21. Коректурний відбиток. Види коректурних відбитків. Вимоги до коректурних відбитків.
Коректурний відбиток – це відбиток тексту, що виготовляється на різних стадіях поліграфічного процесу і призначений для коректування.
Види коректурних відбитків: Технічне складання (гранки), верстка (зверстані аркуші), звірні аркуші (для звірення). Технічне складання – відбиток авторського оригіналу, відредагований редактором. Це перша коректура, тому всі необхідні виправлення виконуються максимально. Комп’ютеризовані технології дають змогу відразу верстати сторінки, а не відливати літери чи рядки як це було при металевому складанні. Проте газетні і журнальні видання, а також складні за верстанням видання першу коректуру можуть давати в гранках. Гранка – коректурний відбиток з довільною кількістю рядків однакових по ширині (сторінки складання не сформовані). Текст у гранках вимагає від коректора особливої уваги, необхідно фіксувати початкові і кінцеві рядки кожної гранки, щоб уникнути повторів або втрати рядків. Верстка (зверстані аркуші) – сформовані у друковані аркуші сторінки складання і відбитки з них. У верстку вносять найнеобхідніші виправлення, особливо ті, що не були помічені у технічному складанні. Це друга коректура. Звірні аркуші (сторінки для звірення) – друковані аркуші складання і коректурні відбитки з них, одержані видавництвом після виправлення друкарнею складання у зверстаних аркушах. Звірні аркуші можуть роздруковуватись суцільно, тобто увесь текст потрібно читати (у складних виданнях) або вибірково, тобто лише ті сторінки, призначені для коректурного читання, в яких у попередній верстці було багато виправлень.
Вимоги до коректурних відбитків: вони мають бути виконані на якісному папері з шириною бічних полів не менше 5 см; усі літери і знаки чітко видрукувані; обов’язкова наскрізна нумерація у відбитках одного видання. Свою роботу над коректурними відбитками редактор закінчує підписанням верстки в друк, а сигнального примірника на випуск в світ. Сигнальний примірник – перший, пробний примірник книги, журналу чи видання який направляється у видавництво як зразок тиражу для затвердження. Затверджений сигнальний примірник є документом, на основі якого друкарня випускає весь тираж.
- 1. Автор рукопису. Група авторів за типом повідомлення, за майстерністю подання інформації, за обсягом тезаурусів та за переслідуваною метою
- 2. Автор рукопису. Групи авторів за типом повідомлення, за ступенем самостійності, за досвідом готування повідомлень
- 3. Важливість дотримання психолінгвістичних, етичних, юридичних та інших норм під час редагування рукопису
- 4. Верстка. Види верстання. Особливості роботи над версткою.
- 5. Визначення методів редагування. Формалізовані і неформалізовані методи редагування
- 6. Визначення помилки. Помилки (істотні та неістотні). Види помилок
- 8. Етапи видавничого процесу (авторський, редакційний, конструювання, поліграфічного відтворення, тиражування, розповсюдження).
- 9. Завдання і значення редагування. Визначення об’єкта і предмета редагування
- 10. Зародження й етапи поширення друкарства у світі . Перші українські друкарні.
- 11. Значення г. Нарбута для української шрифтової школи
- 12. Класифікація методів виправлення. Метод заміни і метод вставлення
- 14. Класифікація методів виправлення. Метод перероблення. Кон’юктурне виправлення
- 15. Класифікація методів виправлення. Метод переставлення. Метод видалення
- 16. Класифікація методів виправлення. Метод скорочення та метод опрацювання
- 17. Композиція рукопису. Види композиції. Особливості кожного виду композиції.
- 18. Конструкція книги. Основні елементи книги (книжковий блок і його компоненти, книжкові оправи та обкладинки, суперобкладинка)
- 19. Коректура. Необхідність коректурного прочитання рукопису. Помітки для виправлення букв і знаків.
- 20. Коректурне виправлення( авторське і редакторське). Умови ефективної коректури.
- 21. Коректурний відбиток. Види коректурних відбитків. Вимоги до коректурних відбитків.
- 22. Лінгвістичні норми редагування.
- 23. Логічні основи редагування текстів. Вимоги до означень. Закони логіки і їх значення у роботі з текстами. Причини виникнення логічних помилок
- 24. Межі втручання редактора в авторський оригінал
- 25. Мета і завдання редагування. Методи і методики редагування. Методологічна база редагування.
- 26. Методи контролю (параметричні, спискові, шаблонні, структурні, аналітичні, когнітивні, положеннєві, компаративні тощо)
- 27. Методи контролю композиції. Недоліки композиції і способи їх усунення у роботі над текстом
- 28. Норми без макетного і макетного верстання.
- 29. Основні завдання теорії видавничої діяльності та теорії редагування
- 30. Особливості верстання текстів різних видів (суцільного прозового, віршованого, драматичного)
- 31. Особливості нетекстової частини рукопису (верстання таблиць, формул, ілюстрацій)
- 32. Особливості редагування перекладів.
- 33. Перевірка фактичного матеріалу. Вимоги, які ставляться до редактора у роботі з цифрами і цитатами.
- 34. Періодизація розвитку редагування
- 35. Поняття тексту у редакторській практиці. Основний, додатковий, допоміжний текст. Ознаки тексту.
- 36. Поняття факту і фактичного матеріалу рукопису. Система фактів твору. Осн вимоги у роботі з фактами. Причини виникнення фактичних помилок.
- 38. Правила складання і верстання елементів видання (авантитул, контртитул, фронтиспис, титул. Аркуш, зворот титула, шмуцтитул)
- 39. Правила складання і верстання елементів видання (передмова, вступна стаття, присвята, епіграф, сигнатура, норма)
- 40. Принципи виміру друкарських шрифтів. Система Піка та система Дідо
- 41. Редагування як синтез операцій контролю та синтезу. Межі усунення помилок та ступінь редагованості рукопису
- 42. Редакторська підготовка видань. Особливості редагування газетних і журнальних текстів.
- 43. Особливості редагування довідкових текстів.
- 44. Особливості редагування наукової літератури.
- 45. Особливості редагування підручникової літератури.
- 46. Особливості редагування рекламних текстів
- 48. Особливості редагування текстів художньої літератури.
- 49. Редакційна норма, її визначення, структура норм. Основна суперечність нормативної бази. Потужність і динамічність нормативної бази
- 50. Реципієнт. Групи реципієнтів за можливістю сприймання повідомлень різної синтактичної складності, за рівнем знань структури повідомлень, і за професійним рівнем.
- 51. Реципієнт. Групи реципієнтів за рівнем семантичної складності їх тезаурусів, за довільністю та за мотивами сприймання.
- 52. Роль редактора у взаємодії автор-читач. Фонові знання (комунікативний фон), типии фонових знань.
- 53. Рубрикація. Види рубрик. Способи нумерації рубрик.
- 55. Сторінка складання. Визначення розмірів сторінки складання.
- 57. Сучасні орфографічні норми української мови. Важливість їх дотримання під час редагування рукопису
- 60. Шрифт видання. Визначення поняття «шрифт». Принципи класифікації сучасних шрифтів.