Подальший технічний прогрес в кіно

Хоча перший примітивний кольоровий фільм (з червоно-зеленою гаммою, без синього кольору) вийшов ще 1922 року, він не вразив глядачів. Перший «повноцінно кольоровий» короткометражний фільм системи «Technicolor» під назвою «La Cucaracha» вийшов 1934 року. Перший же повнометражний кольоровий фільм «Бекі Шарп» американського режисера вірменського походження Рубена Мамуляна вийшов 1935 року, цей рік і прийнято вважати за рік появи кольорового кіно. У СРСР перший ігровий кольоровий фільм «Груня Корнакова» був знятий вже 1936 року.

У 1950–х роках технічний прогрес зайшов ще далі. Розробка і впровадження магнітного запису і відтворення звуку, а також створення і освоєння нового вигляду кінематографа (панорамного, стереоскопічного, поліекранного і ін.) привели до значного підвищення якості показу фільмів, почали говорити про «ефект присутності» глядача. Враження посилювалося стереофонічним відтворенням звуку, що дозволяв створювати «просторову звукову перспективу» – звук як би слідує за зображенням його джерела, викликаючи ілюзію реальності джерела звуку.

У теперішній же час існують дуже витончені системи звукового супроводу кіно. Число окремих звукових каналів доходить до 7, а в екзотичних системах навіть до 12. Зрозуміло, все це покликане підсилити глибину занурення глядача в атмосферу фільму, що проглядається.