52. Роль редактора у взаємодії автор-читач. Фонові знання (комунікативний фон), типии фонових знань.

Трансляція повідомлень полягає в тому, що редактор повинен повідомлення: а) „перекласти" з внутрішньої мови автора на зовнішню мову реципієнта; б) проконтролювати на основі нормативної бази; в) „прив’язати" до конкретних умов акту передачі (часу, місця, обставин тощо); г) оптимізувати за низкою параметрів.

Трансляція - від латин. мови означає перенесення. Трансляцію здійснюють, вносячи в повідомлення виправлення. Редактор повинен встановити, в якому відношенні до дійсності перебуває інформація повідомлення; перевірити істинність тих тверджень повідомлення, значеннями модальності яких є „реальність" (істинність лише найважливіших тверджень).

Завдання для трансляції повідомлення. Редактор повинен досягати вказаної мети шляхом виконання низки завдань. Найважливіші з них: Адаптація повідомлень (пристосувати мову повідомлення та інформацію до мови тої групи реципієнтів, для якої воно призначене). Адвербіалізація повідомлень - пристосувати інформацію до того місця, часу, ситуації, в яких реципієнти сприйматимуть повідомлення. Нормалізація повідомлень - привести норми повідомлення, реалізовані автором, у відповідність до тих норм, якими користується реципієнт (лінгвістичні, орфографічні, орфоепічні, граматичні, пунктуаційні). Рецепціація повідомлень - реалізувати в повідомленні лише механізми сприйняття інформації, відкинувши норми її породження. Інтерпретація повідомлень - (тексти класиків, тексти деяких документів) - дати коментарі до повідомлення, щоб пояснити незрозумілі речення. Редактор не має права вносити виправлень у сам текст. Уніфікація - для понятійних повідомлень. Дати елементи повідомлення згідно зі стандартами. Політизація - надати або усунути певне політичне забарвлення. Естетизація - привести у відповідність із нормами прекрасного. Етизація - узгодити повідомлення з нормами моралі, нормами професійної етики. Мімізація - зменшити кількість відхилень у повідомленні.

Фонові знання – знання реципієнта, яких достатньо для адекватного сприйняття тексту. Типи: соціальні (відомі всім членам суспільства), індивідуальні (відомі лише двом), колективні (відомі членам певного колективу).