53. Рубрикація. Види рубрик. Способи нумерації рубрик.

Повідомлення складається з композиційних одиниць. Цим одиницям дають імена, які називають рубриками. Утворену зі всього повідомлення множину рубрик, подану в порядку розташування композиційних одиниць, називають рубрикацією. Така рубрикація є моделлю композиційної будови (структури) повідомлення. Рубрикаційні моделі класифікують за певними основами поділу. По-перше, за часом створення. Відповідно виділяють попередню рубрикацію, що створена до написання повідомлення, або план, а також фактичну рубрикацію, укладену на основі вже написаного повідомлення, або зміст. По-друге, за ступенем деталізації. При цьому виділяють рубрикації: звичайні, які охоплюють лише рівень розділів; деталізовані, які охоплюють рівень розділів і рівень НФЄ; детальні, які охоплюють рівень розділів, НФЄ і навіть речень. По-третє, за наявністю в рубрикації даних про обсяги кожної з композиційних одиниць. Відповідно, виділяють: рубрикації, що не містять даних про обсяги композиційних одиниць, і такі, що містять їх. По-четверте, за наявністю рубрикації в складі повідомлення. Виділяють: рубрикації, які не публікують разом із повідомленням, а використовують лише під час редагування повідомлень (їх називають робочими); рубрикації, що винесені в окремий додаток до повідомлення, виступають як окремий елемент його видавничої структури і в яких вказано координати кожної композиційної одиниці (їх називають змістом). На основі рубрикації можна визначити вид композиційної структури повідомлення.

Види рубрик Класифікація рубрик частково вже була подана). Крім того, рубрики класифікують і за іншими ознаками. Залежно від того, куди входить рубрика (в основний текст чи апарат видання), їх ділять на системні та позасистемні. Системні рубрики відтворюють лише основний текст; позасистемні — елементи апарату видання: передмови, списки літератури, покажчики, додатки, післямови тощо, які не належать до наскрізної нумерації композиційних одиниць основного тексту. Залежно від того, чи відтворює рубрика тему композиційної одиниці, їх ділять на тематичні, напівнімі та німі В тематичних відтворюють тему композиційної одиниці; в напівнімих — вказують лише назву рівня, до якого належить одиниця, та її порядковий номер ("Частина 8, Розділ V, "Підрозділ V); у німих — спеціальними засобами (спуском, порожніми рядками, зірочками тощо) лише фіксують, що в цій позиції є рубрика. Вважають, що абзацний відступ, який розділяє НФЄ, також є німою рубрикою. Крім того, рубрики ділять на нумеровані та ненумеровані. В нумерованих біля назви кожної рубрики стоїть її номер, а в ненумерованих — ні. Є також рубрики, що, крім тематичних назв, містять назви композиційних рівнів ("Частина", "Розділ", "Підрозділ", параграф), а також рубрики, що назв цих рівнів не включають. Ті рубрики, що позначають частини, розділи, підрозділи та параграфи, як правило, включають у зміст. Залежно від того, як розташовані рубрики стосовно основного тексту, їх ділять на перериваючі, паралельні та внутрішньо-текстові Перериваючі відділяють одну композиційну одиницю від іншої та викликають паузу під час сприймання повідомлення; паралельні дають змогу реципієнтові сприймати рубрику паралельно з основним текстом; внутрітекстові належать безпосередньо до основного тексту, а тому сприймаються як його складова частина. Таку класифікацію рубрик називають видавничою.

Поліграфічна класифікація виділяє рубрики: а) на окремій сторінці—шмуцтитули (основний текст, крім самої рубрики, на такій сторінці відсутній); б) на спуску сторінки — "шапки" (текст розташований внизу під рубрикою); в) збоку сторінки — "ліхтарики" (рубрика заверстана текстом лише справа чи зліва); г) упоперек сторінки — "поперечні" (текст розташований зверху та знизу рубрики); ґ) збоку сторінки — "кватирки " (рубрика із трьох боків — згори, знизу та зліва чи справа — заверстана текстом); д) всередині сторінки — "врізи " (рубрика із чотирьох сторін заверстана текстом). Наведені типи рубрик можна комбінувати різними способами.

