Олег скрипка презентує в києві новий сольний проект

Скрипка презентує у Києві новий сольний проект

25 березня, 1 і 8 квітня лідер гурту Воплі Відоплясова Олег Скрипка презентує в Києві новий сольний проект у стилі джаз-кабаре. Музична програма складається з пісень корифея української естрадної пісні 3040х років, композитора Богдана Веселовського.

Працюючи над новим проектом, Олег Скрипка і музиканти джаз-бенду провели дослідницьку роботу з відновлення та реставрації українського джазу початку ХХ століття.

Результатом цієї праці є майбутній сольний альбом, провісником якого став сингл Серце у мене вразливе, презентований на Шляхетних вечорницях (Благородних вечорницях) у жовтні 2009 року. У грудні того ж року виступ з новою програмою двічі мав аншлаг в Одесі.

"Свого часу під цю музику витанцьовувала вся галицька і буковинська молодь, і ось тепер київські паничі і панночки мають можливість і собі насолодитися витонченістю і світлим гумором пісень нашої музичного спадщини",  повідомляє прес-служба групи ВВ.

Також до програми увійшли українські шлягери (Fever, Tombe La Neige, Rien de Rien, Черемшина та інші) і найвідоміші хіти ВВ (Весна, Танці, День Народження) в унікальних джазових обробках.

"Такі вечори у нас в Україні стануть початком добре відомої у світі традиції джаз-кабаре, де панує атмосфера відкритості, елегантності і шику,  розповів Олег Скрипка.  Ця культурна оаза зможе втамувати естетично спраглих душевної пісні, всіх тих, хто має бездоганний смак і відчуття стилю. Тому ми раді зустрічатися знову й знову!".

Презентація нового проекту Олега Скрипки відбудеться 25 березня, 1 і 8 квітня в київському клубі Sullivan Room Kiev. Початок о 20:00.

Нагадаємо, що в червні 2009 року в Києві відбулися перші шляхетні вечорниці, одним з організаторів яких виступив Олег Скрипка. Подія покликана, за словами організаторів, відродити традиції вечорів елітних зборів і меценатство.

У жовтні того ж року відбувся другий раут шляхетних вечорниць.

Скромно та зі смаком – саме таким буде мій вирок щодо матеріалу. Нарешті, тут журналіст знає, чого прагне. Тобто, яку саме інформацію він повідомляє із яким забарвленням у контексті. Тільки не треба плутати забарвлення із точкою зору. Адже цей матеріал вимагає 0 % автора та максимум – інформації. Дуже невимушений та зрозумілий виклад – лише допомагає читачеві зоорінтуватися в інформаційному «просторі». Утім, кожний матеріал може мати в собі інфекцію, котрої дуже важко потому позбутися. Так, почнемо з того, що за сухими правилами замітки у ліді слід починати не з чисел, а з самої інформації. Читач не запам»ятає, коли саме станеться презентація вищезгаданого проекту «ВВ». Спершу – його цікавить саме повідомлення. Адже для деяких споживачів – проект Олега Скрипки більш важливіший, ніж терористичні дії «Аль-Каїди» у Великій Британії. По-друге ж, числова інформація повторюється у матеріалі – двічі. Цього журналісти мають уникати. Бувають випадки, коли нагадування – обов»язкове, але зловживати – не рекомендується. Адже тавтологія – часто набиває матеріал небажаним змістом. Головним відштовхуючим аспектом цього матеріалу – стали невідомі або ж складні слова. Хоча серед молоді слово «бенд» закарбувалося як норматив, старше ж покоління – досі може плутатися у подібних словесних «ризиках». Зробити новину привабливішою можна і нашими (звичними для українського суспільства) словами.

А тепер звернемося до, так званих, Богів журналістського мистецтва. Відомий в Україні репортер – Ігор Куляс (у брошурі «Ефективне виробництво теленовин») – зазначив, якщо «у тебе не має доквазів унікальності – значить унікальності у написанному немає взагалі». Такої ж думки притримуюся й я. Автор вищезгаданого матеріалу запевняє, що найвідоміші хіти гурту ВВ виконані «в унікальних джазових обробках». Але як пересічний читач, я не розумію вимірювання цієї унікальності. Кожний журналіст, що береться за такі слова, як «шедевральний», «унікальний», «винятковий» - обов»язково повинен пояснити чим саме вирізняються ті чи інші явища та предмети. Утім, вкладаючи у слова особливий зміст – журналіст повинен розуміти, що бере на себе неабияку відповідальність. Особливо великим «падінням» журналіста у замітці стало уникнення пояснень, чому «Воплі» обрали за основу проекту пісні саме композитора Богдана Веселовського. Для читача, котрий мало обізнаний у культурній проблематиці – знати подібні деталі особливо важливо. Мета самого ж матеріалу сьогодні не викликає жожних негативних емоцій. Адже такі рекламні замітки - нині на піку популярності.

ПРОБЛЕМИ КУЛЬТУРИ