51. Реципієнт. Групи реципієнтів за рівнем семантичної складності їх тезаурусів, за довільністю та за мотивами сприймання.

Реципієнт (читач, слухач, глядач) повідомлень — це фізична особа, яка через аналізатори (органи сприйняття) послідовно сприймає повідомлення. Реципієнт повинен знати мову конкретного суспільства, в якому живе (одну чи краще кілька), володіти тезаурусом, що дає йому змогу сприймати й розуміти повідомлення певної складності. Крім того, звичайно, бажано, щоби реципієнт умів інтерпретувати повідомлення, тобто здійснювати ті чи інші операції, наприклад логічні, над вжитими в повідомленні знаками

(словами) та їх зв'язками. Повідомлення, як відомо, готують не для одного реципієнта, а для певної їх кількості — окремих груп, які ще називають реципієнтськими (читацькими, глядацькими чи слухацькими) аудиторіями. Групи реципієнтів за рівнем семантичної складності їх тезауруса. Однією з найпростіших моделей тезауруса реципієнтів є їх словник пасивної лексики. Складнішою є така модель, в якій між словами словника встановлено семантичні зв'язки. Такі тезауруси існують, проте у видавничій практиці їх поки що не застосовують. Як модель тезаурусів для визначення складності тексту використовують словник-мінімум конкретної мови, утворений за певними методиками. За рівнем семантичної складності тезаурусів реципієнтів доцільно ділити на сім груп: — з дуже складним тезаурусом; — зі складним тезаурусом; — з не дуже складним тезаурусом; — зі звичайним тезаурусом; — з не дуже простим тезаурусом; — з простим тезаурусом; — з дуже простим тезаурусом. Очевидно, що чим складнішим є повідомлення, тим, як правило, вищим є середній освітній рівень тої групи реципієнтів, для якої воно призначене. Однак, знаючи про такий загальний зв'язок, не слід забувати, що завдяки тренуванням (наприклад, самостійному регулярному читанню) реципієнти і без відповідного освітнього рівня можуть сприймати повідомлення високої складності.

Крім того, існує зв'язок між групами реципієнтів та їх віком: чим складнішими є повідомлення, тим у середньому старші за віком реципієнти можуть їх сприймати. Хоча, знову ж таки, й тут є винятки: реципієнти молодшого віку з вищою освітою можуть сприймати складніші повідомлення, ніж реципієнти старшого віку з початковою освітою. Звернемо увагу й на те, що класифікації реципієнтів за синтаксичною та семантичною складністю в певних випадках можуть потребувати більшої деталізації, тобто поділу на кількість груп більшу семи (наприклад, під час редагування дитячої літератури для дітей трьох, чотирьох і п'яти років або роботи над підручником для другого, третього чи четвертого класу). Групи реципієнтів за довільністю сприймання: — реципієнти, які добровільно, згідно з власними бажаннями сприймають повідомлення і не хочуть припиняти сприймання до завершення повідомлення (наприклад, діти, які читають "Робінзона Крузо" Д. Дефо ще до того, ніж це передбачено шкільною програмою); —реципієнти, які вимушено, всупереч власним бажанням сприймають повідомлення, знаючи, що зобов'язані це зробити (наприклад, певна частина учнів або студентів, які студіюють навчальну літературу, або ж особи, які вивчають технічну інструктивну літературу — "Правила дорожного руху" — на курсах водіїв автотранспорту); —реципієнти, які випадково, всупереч власним бажанням сприймають повідомлення, але знають, що можуть припинити сприймання в будь-яку мить (наприклад, люди, які випадково через присутність біля радіо чи телевізора сприймають агітаційні або рекламні повідомлення). Групи реципієнтів за мотивами сприймання (для добровільного сприйманняI: — реципієнти, які бажають задовольнити емоційні потреби (наприклад, перечитати вірші про кохання, щоб отримати заряд позитивних емоцій); —реципієнти, які бажають задовольнити естетичні потреби (наприклад, переглянути альбом з репродукціями полотен Дувру); — реципієнти, які бажають задовольнити пізнавальні потреби (наприклад, дізнатися з радіоновин про результат футбольного матчу); — реципієнти, які бажають задовольнити навчальні потреби (наприклад, на основі порад навчитися готувати консерви в домашніх умовах). Задоволення бажань відбувається через сприймання нової інформації. Тому будь-які мотиви завжди пов'язані з отриманням нової інформації. За межами цієї класифікації додатково слід виділити групу реципієнтів, які бажають придбати повідомлення як об'єкт споживання, тобто, наприклад, книжки модних авторів "для оформлення книжкової полиці" чи дорогі престижні журнали "для журнального столика".