактора у взаємодії автор-читач. Фонові знання (комунікативний фон), типии фонових знань.
- 53. Рубрикація. Види рубрик. Способи нумерації рубрик.
- 55. Сторінка складання. Визначення розмірів сторінки складання.
- 57. Сучасні орфографічні норми української мови. Важливість їх дотримання під час редагування рукопису
- 60. Шрифт видання. Визначення поняття «шрифт». Принципи класифікації сучасних шрифтів.