Тест для перевірки поточних знань

1. Протягом останніх кількох десятиріч екологічні проблеми в усьому світі:

   1. нікого не цікавлять,

   2. виходять на передній план,

   3. вже не актуальні.

2. Екологічні проблеми в ЗМІ висвітлюються як актуальні для українського суспільства, яке зазнало значних негативних впливів (екологічних, соціальних, економічних) унаслідок техногенної катастрофи, яка сталася на:

   1. Чорнобильській АЕС,

   2. Київській ГЕС,

   3. Запорізькій АЕС.

3. На переосмислення людиною ставлення до довкілля насамперед впливають засоби масової комунікації (ЗМК), які можуть ефективно формувати екологічне:

   1. мислення театральної аудиторії,

   2. мислення політичної аудиторії,

   3. мислення масової аудиторії.

4. Доповніть речення: «Актуальність проблеми захисту навколишнього середовища для журналістики зумовлена потребою вироблення ________________ засад висвітлення екологічної тематики в сучасній українській пресі.

   1. методологічних,

   2. академічних,

   3. медичних.

5. Актуальність проблеми захисту навколишнього середовища для журналістики зумовлена зростанням соціально-комунікативного попиту на:

   1. екуменістичну інформацію (що відображає ідеологію і рух за співпрацю та взаєморозуміння між християнами різних конфесій),

   2. економічну інформацію,

   3. екологічну інформацію.

6. ЗМІ повідомляють про те, що за сприятливих економічних умов активно розвиватиметься виробництво, а відтак проблеми екології постануть:

   1. з іще більшою силою,

   2. не такими болісними,

   3. як другорядні.

7. Від представників мас-медіа, які висвітлюють екологічну тематику, нині вимагаються:

   1. концентрація волі, застосування нових методів боротьби з курінням;

   2. концентрація уваги, зусиль, застосування нових методів і знань;

   3. концентрація уваги, зусиль, застосування нових шляхів подорожі.

8. Аналіз і систематизація накопиченого досвіду української екожурналістики, визначення тенденцій у висвітленні проблем довкілля, безперечно, є необхідним для:

   1. подальшого регресу діяльності мас-медіа,

   2. подальшого скасування існуючих методів мас-медіа,

   3. подальшого вдосконалення діяльності мас-медіа.

9. Складні об’єктивні умови, а також специфічна економічна, політична атмосфера, у якій розвиваються вітчизняні ЗМК, значною мірою впливають на:

   1. способи висвітлення екологічної тематики,

   2. способи висвітлення економічної тематики,

   3. способи висвітлення технологічної тематики.

10. Однією з ознак розвитку сучасної української екопреси є:

    1. збільшення кількості видань,

    2. зменшення кількості видань,

    3. збільшення кількості людей.

11. Екотематика належить до:

    1. соціально не значущої тематики,

    2. соціально значущої тематики,

    3. спортивно значущої тематики.

12. Екологічна проблематика – це особливий різновид інформації, який:

    1. має свою специфіку подання,

    2. не має свою специфіку подання,

    3. має свою специфіку споживання.

13. Екологічна журналістика є відгалуженням журналістики:

    1. як фаху,

    2. як ремесла,

    3. як аматорства.

14. Теоретичний фундамент екожурналістики створювали відомі вітчизняні науковці:

    1. Гоян О. Я., Лизанчук В. В.;

    2. Прилюк Д., Москаленко А.;

    3. Партико З., Серажим К.

15. Нині успішно продовжують розвивати напрямок масовоінформаційної екодіяльності такі дослідники:

    1. Іванов В., Різун В.;

    2. Бєляков О., Беневоленська Т.;

    3. Горевалов С. І., Холод О. М.

16. Аналіз наукових праць засвідчив, що проблемам висвітлення екологічної тематики сьогодні приділяється:

    1. недостатня увага,

    2. достатня увага,

    3. мінімальна увага.

17. Нині щодо нової спеціалізації – екологічна журналістика – можна говорити, стихійне самоформування:

    1. продовжується,

    2. завершене,

    3. не завершене.

18. Нині слід вважати, що заснування напряму діяльності екологічної журналістики, її методико-теоретичної базу:

    1. тільки починається,

    2. вже завершується,

    3. активно розвивається.

19. Чи не єдиним підручником з екожурналістики нині вважається той, який написали і видали дослідники:

    1. Московського державного університету,

    2. Київського національного університету імені Тараса Шевченка,

    3. Київського міжнародного університету.

20. Нині існує перекладений та адаптований до наших умов посібник з екожурналістики, який містить не лише теоретичну частину, а й систематизований аналіз практичного досвіду висвітлення екотематики і підготовлений:

    1. американськими екожурналістами-теоретиками,

    2. китайськими екожурналістами-теоретиками,

    3. радянськими екожурналістами-теоретиками.

РОЗДІЛ 5