Способи нумерації рубрик Нумерація рубрик у повідомленні не є обов'язковою. Проте досить часто, щоби полегшити пошук потрібних композиційних одиниць і спростити посилання на них, рубрики нумерують.

Види нумерації рубрик. Нумерація рубрик може бути лінійною, ієрархічною (індексною) та комбінованою (лінійно-індексною). Лінійна нумерація передбачає, що всім композиційним одиницям згідно з місцем їх розташування в повідомленні присвоюють номери за порядком зростання. Індексна передбачає, що композиційні одиниці нумерують так, як і в лінійній, але окремо в межах кожного композиційного рівня і в межах своєї "гілки"; між номерами ставлять спеціальні розділювачі (найчастіше крапки). Комбінована нумерація дає змогу вводити для дворівневої композиції наскрізну нумерацію композиційних одиниць.

Способи нумерації рубрик. Лінійна нумерація може бути цифрова (позначена арабськими чи римськими цифрами) або літерна (позначена кириличними чи латинськими літерами). Недоліками такого способу нумерації є те, що: а) зміна номера однієї композиційної одиниці (при видаленні одних чи вставленні інших) вимагає зміни номерів тих одиниць, які йдуть далі; б) для літерної нумерації кількість композиційних одиниць не може перевищувати кількості літер в алфавіті. При використанні літерної нумерації до тематичних рубрик часто додають назви композиційних рівнів: Розділ 1, Розділ 2, Розділ 5. Індексна нумерація має кілька способів організації: індексна цифрова крапкова, індексна цифрова (або літерна) безкрапкова та індексна літерно-цифрова з використанням вербальних назв композиційних рівнів. Можливі й інші способи нумерації , проте вони надто складні для реципієнтів і незручні в користуванні. Індексна цифрова крапкова нумерація полягає в тому, що фрагменти кожного композиційного рівня нумерують арабськими цифрами від 0 до N і записують послідовно, відокремлюючи крапками. Отже, для внутрітекстових посилань номери розділів будуть зручними: 1.2; 2.1.2; 2.2 і т. д. Перевагою цього способу нумерації є також і те, що зміна номера рубрики однієї композиційної одиниці не призводить до перенумерації рубрик в інших "гілках". Наведений варіант індексної нумерації є найпоширенішим. Варіантом індексної цифрової крапкової нумерації є додавання до індексних номерів назв композиційних рівнів. Індексна цифрова (або літерна) безкрапкова нумерація має подібну структуру індексних номерів, але крапок між індексами не використовує. Суттєвим недоліком такого способу нумерації є те, що на кожному ієрархічному рівні в цифровій нумерації може бути найбільше 10, а в літерній — 33 для кирилиці та 26 для латиниці композиційних одиниць. Таке обмеження не завжди може бути дотримане у видавничій практиці, що й звужує сферу використання цієї нумерації. В індексному літерно-цифровому способі нумерації для утворення номерів використовують одночасно і цифри, і літери. До рубрик можуть додавати назви композиційних рівнів і тоді вони заміняють частину індексного номера. Приклад. Частина А. Ххххххх Недоліком такої нумерації є незручність внутрітекстових посилань, оскільки і Частина А, і Частина Б можуть мати Розділ 1. Комбінована лінійно-індексна нумерація, як зазначено вище, передбачає існування в повідомленні не більше двох ієрархічних рівнів. Композиційним одиницям вищого рівня дають одну наскрізну нумерацію (цифрову або літерну), а одиницям нижчого — іншу, як правило, — цифрову. Крім того, композиційним одиницям можуть давати назви рівнів, до яких вони належать. Приклад. Розділ 1. Ххххххх §1. Хххххххххх Недоліком такої нумерації є те, що вона не може мати більше, ніж два рівні ієрархії, а при виправленнях одного номера вимагає виправлення всіх наступних.