4. Верстка. Види верстання. Особливості роботи над версткою.

Верстання – це оптимальне розкладання прямокутних зображувальних елементів (кегельних площин знаків, ілюстрацій, таблиць, формул тощо) на прямокутній площині друкарської форми чи аркуша паперу з дотриманням оригіналу й поліграфічних норм. У видавничій справі розрізняють два види верстання: макетне та безмакетне. Таке розмежування виникло через те, що існує дві групи видань, які суттєво відрізняються методами верстання: газетно-журнальні та книжкові. Газети і деякі журнали (переважно журнали великого формату з багатостовпцевим набором, великою кількістю рубрик та ілюстрацій) верстають на основі заздалегідь створеного макету сторінки. Для верстання книг заздалегідь підготовані макети сторінок не потрібні, оскільки немає значення, на яких сторінках будуть розташовані певні повідомлення чи їх частини. Сюди ж належить і частина журналів, які опрацьовують за такою ж технологією (як правило, це журнали з одностовпцевим набором, малою кількістю ілюстрацій; н-д, наукові журнали). Враховуючи це, норми верстання можна об’єднати в три групи: загальні (тобто такі, що не залежать від виду видання), для безмакетного та макетного видання. Загальні норми верстання: - прийняті параметри і шаблони верстання (поля, втягування, відстань між рядками й абзацами, способи вирівнювання, величини абзацних відступів, оформлення окремих компонентів видання) у всьому виданні повинні бути однаковими; - тексти, набрані меншим кеглем і з втягуванням, відділяють зверху і знижу більшим інтерліньяжем; - верстання повинно бути привідним (рядки лицьової сторони паперу повинні бути навпроти рядків на звороті аркуша); - сторінку (стовпець) не можна закінчувати переносом; - сторінка (стовпець) не може починатися останнім рядком абзацу і закінчуватися його першим рядком; - посторінкові примітки заверстують внизу сторінки (стовпця), де на них є посилання (примітки повинні бути відділені від основного тексту горизонтальною лінійкою, зверху і знизу якої інтерліньяж збільшують); - пробіл над рубрикою повинен бути у півтора рази більшим, ніж під рубрикою (величина пробілу повинна бути кратною висоті кегля основного шрифту; на початку сторінки всередині розділу пробіл над рубрикою не потрібен); - на сторінці (у стовпці) над і під рубрикою повинно стояти не менше трьох рядків тексту; - починати й завершувати повідомлення (його розділ) має текст, повідомлення не можна починати й закінчувати нетекстовими елементами; - нетекстові компоненти видання (ілюстрації, таблиці, формули тощо) повинні бути заверстані після того місця у повідомленні, де на них є посилання, і якнайближче до нього; - під час заверстування нетекстові компоненти повинні бути вирівняні стосовно рядків основного тексту; - ширина підпису лише незначно може перевищувати ширину ілюстрації. Норми безмакетного верстання: - розмір тексту на першій сторінці розділу повинен дорівнювати 3/4-м її висоти. Розмір тексту на останній сторінці повинен дорівнювати як мінімум ¼-й її висоти, але як максимум бути на три рядки меншим за повну висоту; - колонцифри набирають шрифтом тієї ж гарнітури, що й основний текст, але кеглем меншим на 2 пункти. Колонцифри не ставлять на титульних сторінках, перших та останніх сторінках розділів, а також на повністю зайнятих ілюстраціями; - рубрики-ліхтарики заверстують на парних сторінках зліва, а на непарних – справа; - коли на сторінці після заверстування нетекстових елементів залишається ще місце для трьох чи менше рядків тексту, то в такому випадку ці рядки переносять на наступну сторінку; - нетекстові компоненти, які через великий горизонтальний розмір подають вертикально (таблиці, рисунки), розташовують: на парній сторінці – верхньою частиною до зовнішнього поля сторінки, а на непарній – верхньою частиною до внутрішнього поля (корінця); - колонтитули не ставлять на титульних, початкових, кінцевих та вихідних сторінках; - стовпці повинні бути відділені між собою пробілами, а при потребі ще й вертикальними лінійками; - лінії шрифту рядків тексту в суміжних стовпцях повинні бути на одному рівні, тобто одні навпроти одних; - таблиці та ілюстрації можна заверстувати на формат одного чи кількох стовпців, а формули – на формат лише одного стовпця. Норми макетного верстання: Норми верстання газетно-журнальних видань ті самі, що й для книжково-журнальних, але трохи послаблені: рядки можуть бути вирівняні лише стосовно першого та останнього у стовпцях; стовпець може закінчуватися переносом; над і під рубрикою в стовпці може бути менше, ніж три рядки тощо. Крім того, для газетно-журнальних видань існують і свої власні норми: - нерекламні повідомлення повинні бути розташовані на сторінках видання залежно від ступеня їх новизни, цінності, майстерності, а також залежно від місця розташування постійних рубрик; - рекламні повідомлення повинні бути розташовані на сторінках видання залежно від розміру оплати за їх публікування; - кожне повідомлення повинно мати чіткі виділені границі (лінійками, пробілами тощо); - коли на сторінці є кілька повідомлень, то рубрики, що стосуються повідомлення із кількох стовпців, можна набирати на сумарну ширину цих стовпців (винятком є той випадок, коли повідомлення чітко відділені іншими засобами); - у сусідніх стовпцях ілюстрації чи врізні рубрики повинні бути на різні рівнях, це може призвести до виникнення нісенітниці, пов’язаної з послідовним читанням; - тексти, набрані в рамці, повинні бути відділені пробілом від рамки як із середини (по всьому периметру), так і ззовні від оточуючого тексту чи інших нетекстових елементів; - знаком примітки в газетно-журнальних виданнях повинна служити зірочка; - коли продовження повідомлення йде на іншу, але не наступну сторінку, тоді в кінці сторінки (стовпця) вказують: Продовження на с.хх – і виділяють цей текст накресленням.