+Том 1 - ПРОБЛЕМАТИКА ЗМІ - 521 стор

Конкурувати із чорними археологами вчені не можуть

Прикраси кріпилися на пояс воїна. Виготовлені із золота, оздоблені альмандинами – червоним дорогоцінним камінням. Одеські вчені розповіли про унікальні знахідки коштовних прикрас кінця V ст. Їх знайшли на території області, біля озера Ялпуг, яке розташоване на кордоні з Румунією. Прикраси належали представникові зниклого східноєвропейського народу гунів. Це кілька золотих предметів, кінська збруя та елементи одягу.

2006–го в Білгород-Тірську експедицію чоловік приніс диск із фото 30 прикрас. Сказав, знайшов їх біля озера Ялпуг. Очевидно, металошукачем. У нього взяли диск і забули про нього. «Чотири роки цим ніхто не займався. Місяць тому в розмові з колегами я згадав про диск, показав фото. Між одеськими археологами говорять, чоловік хотів продати прикраси на чорному ринку. Але не встиг, їх украли,» – розповідає Олег Савельєв, 30 років, працівник Одеського інституту археології. Він вважає, що предмети все ж продали у приватну колекцію знатного українця.

Особливість прикрас гунів – золото, поєднане з червоними дорогоцінними каменями. Замовляли їх неодмінно в грецьких майстрів, чи в Константинополі. Прикраси потребували філігранної роботи, – говорить археолог Тетяна Самойлова, 62 роки. Одеські історики вважають, що така колекція коштує від кількох сотень тисяч доларів до мільйона.

Зі слів Савельєва, серед предметів були золоті накладки з альмандинами, які кріпилися до сідла, деталі уздечок, срібні кільця, пряжки. А також поясна гарнітура: пряжка, накладка, золота скоба для підвішування піхви меча. Альмандини схожі на рубіни, у той час їх виготовляли лише в Константинополі.

Хотілося б вірити, що це речі Атілли – вождя гунів із 434-го по 453 рік нашої ери, який об’єднав під своєю владою варварські племена від Рейну до Північного Причорномор’я. Але доказати це не можемо. Речі престижні, належали людині з найвищої ланки гунської общини. Очевидно, це могила хана. Такого рівня поховань кінця V століття нашої ери є лише чотири по всій Європі. Зокрема в Румунії та Угорщині. Тетяна Самойлова додає, що для українських музеїв така колекція безцінна. Але конкурувати із чорними археологами вчені не можуть.

В них хороші металошукачі. А в нас бракує коштів. Щоб розкопати один курган, треба 100 тисяч гривень. Звертаємося в міліцію зі скаргами на цих злодіїв. Нам відповідають: ”У нас щодня людей вбивають. А ви хочете, щоб ми займалися якимись черепками”.

АНАЛІЗ ЖУРНАЛІСТСЬКОГО МАТЕРІАЛУ

Автор аналізу – Гребінь Максим

Стаття «Прикраси гунів знайшли під Одесою» журналіста Оксани Худояр має такий формальній аспект:

Лексико-семантичні особливості: Автор використовує багато історичних термінів (гуни, Константинополь, давньогрецькі..) та географічних положень (Угорщина, Румунія, Північне Причорномор’я), за допомогою яких намагається ширше розкрити досліджувану тему. Намагається надати певну офіційність та документальність статті. Викладає факти сухо, без емоцій, трішки іронізуючи події.
Синтактико-стилістичні особливості:

Перший абзац складається із п’яти речень, чотирьох простих та одного складного. Це зумовлюється простою констатацією фактів.
Другий абзац складається із восьми коротких простих речень що мають наметі викладення фактів без пояснень та доповнень, містить пряму мову.
Третій абзац складається із чотирьох складних речень. Вживаються історичні та наукові терміни. Автор намагається якнайкраще розказати та пояснити відомості та додаткову інформацію.
Четвертий абзац складається із трьох речень, двох складних та одного простого. Автор вживає багато термінів та перераховувань однотипних предметів для відтворення детальної картинки предмету та подій що його супроводжували.
П’ятий абзац містить вісім речень. Сім простих і одне складне. Автор знов переходить до чітких не перегружених інформацією речень. Що пояснюється намаганням автора у тезах зробити певні висновки.
Шостий абзац складається із чотирьох речень. Трьох простих і одного складного, з прямою мовою. Це зумовлюється тим, що автор намагається зіронізувати події і залишити питання відкритим.

Психолінгвістичний та соціолінгвістичний аналіз дозволяє фіксувати такі особливості:

Намагання автора надати статті документальності ті історичності (вказування історичних та географічних термінів);
Прагнення до максимальної стриманості від власної суб’єктивності у статті, невтручання у перебіг подій, а лише їх висвітлення;
Невіра у виправлення ситуації (іронічність останнього речення).

Змістовий (структурно-смисловий) аналіз.

Стаття не маж чітко окресленого вступу та висновку. Фактологічний матеріал подається рівномірно впродовж всіх шести абзаців. Глибокий аналіз проблеми відсутній.

Функціональний аналіз.

Стаття має на меті повідомити певні відомості про проблему. Проте не пропонує шляхів вирішення цієї проблеми, та навіть не закликає до цього.

Соціально-оціночний аналіз: автор не дає чіткої оцінки подія та проблемі, залишаючи питання без змін відкритим, лише акцентує увагу на наявності проблеми. Окрім того приділяє багато уваги історичним знахідкам, а не самій проблемі відсутності фінансування. Журналіст дотримався суспільних норм поведінки.

Содержание