«Інвалід» не означає «непрацездатний»

Джерело: Слово трудівника. – 2 грудня 2009 року. – С. 3.

Згідно із законодавством України інвалід – це особа, яка потребує соціальної допомоги і посиленого соціального захисту, а також відповідних заходів з боку держави для забезпечення її законодавчо визначених прав. Відтак, забезпечення правових гарантій соціального захисту інвалідів – один із пріоритетних напрямків діяльності служби зайнятості.

Ми допомагаємо громадянам з обмеженими можливостями у підборі роботи, яка їм підходить, надаємо інформаційні, психологічні та юридичні послуги. З цією метою проводиться комп’ютерне діагностування, яке допомагає виявити професійні схильності вищевказаної категорії громадян.

У районному центрі зайнятості функціонують куточки для осіб з обмеженою працездатністю. В них розміщено інформацію про види послуг, які надаються державною службою зайнятості, перелік та адреси організацій та установ, що займаються питаннями соціальної та професійної реабілітації осіб з фізичними вадами. Постійно оновлюється інформація про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів. Спеціалісти відділів взаємодії з роботодавцями активно працюють над тим, щоб підвищити мотивацію роботодавців щодо працевлаштування осіб з інвалідністю.

У рамках проведення акції «Тиждень зайнятості громадян, які мають інвалідність» у центрі зайнятості 27 листопада пройшов профінформаційний семінар «Соціальна адаптація людей з обмеженими фізичними можливостями», в якому взяли участь представники районного товариства інвалідів. Так, голова товариства С. В. Бондарчук розповів про проблеми інвалідів та про послуги, які надає їм Якимівське районне товариство інвалідів, начальник відділу призначення пенсій Якимівського відділення Пенсійного фонду України О. І. Забара – про призначення та перерахування пенсій, заступник начальника управління соціального захисту населення В. А. Косе – про соціальні виплати інвалідам, навчання за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів тощо. Директор центру зайнятості О. О. Маругін та заступник директора О. Г. Мартинова розповіли учасникам семінару про заходи, які вживаються для сприяння працевлаштуванню осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Під час проведення акції працювали консультаційні пункти, де інвалідам, які звертались до центру зайнятості, надавалась допомога в підборі підходящої роботи, інформаційні та профконсультаційні послуги з інформацією про можливість навчання та професійної реабілітації інвалідів. Всі бажаючі отримали буклети з інформацією про послуги державної служби зайнятості.

Спеціально для проведення «Тижня зайнятості громадян, які мають інвалідність» протягом місяця профінформаційний сектор центру зайнятості оновлювався матеріалами, що містять корисну інформацію для інвалідів. Це дало їм можливість отримати необхідну інформацію самостійно.

Цілеспрямована, щоденна праця по соціальному захисту людей з обмеженими фізичними можливостями дає позитивні наслідки. Так, з 27 інвалідів, що перебували на обліку в Якимівському районному центрі зайнятості, протягом року було працевлаштовано 10 чоловік, в тому числі 1 інвалід – на громадські роботи, а ще один пройшов професійне навчання (стажування) в ПП «НВП «Прогрес» з послідуючим працевлаштуванням.

АНАЛІЗ ЖУРНАЛІСТСЬКОГО МАТЕРІАЛУ

«Інвалід» не означає «непрацездатний»

(автора матеріалу не вказано)

Автор аналізу – Олена Шибаєва

Отже, стаття «Інвалід» не означає «непрацездатний» має такий формальний аспект:

Лексико-семантичні особливості:

• текст перенасичений штампами та кліше, що наближують текст до звіту:

“Згідно із законодавством України”, “ відповідних заходів з боку держави для забезпечення ”, “ З цією метою проводиться”, “ У районному центрі зайнятості функціонують ”, “ Під час проведення акції працювали консультаційні пункти”;

• наступні вирази свідчать про допомогу та спроби колективно вирішити проблему:

“Ми допомагаємо громадянам з обмеженими можливостями”, “Спеціалісти відділів взаємодії з роботодавцями активно працюють”, “та про послуги, які надає їм Якимівське районне товариство інвалідів ”.

Синтактико-стилістичні особливості:

• текст має 7 абзаців, які переважно складається із складних речень, що ускладнює його сприйняття, а наявність великої кількості однорідних членів речення свідчить про уточнювальний та пояснювальний характер журналістського твору;

• перший абзац має два речення, обидва є складними, що дозволяє сказати про складний характер висловлення думки;

• другий абзац має два речення, перше речення ускладнюється однорідними членами речення, друге – має пояснювальний характер, що допомагає легше сприйняти текст та свідчить про намагання автора пояснити деталі проблеми;

• у третьому абзаці – чотири речення: перше та третє речення є простими, друге та четверте - мають структуру складного пояснювального із однорідними членами речення та складнопідрядне пояснювальне, що свідчить про прагнення деталізації у поясненні проблеми;

• четвертий абзац має три речення, перше з яких обтяжене назвами, а друге – містить складну синтаксичну конструкцію, в якій декілька простих речень ускладнюються пояснювальними та уточнюючими елементами, третє – просте речення із однорідними членами речення та пояснювальними елементами. Все це ускладнює сприйняття абзацу, але разом з тим уточнює деталі проблеми, що не можуть бути відомі заздалегідь для пересічного читача;

• п’ятий абзац має два речення, перше з яких є складним пояснювальним реченням, друге – просте. Цей досить лаконічний абзац має на меті полегшити сприйняття тексту читачем;

• шостий абзац містить два речення, перше з яких обтяжене назвою, друге – просте, що сприймається легко, такі речення свідчать про спробу автора зробити текст більш легким до сприйняття;

• сьомий заключний абзац містить два речення, останнє з яких обтяжене статистичними даними, що вказує на намагання автора підвести підсумок та структурувати все, що було сказано попередньо.

Психолінгвістичний і соціолінгвістичний аналіз формальних особливостей статті дозволяє фіксувати такі особливості:

• текст складний для сприймання, це впливає на його розуміння;

• текст переобтяжений «формальними» виразами, що надає йому рис звіту;

• у тексті відстежується прагнення автора до пояснення та структуризації різноманітних елементів (уточнювальні речення, однорідні члени речення);

• в тексті превалюють сухі вислови, що позбавляють текст онаочнення;

• вдало використана статистика в останньому абзаці показує реальну картину вирішення проблеми та надає всьому текст відчуття реальності проблеми та результати її вирішення.

Змістовий (структурно-смисловий) аналіз: текст містить чітку структуру, а саме: зачин, розповідь про призначення, розповідь про конкретні заходи реалізації програми, результати.

Функціональний (рольовий) аналіз: стаття спрямована виконати інформативну роль, виконує когнітивну та ознайомчу функції.

Соціально-оціночний аналіз (оцінка явища з боку дотримання соціальних норм і зразків поведінки): журналіст-автор тексту дотримався етичних норм, матеріал є актуальним для досить вузького кола.